У такий спосіб досягається збалансованість плану діяльності підприємства, тобто створюється динамічна система взаємозв'язку виробничих, технічних, економічних, організаційно-адміністративних заходів, спрямованих на досягнення кінцевої мети; передбачається порядок і черговість виконання робіт; установлюються терміни і відповідальні виконавці по всьому спектрі різноманітних операцій, що передбачені планом; визначаються джерела і розміри фінансування, а також гранично припустимі витрати по кожному заходу, етапам і видам робіт (рис. 1.2).[20]

У плані обов'язково вказуються точна характеристика і масштаби кінцевих результатів роботи підприємства у цілому по датах, а також результати роботи цехів і інших підрозділів по кожному заходу окремо.

Рис. 1.2. Виконання плану на підприємстві.

З початку виконання плану починається витрата ресурсів, тому будь-які неточності в плануванні неминуче приводять до втрати коштів і часу на виправлення прорахунків, що виявилися, а при недоліку в підприємства цих коштів - до його банкрутства.

1.2. Методичні підходи до розробки бізнес-плану та обгрунтування його основних розділів

Бізнес-план з'явився в нас на початку 90-х років і був принципово відмінним від діючих документів. Багато хто спочатку не звернули на нього уваги, інші, звернувши, не додали належного значення, дотримуючися звичних техніко-економічних обґрунтувань.

Незабаром, однак, з'ясувалося, що бізнес-план, якщо до нього віднестися серйозно, вимагає знань вітчизняного бізнесу, його глибин. Не всі і не відразу стали розробляти, пред'являти і вимагати бізнес-плани.

Раніше авторитетні фінансові інститути, такі як Всесвітній банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, і ведучі консультаційні фірми часто заявляли, що однією з проблем низької інвестиційної активності інвесторів є те, що пропоновані українською стороною документи не тільки не дозволяють прийняти рішення про фінансування, але і не дають можливості навіть приблизно оцінити ефективність отриманих пропозицій.

У даний час існують розроблені більш чотирьох з половиною років тому Міністерством економіки України методичні рекомендації з підготовки інвестиційних проектів; так само проводяться семінари для підприємців по розробці бізнес-планів у рамках програми Європейського союзу ТАСІС.

Зараз уже багато підприємств розробляють бізнес-плани по власних методиках і рекомендаціям, розробляють докладні переліки питань, на які варто відповісти в даному документі.

У наш час бізнес-план стає для підприємця усе більш важливим документом. Жодна компанія не зможе виразити мету свого існування чи одержати фінансування без грамотно розробленого бізнес-плану.

Бізнес-план є робочим інструментом, використовуваним у всіх сферах підприємництва. Він описує процес функціонування підприємства, показує, яким чином його керівники збираються досягти своїх цілей і задач. Добре розроблений бізнес-план допомагає підприємству рости, завойовувати нові позиції на ринку, де воно функціонує, складати перспективні плани свого розвитку, концепції виробництва нових товарів і послуг і вибирати раціональні способи їхньої реалізації. Тобто в ньому описуються основні аспекти підприємства, з достатньою повнотою аналізуються проблеми, з якими воно зштовхується (чи не виключено, що зштовхнеться) і найсучаснішими методами визначаються способи рішення цих проблем. Таким чином, основна мета бізнес-плану - досягнення розумного і здійсненного компромісу міє тим, чого фірма хоче і чого може досягти. План покликаний показати працівникам і потенційним інвесторам цілісність пропонованого курсу, продемонструвати, як одне випливає з іншого.

Бізнес-план покликаний відповісти на три ключових питання (рис. 1.3):

Який поточний стан бізнесу?

Який бажаний стан?

Як найбільш ефективно досягти бажаного стану?

Рис. 1.3. Контури бізнес-плану

У зв'язку з тим, що бізнес-план являє собою результат досліджень і організаційної роботи, що має метою вивчення конкретного напрямку діяльності підприємства (продукту чи послуги) на визначеному ринку в сформованих організаційно-економічних умовах, він спирається на:

конкретний проект виробництва визначеного товару (послуг) – створення нового типу виробів чи надання нових послуг (особливості задоволення потреб і т.д.);

всебічний аналіз виробничо-господарської і комерційної діяльності, метою якого є виділення його слабких і сильних сторін, специфіки і відмінностей від інших аналогічних підприємств;

вивчення конкретних фінансових, техніко-економічних і організаційних механізмів, використовуваних для реалізації конкретних задач.

Не буде великим перебільшенням назвати бізнес-план основою керування як комерційним проектом, так і самим підприємством, що здійснює цей проект. Адже завдяки бізнес-плану в керівництва з'являється рідка можливість глянути на власне підприємство як би з боку, може бути, навіть очима експерта. Та й сам процес розробки бізнес-плану, що включає детальний аналіз економічних і організаційних питань, змушує «зібратися», мобілізуватися, зосередитися.

Бізнес-план може бути підготовлений менеджером, підприємцем, фірмою, групою фірм чи консалтинговою організацією. Якщо в менеджера виникла ідея освоїти виготовлення нового продукту, зробити нову послугу чи просто новий метод організації і керування виробництвом, він пропонує свою ідею для бізнес-плану. Якщо він збирається реалізувати свою концепцію самостійно (як самостійний підприємець), він створює свій бізнес-план. Для розробки стратегії розвитку великої фірми створюється розгорнутий бізнес-план. При його підготовці необхідно, насамперед вирішити, яка мета (чи мети) переслідується. Необхідно сформулювати цю мету в письмовому виді. Мети бізнес-плану можуть бути різними, наприклад, одержання кредиту, чи залучення інвестицій у рамках вже існуючого підприємства, чи визначення напрямків і орієнтирів самого підприємства у світі бізнесу і т.д.

Підприємства, що працюють у стабільній ситуації і роблять продукти для досить стійкого ринку при росту обсягів виробництва, розробляють бізнес-план, спрямований на удосконалювання виробництва і пошук шляхів зниження його витрат. Однак усі ці підприємства постійно передбачають заходи щодо модернізації виробленої ними продукції (послуг) і формують їх у виді локальних бізнес-планів.

Підприємства, що випускають продукцію при постійному ризику, насамперед систематично працюють над бізнес-планами по освоєнню нових видів продукції, при переході на нові покоління виробів і т.д.

Якщо підприємство, намітивши значне зростання виробництва знов освоюваних чи традиційних продуктів, не має досить власних потужностей