в) несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов’язання, визначеної контролюючим органом, — з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

При цьому право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов’язань або податкового боргу.

Під активами платника податків слід розуміти все, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання, а саме: кошти — гривня або іноземна валюта; матеріальні активи — основні фонди та оборотні активи будь-якого виду, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів; нематеріальні активи — об’єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку. Розглянемо вимоги щодо правильності визначення суми штрафу у розмірі ста відсотків суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави. 1. У разі якщо право податкової застави виникло відповідно до Указу Президента України від 04.03.98 р. № 167/98 «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами», для розрахунку вищезазначеного штрафу береться сума податкової заборгованості, вказана в податковому повідомленні.

Форму такого податкового повідомлення затверджено Порядком щодо звернення стягнення на рухоме майно, що перебуває у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості платника податків (крім фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності) та реалізації такого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.98 р. № 941 (зі змінами та доповненнями). 2. У випадку якщо право податкової застави на активи платника податків виникло виключно відповідно до вимог ст. 8 Закону № 2181, для нарахування вищезазначеного штрафу використовується сума податкового боргу, яку згідно зі ст. 6 цього Закону відображено у першій податковій вимозі, направленій платнику податків у зв’язку з непогашенням ним суми податкового боргу у встановлені терміни. Форму такої податкової вимоги затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001 р. № 266 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків» (зі змінами та доповненнями). Підставою для нарахування зазначених санкцій є акт перевірки, в якому засвідчуються факти порушення податкового законодавства та сума податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави.

При цьому в одному акті може бути висвітлено декілька порушень податкового законодавства за добу та майже декілька актів перевірок, якими встановлено декілька порушень окремих вимог підпунктів а, б, в п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181. У випадку якщо на момент перевірки платника податків встановлено, що підприємству направлялись як податкове повідомлення відповідно до вимог Указу Президента України від 04.03.98 р. № 167/98, так і податкова вимога відповідно до вимог Закону № 2181, для розрахунку зазначеного штрафу повинна братися сума податкової заборгованості, зазначена в податковому повідомленні, оскільки право податкової застави виникло виключно до набрання чинності ст. 8 Закону № 2181. Розглянемо докладніше особливості застосування цих норм податкового законодавства та приклади порушень (назви підприємств та суми, зазначені у прикладах, — умовні), а також питання застосування штрафу до платників податків у розмірі ста відсотків суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави.

Приклад порушення. Актом перевірки ДПІ Протоцького району Київської області від 24.04.2002 р. № 35681443/367/24 встановлено, що посадовою особою — керівником ВФ «Конто» Дуденко Ф. О. 03.10.2001 р. прийнято рішення (підписано документи) на реалізацію автомобіля «ВАЗ-2101» на суму 10 тис. грн. та надано кредит бухгалтеру підприємства Комару Т. Н. у сумі 2 тис. грн. без узгодження цих дій з податковими органами. При цьому активи платника податків уже перебували в податковій заставі. Перевіркою також установлено, що підприємство ВФ «Конто» станом на 01.10.2001 р. мало податковий борг у розмірі 50 тис. грн. Податковим повідомленням від 06.08.2001 р. № 3279 податкові органи повідомили ВФ «Конто», що за липень 2001 р. підприємство заборгувало 15 тис. грн. податку на додану вартість, тому відповідно до Указу Президента України від 04.03.98 р. № 167/98 усе майно і майнові права підприємства перебувають у податковій заставі. Таким чином, право податкової застави на активи підприємства виникло лише на суму 15 тис. грн. Сума штрафу згідно з вимогами пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 по кожному випадку становить 100% суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави, тобто по 15 тис. грн. При цьому кількість випадків порушення податкового законодавства становить 2. Загальна сума штрафу по ВФ «Конто» становитиме 30 тис. грн. = 2 (випадки) х 15 тис. грн.

Приклад порушення. Актом перевірки працівниками ГВПМ у Смолянському р-ні м. Львова від 26.04.2002 р. встановлено, що посадовою особою — заступником директора ТОВ «Арал» Ушатко Ф. Х. прийнято рішення (підписано документи) на реалізацію в листопаді-грудні 2001 р. майна, яке належить товариству, на загальну суму 2400 грн. без узгодження цієї реалізації з податковими органами. В документах зазначалось, що майно: цеглу силікатну у кількості 1000 шт. — реалізовано ПП «Конрод» на