і четвертий чинники) діяльності підприємства на коефіцієнт усталеності економічного росту.
По аналізованому підприємству КУР2001 = -9,39 0,036 1,34 0,15; КУР2002 = -0,67 0,026 1,17 0,78.
Таким чином, можна сказати, що у 2001 році економічний потенціал зменшувався завдяки нераціональному розподілу доходів, невеликому значенні показників рентабельності, а також незалучення джерел фінансових ресурсів, та підвищувався внаслідок фондовіддачі. Така ж картина спостерігалася і у 2002 році.
У 2002 році значні суми фінансових ресурсів було спрямовано на власників товариства, однак за рахунок зниження частки позичених коштів економічний потенціал зріс.
При цьому, як випливає з моделі, підприємство має можливість використовувати визначені економічні важелі впливу на зростання цього коефіцієнту:
зниження частки виплат власникам,
підвищення ресурсовіддачи,
підвищення рентабельності продукції,
вишукання можливості одержання виправданих кредитів і позик.
Проведений вище аналіз дозволяє сформулювати наступні висновки. Незважаючи на збільшення вартості майна підприємства в 2002 році, його фінансова стійкість погіршилася по ряду показників. Маючи на балансі значну по величині вартість оборотних активів, підприємство має потребу в більшій величині власних оборотних коштів, а також у довгострокових позикових засобах, тобто більш мобільних коштах.
Усі показники, що характеризують платоспроможність, знаходяться на рівні нижче норми, що порозумівається, в основному, наявністю в підприємства значної суми кредиторської заборгованості, що збільшилася в 2002 році майже в 4 рази. Це говорить про те, що на підприємстві погано організоване керування кредиторською заборгованістю, швидкість обороту якої складає майже 60 днів, що свідчить про те, що її погашення відбувається занадто повільними темпами. Для рішення сформованої ситуації, підприємству необхідно чітко структурувати усі борги по термінах виплати і намагатися виплачувати їх у порядку черговості.
Частка оборотних коштів у складі майна досить висока (50,7%). Не дивлячись на це, підприємство відчуває потребу в оборотних коштах. Таке положення на підприємстві склалося через заморожування значної частини оборотних коштів у виді матеріальних запасів (80,3%).
Для рішення сформованої ситуації необхідно підсилити рекламну діяльність підприємства з метою інформування потенційних споживачів послуг і збільшення їх продажів, провести заходи підвищення конкурентноздатності послуг за рахунок збільшення якості чи зниження ціни.
Підприємству необхідно збільшувати економічну рентабельність. Домогтися цього підприємство може або стримуючи ріст активів, або збільшуючи масу прибутку, шляхом зниження собівартості; або необхідно прискорити оборотність оборотних коштів, що також дасть збільшення маси прибутку. Крім того, підприємство майже не використовує залучені кошти для регулювання (підвищення) рентабельності, хоча така необхідність існує.
3.2 Оцінка ефективності заходів по фінансовому оздоровленню підприємства
Проведений нами аналіз являє собою комплексну оцінку фінансового стану підприємства, шляхом аналізу структури активу і пасиву балансу, аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості, аналізу ліквідності балансу, показників обертаємості, рентабельності, платоспроможності.
У результаті проведеного дослідження виявлені наступні тенденції в фінансово-господарській діяльності:
1. Діяльність підприємства в частині формування майна впродовж року була спрямована на збільшення оборотних коштів, у першу чергу запасів товарно-матеріальних цінностей. Можна зробити наступні рекомендації :
Необхідно провести інвентаризацію стану майна з метою виявлення активів “низької” якості (зношеного устаткування, залежалих запасів, дебіторської заборгованості нереальної до стягнення), і уточнити реальну величину вартості майна.
Варто переглянути економічні відносини зі своїми контрагентами і прискорити зменшення обсягів дебіторської заборгованості;
Оптимізація запасів товарно-матеріальних цінностей. Так як фінансова політика аналізованого підприємства характеризується нагромадженням запасів товарно-матеріальних цінностей, збільшенням обсягу дебіторської заборгованості, то прибуток став основним джерелом фінансування і покриття даного відволікання засобів.
У цьому складається причина дефіциту коштів; суми перевищення доходів від реалізації над витратами зафіксовані у виді зростаючих запасів.
Аналізуючи положення підприємства у відношенні фінансової стійкості і платоспроможності, можна виділити наступні рекомендації. По-перше для підвищення платоспроможності підприємства необхідно прибуток, отриманий від основної діяльності, направляти на збільшення найбільш ліквідної частини оборотного капіталу, тобто коштів. Хоча цей крок може розглядатися як неефективне використання ресурсів підприємства, але в дійсній ситуації це необхідно. По-друге, зробити розрахунки по визначенню оптимального запасу товарно-матеріальних цінностей, а необґрунтовану суму запасів варто реалізувати чи використовувати, не збільшуючи запасів у майбутньому періоді; у третіх, оптимізувати відносини з покупцями і замовниками, тому що саме через те, що в звітному періоді відбулося збільшення дебіторської заборгованості підприємство не змогло розрахуватися з кредиторами.
Керівництву підприємства в майбутньому звітному періоді не слід нарощувати запаси, а вільні кошти направити на погашення кредиторської заборгованості, інакше існує імовірність зменшення рівня платоспроможності.
2. Значний обсяг коштів підприємства відвернений у розрахунки. При цьому темп приросту дебіторської заборгованості вище темпу приросту кредиторської заборгованості. Очевидно, що результатом такої динаміки стає різкий дефіцит коштів, тому що дебіторська заборгованість виступає як відволікання коштів з обороту, а кредиторська навпаки.
Виходячи з викладеного, варто змінити політику в області продажів, з метою збільшення оборотності і вивільнення коштів.
3. Підприємство здійснило інвестиції в будівництво, при цьому за звітний період відбулося зниження вартості основних фондів.
Аналітичні дані свідчать про те, що послуги підприємства користаються недостатнім попитом, підприємству варто впроваджувати більш широкий спектр послуг, що надаються споживачам.
Ця міра по-перше сприяє до збільшення продуктивності праці, по-друге зниженню витрат, наслідком цих змін виступає реальна можливість збільшення якості послуг, їх конкурентоспроможності і зниження собівартості.
Аналіз фінансових коефіцієнтів дозволив виявити той факт, що в даний час поточна платоспроможність підприємства цілком залежить від надійності дебіторів. Тому економістам підприємства варто чітко відслідковувати терміни погашення дебіторської заборгованості, а за результатами оцінки на виявлену прострочену чи таку, що має високу імовірність не погашення заборгованості, створювати резерви по сумнівних боргах.
Керівництву варто звернути увагу на необґрунтоване збільшення витрат на оплату праці, у той час як на підприємстві існує дефіцит коштів.
Для АТ “Веркон” в даний