Майбутні економічні вигоди від використання необоротного активу можуть бути отримані у вигляді доходу від реалізації продукції (послуг), економії витрат або в інший спосіб. Наприклад, придбана ліцензія на використання нової технології може забезпечити економію витрат. Слід мати на увазі, що окремі об'єкти безпосередньо не збільшують економічні вигоди, але можуть бути потрібні для забезпечення отримання майбутніх економічних вигід від інших активів. Прикладом є основні засоби, придбані для охорони навколиш-нього середовища або з метою безпеки.

Ймовірність отримання економічних вигід оцінює керівництво підприємства на основі свідчень, які є в його розпорядженні на момент визнання активу.

Другий критерій у більшості випадків зумовлюється наявністю інформації про витрати на придбання або створення об'єкта.

При визнанні необоротних активів підприємству слід дотримуватися прин-ципу обачності: зокрема, якщо у момент здійснення витрат з метою отримання майбутніх економічних вигід підприємство не отримує (не купує або не ство-рює) нематеріальний або інший актив, то такі витрати включають до складу витрат того звітного періоду, у якому вони були понесені.

Прикладом зазначених витрат є такі витрати:*

пов'язані із заснуванням підприємства (організаційні витрати) або запуском нової продукції (процесів);*

на навчання персоналу;*

на рекламу та (або) просування продукції на ринку;*

на переміщення та реорганізацію підприємства або його частини.

Витрати, що не визнані як необоротні активи та списані на витрати в попе-редніх звітних періодах (у тому числі проміжних), не слід сторнувати та вклю-чати до вартості цих активів у наступних звітних періодах.

Створені самим підприємством гудвіл, газетні заголовки, назви видань, список клієнтури та інші об'єкти, що мають аналогічну субстанцію, не визна-ються як нематеріальні активи.

Інші нематеріальні активи потребують аналізу процесу їх створення. Такий аналіз передбачає поділ процесу створення нематеріальних активів на дві фази - дослідження та розробки.

Дослідження включають усі заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.

Прикладами досліджень є: *

діяльність, що здійснюється з метою отримання нових знань;*

пошук, оцінка та остаточний відбір, застосування винаходів та інших знань;*

пошук альтернативних матеріалів, продуктів, процесів, систем і послуг;*

формулювання, проектування, оцінка та остаточний відбір можливих аль-тернатив для нових або вдосконалених матеріалів, приладів, процесів, систем і послуг.

Будь-які нематеріальні активи, отримані в результаті дослідження, не визнаються як активи підприємства. Через це витрати на проведення дослідження списують і відображають у складі інших витрат операційної діяльності в тому періоді, у якому вони виникли.

Розробкою є застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених мате-ріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їх серійно-го виробництва чи використання.

Прикладами розробок є діяльність, пов'язана з:*

проектуванням, спорудженням і випробуванням прототипів і моделей об'єктів виробництва та використання;*

проектуванням інструментів, форм, затискачів, штампів, зумовлених новою технологією; *

проектуванням, будівництвом та експлуатацією пілотного підприємства, яке не має економічних масштабів для комерційного виробництва;*

проектуванням, спорудженням і випробуванням обраних альтернатив для нових або вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем і послуг.

Нематеріальний актив, отриманий у результаті розробки, відображається в Балансі лише за умови, що підприємство має:*

намір, технічну можливість та ресурси для доведення об'єкта розробки до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;*

можливість отримання майбутніх економічних вигід від реалізації або використання об'єкта розробки;*

інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо такі умови відсутні, витрати, понесені підприємством у процесі розробки, відображаються у складі інших витрат операційної діяльності підприємства.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

Це П(С)БО не поширюється на відтворювані природні ресурси та операції ІД основними засобами, особливості обліку яких визначаються іншими П(С)БО. Наприклад, облік операцій, пов'язаних з орендою основних засобів, визна-чається П(С)БО 14 "Оренда".

Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 "Основні засоби". За дебетом цього рахунка відображається надходження основних засобів та збільшення їх первісної вартості (унаслідок дооцінки, поліпшення тощо), а за кредитом - їх вибуття та уцінка.

Аналогічну побудову має рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи", на якому облічуються основні засоби, що не відображаються на рахунку 10.

Аналітичний облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів ведеться за їх групами та окремими об'єктами.

Групою основних засобів та інших необоротних матеріальних актив є сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням умовами використання необоротних матеріальних активів.

У свою чергу об'єктом основних засобів є закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосувань приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається із частин, які мають різні строк корисного використання (експлуатації), то кожна із цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів. Наприклад, літак та його двигуни часто розглядають як окремі об'єкти основних засобів.

Разом із цим доцільно об'єднувати в один об'єкт обліку групу однорідних основних засобів, які надійшли одночасно та мають однаковий строк корисної експлуатації. Прикладом таких об'єктів