План:
Економічний аналіз
ЗМІСТ
Вступ
В умовах побудови ринкових відносин в економіці України, впровадження ринкових механізмів, структурних перебудов, реформування форм власності і податкової системи, підвищуються вимоги до бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту як джерела достовірної інформації для прийняття суб’єктами ринку (підприємствами) економічно обґрунтованих рішень і передбачення ризиків у своїй операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності.
Чітко налагоджений облік, аналіз та аудит фінансово-господарської діяльності підприємств сприяє виявленню і використанню внутрішньогосподарських резервів підприємств, запобіганню зловживанням і перевитратам, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці, рентабельності виробництва (робіт, послуг), що є обов’язковою умовою функціонування підприємств в ринковій економіці.
Зараз у підприємств виникає необхідність активніше використовувати бухгалтерський облік, аналіз і аудит для того, щоб контролювати і вдосконалювати свою роботу.
Необхідно зазначити, що зміни відбуваються не лише у діяльності підприємств та народному господарстві України, також відбуваються зміни і в самій системі бухгалтерського обліку.
В сучасних умовах господарювання одним з найважливіших факторів підвищення ефективності діяльності підприємства є покращення використання необоротних активів, їх стан та раціональне використання прямо впливає на кінцеві результати діяльності підприємства. В структурі необоротних активів центральне місце належить основним засобам.
Основні засоби є невід'ємною частиною господарських засобів підприємства. Відмінною рисою основних засобів є їхнє багатократне використання в процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду протягом тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього середовища вони зношуються поступово і переносять свою початкову вартість на витрати виробництва протягом нормативного терміна служби шляхом нарахування зносу (амортизації) по встановлених нормах.
Вартість виробничих потужностей адекватна функціональній (виробничій) корисності предметів протягом усього терміна їхньої експлуатації (тобто періоду, протягом якого майно, що відноситься до основних засобів, здатне виконувати функції, що приносять прибуток його власнику). Основні засоби беруть участь у процесі виробництва тривалий період (протягом багатьох виробничих циклів), зберігаючи початкову форму і властивості, але поступово зношуються і переносять свою вартість на виготовлений продукт.
Відповідно до принципів бухгалтерського обліку вартість виробничих потужностей повинна рівномірно розподілятися протягом гаданого терміна їхньої експлуатації шляхом розподілу (списання) на звітні періоди, протягом котрих ці потужності будуть мати продуктивну корисність (спроможність). Цей процес називається амортизацією основних засобів.
Активи – це майбутні економічні вигоди, які можливі до одержання в результаті минулих операцій або угод по придбанню майна. Майбутні економічні вигоди пов'язані зі спроможністю активів приносити прибуток підприємству при його обміні на що-небудь ще, що подає цінність для підприємства; шляхом його використання у виробництві чого-небудь цінного для підприємства або шляхом застосування для погашення зобов'язань. Майбутні економічні вигоди від активів звичайно приймають форму притоку чистої готівки на підприємство. Для того щоб бути активом, будь-який ресурс, крім готівки, повинний володіти трьома важливими характеристиками:
Ресурс повинний окремо або в сполученні з іншими ресурсами забезпечувати прямо або побічно майбутній притік грошових засобів.
2. Підприємство повинно мати можливість отримувати прибуток і контролювати доступ до нього інших зацікавлених осіб. зацікавлених осіб.
3. Операція або інша угода, що дає підприємству право на прибуток або контроль над ним, повинна бути завершена. угода, що дає підприємству право на прибуток або контроль над ній, повинна бути завершена.
Оцінка вартості активів за останній час широко обговорюється. Не було вирішене питання про те, яким методом краще оцінювати вартість активі: на основі минулих витрат або на основі ринкової вартості. Експерти і спеціалісти в області здійснювали тиск на користь переходу на облік ринкової вартості. Банки ж продовжують застосовувати метод оцінки по минулих витратах, що відбиває неторговий характер більшості видів їхньої діяльності.
Мета даної роботи полягає в тому, щоб дослідити економічну сутність основних засобів підприємств, розкрити методику та організацію бухгалтерського обліку основних засобів, показати як проводиться автоматизація бухгалтерського обліку основних засобів на підприємстві в умовах використання АРМ бухгалтера, провести аналіз основних засобів і розглянути методику аудиту основних засобів.
Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків.
Розділ 1.Методологічні та організаційні основи обліку основних засобів
1.1. Класифікація та оцінка основних засобів
Для діяльності підприємствам необхідні основні засоби, які багато разів беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на продукт, що створюється, не змінюючи при цьому своєї речовинної-натуральної форми.
Активи підприємства в бухгалтерському обліку поділяють на оборотні та необоротні. До оборотних активів належать грошові кошти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживанні протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу
Усі інші активи вважаються необоротними. Отже, необоротними є активи що тривалий час утримуються підприємством з певною метою.
До складу необоротних активів входять основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи.
Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, для здавання в оренду іншим особам або здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очі-куваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
До них належать виробничі та невиробничі об'єкти: будівлі, споруди, машини, устаткування, інвентар тощо.
Необоротні активи визнаються, тобто відображаються в Балансі підприєм-ства, якщо відповідають загальним критеріям визнання активів, а саме:*
існує ймовірність того, що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цих активів;*
їх вартість може бути достовірно визначена.
Упевненість