ринку, чому будуть сприяти наступні фактори:
інвестиції в сектор з боку приватного капіталу;
наявність великих запасів сировини;
державна політика протекціонізму;
постійно зростаючий попит на дешеву продукцію.
По оцінках операторів ринку, загальний обсяг продажів на меблевому ринку в 2002 році зріс стосовно 2001 року на 35 – 40 % і склав 400 – 420 млн. дол.
Таблиця 2.10
Оцінка місткості ринку (млн. дол.)
№ п/п | Показник | 2001 | 2002
За даними Держкомстату
Виробництво | 151.6 | 185.3
Імпорт | 134.7 | 161.2
Експорт | 15.4 | 30.1
Усього місткість ринку | 260.9 | 384.1
Обсяг продажів | 234.7 | 329.0
За даними експертних оцінок
Обсяг продажів | 290 | 410
Ринок меблів сильно підвержений фактору сезонності, дію якого наочно можна уявити за допомогою рис. 2.3.
Рис. 2.3. Вплив сезонності на коливання обсягів продажів меблів усіх видів.
По своєму призначенню меблевий ринок можна поділити на наступні групи (табл. 2.11).
Таблиця 2.11
Сегментація ринку меблів за призначенням
№ п/п | Сегмент | Частка,
% | Ємність,
млн. дол.
Офісні меблі | 45 | 185
Побутові меблі | 30 | 123
Спеціальні меблі | 25 | 102
Усього: | 410
Структура ринку по призначенню поділяється на 3 групи: офісні меблі, побутові і спеціальні, до яких відносяться і торгові меблі.
Побутові меблі – обсяги продажів у даному сегменті прямо зв'язані з низьким добробутом споживачів. Тому частка сегмента в загальних обсягах продажів по Україні постійно знижується (з 40 % у 2001 році до 30 % у 2002). Хоча в цілому він залишається на високому рівні. Проблемою можна вважати низький показник попиту на заміну: середньостатистичний термін служби побутових меблів – 10 років (у світі – 3 – 4 роки). Основним покупцем є жінки 25 – 40 років, середнього статку.
Офісні меблі – даний сегмент зв'язаний з розвитком підприємництва. Основними споживачами виступають підприємства, що утворюються (в основному купують дешеві меблі), а також підприємства, що розвиваються (купують більш дорогі і якісні меблі). Як показав опитування, у середньому підприємства змінюють обстановку 2 – 3 рази в 4 роки діяльності. В основному вони купують меблі безпосередньо на фірмах-постачальниках (72% опитаних). Частка ринку даного сегмента в 2002 році практично не змінилася - 45 % (у 2001 році – 50 %).
Спеціальні меблі – обсяг продажів залежать від розвитку сфери послуг і торгової інфраструктури. За 2002 рік даний сегмент виріс у 2 рази і зайняв частку ринку в 25 % (10 % у 2001 році).
За ціною ринок меблів України можна поділити в такий спосіб (табл. 2.12).
Таблиця 2.12
Сегментація ринку меблів за ціновою ознакою
№ п/п | Сегмент |
Середня ціна,
дол. / комплект | Частка,
% | Ємність,
млн. дол. | Націнка,
%
Елітна | 10000 | 7 | 29 | до 40
Дорога | 2000-4000 | 18 | 74 | 20-30
Середня | 1000-2000 | 40 | 164 | 10-20
Дешева | До 1000 | 35 | 143 | до 10
Усього: | 410
Група елітних і дорогих меблів – група з високим доходом тому, що дістати значний прибуток за рахунок обсягів продажів неможливо.
До основних характеристик продукції можна віднести: висока якість, натуральна сировина, популярність марки, сервіс. На ринку характерна висока конкуренція, значні витрати на просування, сезонність (збільшення продажів восени, спад влітку).
Основний канал реалізації – спеціалізовані меблеві салони. Представлені в основному меблі Німеччини, Франції, Іспанії, Італії, США.
Середні меблі – обсяги продажів у даному сегменті постійно ростуть за рахунок появи споживачів середнього класу.
Основний канал реалізації – спеціалізовані магазини. Представлено продукцію Італії, країн колишнього СЭВ.
Дешеві меблі – їхня частка поступово скорочується.
Продукція реалізується у всіх можливих каналах поширення, крім спеціалізованих меблевих салонів. В основному представлена продукція Польщі, Словаччини, більшості вітчизняних виробників.
Попит на меблевому ринку можна розділити на первинний і попит на заміну.
Первинний попит – частка ринку даного сегмента протягом останніх двох років має тенденцію до скорочення. У 2002 році вона склала 15 – 25 %. Основними покупцями продукції на цьому ринку є молоді родини і підприємства, що починають свою діяльність, тому попит зосереджений на продукції нижньої і середній цінових груп.
Попит на заміну – має стійку тенденцію до розширення (частка ринку 75 – 85 %). Основні покупці – родини й організації, що розвиваються і мають можливість поліпшити свій інтер'єр. Тому попит зосереджений на продукції середньої і дорогою цінових груп.
Як свідчать результати опитувань операторів ринку основними атрибутивними параметрами продукції є:
Мода й імідж виробника;
Матеріал і його зносостійкість;
Дизайн, колір і ергометричність;
Сервісні послуги: консультації, доставка, збірка
Гарантія
Надійність: надійність фурнітури, способи кріплення, вид покриття.
На меблевому ринку діє значна кількість операторів, тому частка кожного окремого члена відносно невелика. Можна виділити наступні групи: великі меблеві підприємства, дрібні вітчизняні виробники, офіційні імпортери, “контрабандисти”.
Рис. 2.4. Структура меблевого ринку на Україні у 2002 році.
Великі вітчизняні виробники – їхня частка ринку складає близько 30 % і має тенденцію до скорочення.
Потужності підприємств використовуються на 20 – 30 %.
Таблиця 2.13
Кількість виробників меблів у 2002 році (За даними Держкомстата)
Область | Кількість підприємств
Спеціалізовані | Інши | Всього
Закарпатська | 10 | 25 | 35
Львівська | 10 | 10 | 20
Волинська | 7 | 10 | 17
Ровенська | 13 | 7 | 20
Тернопільська | 5 | 4 | 9
Івано-Франківська | 3 | 3 | 6
Чернівецька | 4 | 8 | 12
Хмельницька | 6 | 5 | 11
Житомирська | 8 | 11 | 19
Вінницька | 5 | 2 | 7
Київська | 9 | 5 | 14
Київ