Наприкінці бізнес-плану приводиться фактографічна інформація, а саме: повне найменування підприємства чи фірми, юридична адреса, номери контактних телефонів, телекс, факс, а також назви організацій і телефони, по яких читач плану зможе одержати в разі потреби додаткову інформацію.

Отже, бізнес-план є складним за структурою документом. Його параграфи і розділи повинні охоплювати всі аспекти діяльності підприємства. Склад розділів може видозмінюватися в залежності від типу розв'язуваної задачі.

При формуванні бізнес-плану особливу увагу треба приділити мові і стилю. У рамках підготовки плану правильно обраний стиль викладу часто виявляється запорукою успіху при залученні інвесторів. Треба враховувати також і двоїстий характер бізнес-плану. З одного боку, це серйозний аналітичний документ, а з іншого боку — засіб реклами. Відповідно до цієї особливості потрібно вибрати і мову бізнес-плану. Вона повинна бути зрозуміла усім, особливо фінансистам і потенційним партнерам.

При складанні бізнес-плану необхідно також пам'ятати, що інформація, представлена в ньому, повинна бути ємною, чіткою й у той же час короткою.

Що стосується повноти викладу бізнес-плану, то від її рівня багато в чому залежить його успішне використання. Хоча склад розділів плану може варіюватися автором за його розсудом, це не означає, що за бажанням укладача можуть бути відсутні важливі розділи, що стосуються, наприклад, цифрових значень доходів. Навпаки, чим більше буде такого роду інформації, тим ефективніше буде впливати бізнес-план на потенційного учасника бізнесу.

Таким чином, бізнес-план повинен бути написаний діловою мовою, виключається використання професійних термінів, незрозумілих неспеціалісту в даній області. Необхідно відзначити, що банки й інвестиційні компанії щодня розглядають безліч пропозицій. Тому бізнес-план повинен бути підготовлений з урахуванням вимог і стандартів організацій і осіб, яким передбачається представити цей документ.

При розробці програми бізнесу дуже важливо, щоб вона, по можливості, не була орієнтована тільки на одного партнера. Важливо врахувати, що на ринку є занадто багато компаній, що «складають усі яйця в один кошик», і це одна з причин економічної нестабільності, що зберігається. Фірми, що роблять ставку на єдиного клієнта, мають усі шанси виявитися не при справах, якщо в замовника виникають серйозні проблеми, адже його треба кимось замінити. Експерти по менеджменту вважають, що розраховувати на одногоо клієнта не стоїть в будь-якому випадку і розширювати клієнтуру чи намагатися убезпечити себе іншим способом треба задовго до виникнення кризи.

У результаті замкнутості на одного партнера чи групу партнерів закріпачується конкуренція, ростуть заборгованості між підприємствами, борги банкам і бюджету.

Керівники компаній постійно працюють в умовах середовища, що динамічно змінюється. Тому достовірне планування як важлива частина ділової активності забезпечує надійність функціонування підприємства. Однак у більшості компаній реальне планування далеке не завжди є комплексним і завершеним, оскільки багато менеджерів намагаються його уникати, вважаючи цю роботу нудною, рутинною і необхідною тільки для великих компаній. У колі цього персоналу існує думка, що можна ефективно керувати компанією без формально складеного бізнес-плану, що представляє собою атрибут бюрократичної системи керування. Лише деякі менеджери займаються плановою роботою, розуміючи свою недостатню кваліфікацію. Відсутність реального планування обходиться компаніям дуже дорого. Так, працівники, не розуміючи цілей і не знаючи планів компанії, часом не сприймають і її вимог до своєї роботи.

Процес планування бізнесу – це також самооцінююча діяльність, що має істотне значення для компанії. Вона повинна здійснюватися на регулярній основі, навіть поза залежністю від впливу такого привабливого фактора, як можливе додаткове фінансування. Самооцінка компанії, приміром, може бути представлена в сукупності з фінансовим бюджетом наступного року.

Мети компанії можуть уточнюватися в результаті періодичної її оцінки. Це дозволяє краще зрозуміти стратегію і тактику їхнього досягнення. Реалістичні і конкретні цілі необхідно встановлювати по усіх функціях керування бізнесом, ґрунтуючись на аналізі галузі, ринку і компанії.

У загальному випадку бізнес - план складається для зовнішніх і внутрішніх цілей. Зовнішня сторона бізнес-плану призначена для виправдання довіри інвесторів і кредиторів, переконання їх у потенційних можливостях компанії, компетентності її співробітників, а так само необхідності надання її стратегічної і фінансової допомоги.

Іншими словами, відсутність ретельно продуманого бізнес-плану, систематично корекгуємого відповідно до мінливих умов, є істотним недоліком, що відображає слабість керування компанією, що в підсумку ускладнює залучення фінансових ресурсів і досягнення довгострокової стабільності в конкурентному середовищі.

Таким чином, бізнес-план – це критична стартова крапка і базис усієї планової і виконавської діяльності підприємства.

У цілому фінансова, оперативна й інвестиційна політика підприємства повинна відповідати напрямкам і стратегічним цілям, виділеним у бізнес- плані.

У підсумку необхідно зробити акцент на наступному. По-перше, повинно бути ясно, що бізнес-план – це, по суті, перевірка знань і розуміння менеджерами середовища бізнесу, а так само положення підприємства на ринку. Процес планування бізнесу забезпечує пильну увагу управлінської системи до всіх її недоліків, змушуючи розглядати специфічні характеристики і фактори, що впливають на конкурентні здібності підприємства. Таким чином, вимоги, пропоновані до бізнес-плану, є умовою самовдосконалення системи керування і створення ефективної управлінської стратегії.

По-друге, у розробку бізнес-плану утягують значні сили і кошти. І тому наступне планування вимагає менших зусиль по зборі й обробці інформації.

Цінність бізнес-плану визначається якістю інформації, що міститься в ньому, і припущень. Він не повинний відображати існуючі в дійсності перебільшення чи упередження укладачів. Якісно складений бізнес-план – це так само високоефективний і корисний інструмент маркетингової діяльності. Імовірність його виконання протягом відведеного часу прямо відображає компетентність керування підприємством, на чому особливо акцентується увага інвесторів.

Бізнес-план являє собою документ, у якому формулюються мети підприємства, дається їхнє обґрунтування, визначаються шляхи