За підсумками розробки різних варіантів стратегії уточнюються як очікувані розміри прибутку, так і потреби в капітальних вкладеннях. Ця інформація надходить на вхід фінансової стратегії, призначеної для остаточного балансування фінансових потреб і визначення розмірів і форм залучення позикових коштів.

На третьому етапі формування стратегічного плану результатні дані по каналах зворотного зв'язку надходять на вхід плану з метою його коректування. Остаточний варіант плану разом з результатами аналізу зовнішнього середовища, а також можливостей фірм оформляються у виді глобальної стратегії розвитку.

У цілому можна зробити висновок, що перераховані методики планування дуже подібні й в основному доповнюють один одного, розглядають бізнес-планування з різних сторін і виділяють різні етапи планування в якості основних.

Особливу роль у формуванні бізнес-плану грають плани маркетингу. Розділ, присвячений маркетингу, є однією з найважливіших частин бізнес-плану, оскільки в ньому безпосередньо говориться про характер намічуваного бізнесу і способах реалізації проекту, завдяки яким можна розраховувати на успіх підприємства. Іншими словами, ціль цього розділу – роз'яснити як передбачуваний бізнес має намір впливати на ринок і реагувати на обстановку, що складається на ньому, щоб забезпечити збут товару чи послуг. Підприємець повинний представити тут свій бізнес як привабливу можливість для інвестицій, як кредитний ризик із привабливими перспективами. Маркетинг-план може бути сформований по-різному в залежності від виду бізнесу і складності ринку.

Плани маркетингу обов'язково містять у собі опис загальної стратегії маркетингу, політики ціноутворення, тактики реклами продукції, її реалізації і післяпродажного обслуговування, а також прогнози обсягів продажів.

Чимале місце в бізнес-плані приділяється виробничому плануванню. Потрібно, насамперед, приділити належну увагу аналізу продукції чи послугам, характерним для даного бізнесу, оскільки поза залежністю від стратегічних розумінь бізнес не буде успішним, якщо не забезпечити привабливість для ринку його товарів і послуг. Одна з задач цієї частини плану - характеристика в стиснутій формі основних параметрів товарів і послуг, пропонованих даною фірмою. Важливо, щоб їхні привабливі риси були освітлені в простій і ясній формі (використання і привабливість товарів і послуг, їхня розробка і розвиток). Іноді буває корисно представити список експертів чи споживачів, що знайомі зі згаданим товаром чи послугами і можуть дати про них схвальний відгук. Такі зведення можуть бути представлені у формі листа чи звіту і включені у виді додатка.

Основною метою виробничого плану є надання інформації з забезпеченості з виробничої сторони випуску продукції і розробка заходів для підтримки і розвитку виробництва. У цей розділ необхідно включити такі зведення, як місце розташування підприємства, види необхідних виробничих потужностей, необхідні виробничі приміщення, потреба в основних виробничих фондах і робочій силі.

У фінансовому плані розглядаються питання фінансового забезпечення діяльності фірми і найбільш ефективного використання наявних коштів на основі аналізу поточної фінансової інформації і прогнозу обсягів реалізації продукції на ринках у наступні періоди. Ціль фінансового плану – сформулювати і представити всеосяжну систему формулювань і проектувань, що відображають фінансові результати діяльності компанії. Цей розділ є найбільш важливим для інвестора, тому що саме з нього він довідається, на який прибуток він може розраховувати.

Таким чином, розглянувши мету і сутність планування, а також різні аспекти практики складання бізнес-планів, можна зробити висновок, що бізнес-план є невід'ємною частиною внутріфірмового планування, одним з найважливіших документів, розроблювальних на підприємстві.

Важливе значення має структура бізнес-плану, що являє собою досить складний документ, що включає в себе опис компанії, її потенціалу, оцінку внутрішнього і зовнішнього середовища бізнесу, конкретні дані про розвиток фірми. Хоча зовні бізнес-плани можуть відрізнятися друг від друга, склад їх розділів залишається практично незмінним, а саме: короткий зміст (резюме), характеристика галузі, опис компанії і вироблених нею продуктів і послуг, дослідження й аналіз ринку, плани маркетингу, виробничий і фінансовий плани, а також оцінка можливих ризиків і страхування.

Оформлення бізнес-плану починається з підготовки титульного листа. Він повинний відразу забезпечити інформацію про те, де, коли і ким складений даний документ. Тут же вказується назва проекту, що повинний коротко і чітко формулювати ідею, закладену в бізнес-плані.

Друга сторінка плану містить зміст, що повинний відображати його структуру. Це номенклатура розділів чи параграфів. При будь-якому варіанті зміст повинний бути чітко оціфрований, обов'язково арабськими цифрами. Потім йде введення, у якому зазначена задача складання бізнес-плану і коло осіб, яким він адресований. Доцільно також відзначити, чому виникла необхідність у створенні даного проекту чи інвестиційного задуму.

Обсяг розділу «Можливості фірми» (резюме) не повинний перевищувати декількох сторінок: У цьому розділі указується все головне, що повинно бути зрозуміло й оцінене потенційним інвестором, тобто, інформація, що дає представлення про фірму і забезпечує всі необхідні дані, що характеризують її комерційну діяльність. У пріоритетному порядку вказуються напрямки діяльності компанії, по кожному напрямку визначаються цільові ринки і відповідальні особи. Укладачі плану повинні коротко і чітко сформулювати основні цілі проекту, а також його конкретні задачі. Таким чином, у розділі повинні бути освітлені основні цілі фірми, її стратегія, розроблені для її досягнення конкретні заходи.

Ці дані доцільно представити у формі таблиці, що містить опис ділових прийомів, що збирається використовувати фірма і відповідних їм заходів, спрямованих на рішення конкретних задач у рамках обраної стратегії. Доцільно також визначити в таблиці коло осіб, відповідальних за виконання різних заходів. Указівка там же точних термінів реалізації важливо як для укладача плану, так і для потенційного інвестора. Визначення в бізнес-плані тимчасових