У 2002 році підприємство отримало збитків на суму 60,4 тис. грн., у 2001 році сума збитків досягла 249,9 тис. грн, товариство на протязі двох останніх років не досягає прибутків.

Зниженню прибутку сприяв збиток від позареалізаційних операцій у сумі 27,4 тис. грн., що знизило балансовий прибуток на 37,4%. Збільшенню прибутку сприяло: збільшення прибутку від фінансово-господарської діяльності, в основному за рахунок появи статті доходу “Відсотки до одержання” і перевищення абсолютної зміни операційних доходів над абсолютним перевищенням операційних витрат, що збільшило балансовий прибуток на 60,5%.

Результатом від іншої фінансово-господарської діяльності в 2002 році став збиток у розмірі 98,9 тис. грн., у той час як у попередньому році спостерігався збиток у розмірі 144,5, що зменшився за звітний період на 45,6 тис. грн.

У звітному році результат від інших позареалізаційних операцій являє собою збиток, що зменшився в порівнянні з 2001 роком на 68%.

Після сплати податку на прибуток збиток звітного періоду склав 60,4 тис. грн.

Загальна рентабельність вкладень знаходиться на низькому рівні, так на 1 грн. майна підприємства в звітному році приходилося 1,12 коп. балансового прибутку.

Показник загальної рентабельності за звітний період виріс з 0,12 у 2001 до 0,67 у 2002 році. Це говорить про те, що в 2002 році кожна 1 грн. реалізації приносила у середньому близько 0,7 коп. балансового прибутку.

Треба відзначити різке зниження даного показника в порівнянні з 2000 роком, коли він складав 23,3% і упав за 2001 рік до 0,12 відсотка.

Показник рентабельності продажів від чистого прибутку має від’ємне значення, так як товариство отримало збитки від господарської діяльності – у 2002 році він склав –0,8 %. У такий спосіб у 2002 році на 1 грн. реалізованих послуг підприємство мало 0,8 коп. чистого збутку.

Рентабельність реалізації знизилася за звітний період на 1% і склала до кінця 2002 року 2,6%. Це значить, що наприкінці звітного періоду кожна 1 грн. реалізації стала приносити на 1 коп. менше прибутку від реалізації.

У 2001 році унаслідок зниження попиту, а також внаслідок одержання збитків від позареалізаційних операцій усі показники рентабельності істотно знизилися у порівнянні з 2000 роком, у 2002 році підприємство також не змогло отримати чистого прибутку.

У результаті проведеного дослідження виявлені наступні тенденції в фінансово-господарській діяльності:

1. Діяльність підприємства в частині формування майна впродовж року була спрямована на збільшення оборотних коштів, у першу чергу запасів товарно-матеріальних цінностей. Можна зробити наступні рекомендації :

Необхідно провести інвентаризацію стану майна з метою виявлення активів “низької” якості (зношеного устаткування, залежалих запасів, дебіторської заборгованості нереальної до стягнення), і уточнити реальну величину вартості майна.

Варто переглянути економічні відносини зі своїми контрагентами і прискорити зменшення обсягів дебіторської заборгованості;

Оптимізація запасів товарно-матеріальних цінностей. Так як фінансова політика аналізованого підприємства характеризується нагромадженням запасів товарно-матеріальних цінностей, збільшенням обсягу дебіторської заборгованості, то прибуток став основним джерелом фінансування і покриття даного відволікання засобів.

У цьому складається причина дефіциту коштів; суми перевищення доходів від реалізації над витратами зафіксовані у виді зростаючих запасів.

Аналізуючи положення підприємства у відношенні фінансової стійкості і платоспроможності, можна виділити наступні рекомендації. По-перше для підвищення платоспроможності підприємства необхідно прибуток, отриманий від основної діяльності, направляти на збільшення найбільш ліквідної частини оборотного капіталу, тобто коштів. Хоча цей крок може розглядатися як неефективне використання ресурсів підприємства, але в дійсній ситуації це необхідно. По-друге, зробити розрахунки по визначенню оптимального запасу товарно-матеріальних цінностей, а необґрунтовану суму запасів варто реалізувати чи використовувати, не збільшуючи запасів у майбутньому періоді; у третіх, оптимізувати відносини з покупцями і замовниками, тому що саме через те, що в звітному періоді відбулося збільшення дебіторської заборгованості підприємство не змогло розрахуватися з кредиторами.

Керівництву підприємства в майбутньому звітному періоді не слід нарощувати запаси, а вільні кошти направити на погашення кредиторської заборгованості, інакше існує імовірність зменшення рівня платоспроможності.

2. Значний обсяг коштів підприємства відвернений у розрахунки. При цьому темп приросту дебіторської заборгованості вище темпу приросту кредиторської заборгованості. Очевидно, що результатом такої динаміки стає різкий дефіцит коштів, тому що дебіторська заборгованість виступає як відволікання коштів з обороту, а кредиторська навпаки.

Виходячи з викладеного, варто змінити політику в області продажів, з метою збільшення оборотності і вивільнення коштів.

Аналіз фінансових коефіцієнтів дозволив виявити той факт, що в даний час поточна платоспроможність підприємства цілком залежить від надійності дебіторів. Тому економістам підприємства варто чітко відслідковувати терміни погашення дебіторської заборгованості, а за результатами оцінки на виявлену прострочену чи таку, що має високу імовірність не погашення заборгованості, створювати резерви по сумнівних боргах.

Аналітичні дані свідчать про те, що товари та послуги підприємства користаються недостатнім попитом, підприємству варто впроваджувати більш широкий спектр товарів та послуг, що надаються споживачам.

Цей захід, по-перше, сприяє до збільшення продуктивності праці, по-друге - зниженню витрат, наслідком цих змін виступає реальна можливість збільшення якості послуг, їх конкурентоспроможності і зниження собівартості.

Розділ 3. Обгрунтування програми фінансового оздоровлення ВАТ