Бізнес-план оцінює перспективну ситуацію як усередині фірми, так і поза нею. Бізнес-аналіз зовнішнього середовища і поточного стану підприємства є необхідною передумовою розробки ефективного плану. Він націлений на одержання й узагальнення об'єктивної інформації про стан підприємства, його відповідності вимогам зовнішнього середовища і внутрішньої організації (табл. 1.2).

Таблиця 1.2.

Структура бізнесу-аналізу

Зовнішнє середовище | Внутрішнє середовище

Аналіз зовнішнього середовища являє собою процес, за допомогою якого можливо оцінити зовнішні небезпеки і можливості, що можуть утруднити чи допомогти досягненню поставлених цілей.

Самоаналіз являє собою методичну оцінку всіх сфер діяльності підприємства. Він спрямований на виявлення сильних і слабких сторін підприємства, покликаний допомогти виявити ті сфери, що вимагають більш детального розгляду чи удосконалювання, а заодно подивитися, які задачі ставилися в попередній період часу і чи були вони виконані, які були причини невдач.

Аналіз необхідний не тільки при складанні бізнес-плану, він корисний і в поточній діяльності. Багато західних фірм регулярно (1-2 рази в рік) проводять аналіз своїх позицій на ринку на визначену дату («моментальний знімок фірми»).

Існує вісім різних причин, що визначають характер бізнес-плану в залежності від того, для кого він призначений:

Бізнес-план для себе. Це свого роду самоконтроль: що необхідно для відкриття справи? Чи досить реалістична ідея?

Бізнес-план для одержання кредиту. Донедавна український підприємець для одержання кредиту в банку міг представити лише техніко-економічне обґрунтування, що, однак, не було вирішальним для прийняття банком чи іншою фінансовою організацією рішення про надання кредиту. Вирішальними ж були особисті зв'язки, рекомендації, а також поінформованість банкірів про стан справ кредитоотримувача (як правило, підприємці брали кредити в банках, клієнтами яких вони були). Однак в даний час майже усі українські банки жадають від підприємців бізнес-план для ухвалення остаточного рішення про видачу (чи не видачу) кредиту.

Бізнес-план для залучення коштів сторонніх інвесторів. Інвесторами виступають: венчурні інвестиційні фонди, приватні інвестори чи публічна емісія акцій. Якщо йде залучення коштів за рахунок публічної емісії акцій компанії, бізнес-план, що містить зведення про фірму, про стратегію маркетингу, продажів, виробництва і про фінансові перспективи, допоможе успішніше продати компанію інвесторам. У міру того, як український фондовий ринок розвивається і стабілізується, бізнес-плани будуть здобувати усе більше значення для здійснення публічної емісії цінних паперів (і у всій видимості, стануть основою проспекту емісії).

Бізнес-план для спільного підприємства чи стратегічного альянсу з іноземним партнером. Іноземні компанії, переживши ейфорію перших років перебудови, тепер з більшою обережністю підходять до оцінці потенційного партнера по спільному підприємству. І грамотний бізнес-план дає впевненість іноземному партнеру в серйозності справи.

Бізнес-план для заключення великого контракту.

Бізнес-план для залучення нових співробітників. В наші роки важко переманити професіоналів з інших фірм, навіть пообіцявши їм більш високі заробітки. Опис майбутньої діяльності фірми дає потенційному співробітнику інформацію про перспективність і стабільність пропонованої роботи.

Бізнес-план для об'єднання з іншою компанією. Він допоможе побачити вигідність угоди: позитивні і негативні сторони спільної діяльності.

Бізнес-план для реорганізації справи й оптимізування операцій. У міру того, як невеликі компанії ростуть, з'являється необхідність створення стратегічної (чи тактичної - у залежності від ситуації) концепції розвитку.

Особливістю бізнес-плану як стратегічного документа є його збалансованість по постановці задач з урахуванням реальних фінансових можливостей підприємства. Щоб бізнес-план був прийнятий, він повинний бути забезпечений необхідними фінансовими ресурсами. Це значною мірою визначає характер проектів (концепцій), що вивчаються при розробці бізнес-плану. Включення самого проекту в бізнес-план стає можливим лише в тому випадку, якщо визначені джерела його фінансування.

Багато інвесторів віддають перевагу короткому змісту бізнес-плану, що дозволяє їм побачити важливі особливості і переваги проекту. Такий документ зветься бізнес-пропозиція. Він використовується при переговорах з можливими інвесторами і майбутніми партнерами, запрошенні ключових співробітників, підписанні контрактів з персоналом підприємства. Бізнес-пропозиція є не тільки внутрішнім документом підприємства, але і використовується при встановленні контрактів. Це висуває визначені вимоги до його оформлення, формі і структурі.

Бізнес-план повинен бути представлений у формі, що дозволяє зацікавленій особі одержати чітке представлення про сутність справи, ступеня своєї участі в ньому. Обсяг і ступінь конкретизації розділів бізнес-плану визначаються специфікою й областю діяльності.

Існує кілька підходів до розробки бізнес-плану. Між ними дуже багато загального, однак окремі розходження все-таки існують. Можливий, зокрема, варіант, що характеризується наступною схемою (рис. 1.4).

Рис.1.4. Схема разработки бизнес-плана.

На перше місце в даному випадку ставиться визначення особистих цілей бізнесмена. Після оцінки ситуації як поза, так і усередині компанії визначається головна мета. Потім можна перейти до розробки стратегії, що являє собою процес конкретизації головної мети, розбивку її на задачі і підзадачи. На кожнім етапі реалізації обраної стратегії доцільно вносити в план визначені корективи, які диктує реальний хід подій. У такий спосіб виробляється оперативний план. На основі довгострокових тенденцій і оперативного плану розробляється довгостроковий план.

Задум плану завжди має потребу в ретельному обґрунтуванні і перевірці на реальність. З цією метою його розвертають у систему окремих стратегій: товарно-ринкову,