фінансових ресурсах (інвестиції в основні й оборотні кошти) і прогнозованою виручкою від реалізації окремих об'єктів, що входять в активи, продаж яких здійснюється в рамках санації. Отримане значення коректується на позитивний чи негативний грошовий потік (Cash-Flow), що очікується в період проведення санації.
Основні критерії оцінки ефективності програми фінансового оздоровлення наступні: ліквідність і платоспроможність; прибутковість; додаткова вартість, створена в результаті оздоровлення; конкурентні переваги. Якщо за основу брати критерій прибутковості, те ефективність фінансового оздоровлення визначається відношенням прогнозованого обсягу додаткового прибутку до розміру вкладень на проведення програми.
Результати програми (крім подолання неплатоспроможності
і відновлення конкурентноздатності) можна оцінити, знаючи додатковий прибуток підприємства, тобто різницю між сумою прибутків після фінансового оздоровлення і розміром прибутків (збитків) до її проведення. Для більш об'єктивної оцінки ефективності прогнозований обсяг прибутку приводиться до дійсної вартості. Вкладення в проведення оздоровлення розглядаються як інвестиції в підприємство, що знаходиться у фінансовій кризі, з метою одержання прибутку (в абсолютній чи відносній формі).
Таким чином, на підставі вищевикладеного можна зробити наступні висновки. Найбільш діючим способом запобігання фінансової кризи підприємства є проведення програми фінансового оздоровлення (санації).
Санація – система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, прибутковості і конкурентноздатності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Тобто, санація – це сукупність усіх можливих заходів, що здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.
План фінансового оздоровлення розробляють фінансові
і контролінгові служби підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, представники інвестора, незалежні аудиторські і консалтингові фірми.
Однією з причин виникнення кризової ситуації на більшості українських підприємств є низький рівень менеджменту. Саме некваліфіковані і помилкові дії керівництва довели більшість суб'єктів господарювання до межі банкрутства. Істотним фактором, що обумовлює прийняття неправильних управлінських рішень, є відсутність на вітчизняних підприємствах системи контролінга.
Програма фінансового оздоровлення вважається успішною, якщо за допомогою зовнішніх і внутрішніх фінансових джерел, проведення організаційних і виробничо-технічних удосконалень підприємство виходить з кризи (нормалізує виробничу діяльність і уникає оголошення банкрутства) і забезпечує свою прибутковість і конкурентноздатність у довгостроковому періоді.
Розділ 2. Оцінка фінансового стану АТ "Веркон"
2.1. Загальна характеристика підприємства
Акціонерне товариство “Веркон” утворене і зареєстроване Радянською районною Радою народних депутатів м. Києва 26 липня 1995 року (свідоцтво о реєстрації №23517237), і діє на підставі Законів України: “Про господарські товариства”, “Про власність”, “Про підприємства” та інших нормативних актів України, а також власного Статуту і Установчого договору, які визначають порядок створення, діяльності, організації, реорганізації і ліквідації товариства.
Статус підприємства як акціонерного товариства забезпечує порядок діяльності та ліквідації товариства, права і обов’язки його власників, повноваження його органів управління та контролю, інші відношення, пов’язані з діяльністю товариства.
Для вирішення статутних цілей предметом діяльності Товариства в країні та за її межами визначаються:
виготовлення та реалізація виробів станкобудівельної промисловості, в тому числі оптова та роздрібна торгівля станкобудівельними матеріалами, інструментами, металовиробами;
виробництво, продаж та обслуговування обладнання, металовиробів та відповідних технологій;
розробка, виробництво, установка, налагодження, ремонт та обслуговування механічною та оброблюваної техніки, механічної та електронної апаратури загального та спеціального призначення;
надання науково-технічних, виробничих, маркетингових, посередницьких, консалтингових послуг.
Майно Товариства (далі – АТ) становлять основні фонди та оборотні кошти, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі АТ. На підприємстві створюються фонди виробничого і соціального розвитку, резервний та інші. Питання про створення та використання фондів, а також нормативів відрахувань до них визначаються Засновниками.
Вищим органом АТ є Збори акціонерів або їх повноважних представників.
Структура управління підприємством склалася традиційним чином – вище керівництво, бухгалтерія, виробництво, збут і маркетинг. Тобто організаційна структура підприємства є лінійною.
Загальне керівництво і розробку загальної стратегії АТ здійснює генеральний директор.
Керівництво з усіх фінансових і комерційним питанням і контроль діяльності керівників структурних підрозділів здійснює комерційний директор.
Заступники генерального директора здійснюють керівництво над виробництвом, а також контролюють маркетингову діяльність і рекламну політику.
Менеджери з збуту ведуть роботу з плануванню і здійсненню продаж продукції на основі договорів з оптовими та роздрібними ринковими операторами і розробляють і організовують схеми постачань.
Вони на початку кожного місяця на основі даних про попит і зміст ринку, що надаються відділом маркетингу, розробляють плани продаж продукції по різних напрямках і ведуть роботу з ведення клієнтів.
Організаційна структура підприємства представлена на рис. 2.1.
Контроль за фінансовою діяльністю фірми здійснює головний бухгалтер, до якої надходить інформація про наявність і рух коштів і здійснення фінансово- господарських операцій. Головний бухгалтер очолює бухгалтерію і планово-економічний відділ, і відповідає за належне документальне оформлення усіх фінансових операцій, веде бухгалтерську документацію, здійснює контроль за доходами і витратами фірми, вчасно нараховує і перелічує податки в бюджет, подає бухгалтерську, податкову і статистичну звітність.
Рис. 2.1. Організаційна структура підприємства АТ “Веркон”.
Секретаріат фірми обробляє і приймає всю інформацію, що надходить на фірму, передає керівнику, а також у відповідні підрозділи фірми, веде документацію, відповідає на всі телефонні дзвінки, надає первинну інформацію клієнтам.
Ціни на продукцію підприємства встановлюються виходячи з собівартості продукції, планової рентабельності, та середньоринкових цін на аналогічну продукцію, що склалися на ринку. При цьому надається оптова знижка в залежності від обсягів продаж - до 10 - 20 відсотків.
Комерційні угоди на продукцію укладають менеджери по збуту, на яких покладається відповідальність при заключенні угоди. Якщо вартість угоди перевищує 2 тис. грн., то угода обов'язкова узгоджується з вищестоящим керівництвом фірми.
Угоди з іншими підприємствами на надання транспортних послуг, постачання, крупнооптові продажі заключаються заступниками директора чи комерційним директором фірми.
Основними видами продукції підприємства АТ “Веркон” є станки різного призначення та металовироби.
Сильними сторонами