водопостачання, каналізації та транспортних артерій для проектування підключень до таких комунікацій, архітектурне завдання з архітектурного управління, та визначити виконавця-підрядчика, який має ліцензію на даний вид будівництва.

Ці документи передаються проектній організації, яка буде вести проектування. Проект (робочий проект) видається замовнику в чотирьох примірниках з наступними розділами:

- загальна пояснювальна записка;

- організація будівництва;

- кошторисна документація;

- робоча документація;

- архітектурно-будівельні рішення;

- технологічні рішення.

Розрахунки між замовником та виконавцем (підрядчиком) здійснюються на підставі договору підряду.

1.3. Передумови раціональної побудови обліку основних засобів

Для здійснення своєї діяльності підприємства мусять мати необхідні засоби та матеріальні умови. Це найголов-ніший елемент продуктивних сил, який детермінує їхній розвиток. У бухгалтерському обліку засоби праці виділе-но в окремий об'єкт обліку, що має назву «основні засо-би (фонди) підприємства».

Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Вкладення в майно тривалого користування станов-лять значну, а в багатьох випадках переважну частину інвестицій. Хоча основні засоби належать до най-менш ліквідної частини активів, питання їхньої реаліза-ції є істотними для фінансового маневрування підприємств. Управління основними засобами тісно пов'язане з управлінням інвестуванням (капітальними вкладення-ми), яке відіграє у менеджменті важливу роль. Успішне розв'язання завдань управління основними засобами та обґрунтування інвестиційної політики щодо них потре-бує ефективного обліку та різностороннього використан-ня інформації, що надається.

Для раціональної побудови обліку основних засобів важливим є визначення завдань обліку.

Головними завданнями обліку основних засобів є:—

правильне і своєчасне відображення надходження, вибуття й переміщення основних засобів;—

контроль за їхньою наявністю та збереженням у місцях експлуатації;—

своєчасне й точне обчислення зношення (аморти-зації) основних засобів і правильне відображення його в обліку;—

визначення витрат на ремонт, а також контроль за раціональним використанням коштів, виділених з цією метою;—

виявлення об'єктів, які не використовуються;—

контроль за ефективністю використання, пошуки резервів підвищення ефективності роботи машин, облад-нання та ін.;—

оперативне забезпечення керівництва підприємс-тва необхідною інформацією про стан основних засобів через автоматизацію обліково-обчислювальних робіт на базі сучасних засобів обчислювальної техніки.

Об'єктом обліку основних засобів у бухгалтерському обліку є закінчений пристрій з усіма приладдями до нього або окремий конструктивно відокремлений пред-мет, призначений для виконання певних самостійних функцій, або відокремлений комплекс конструктивно поєднаних предметів однакового чи різного призначен-ня, які мають для обслуговування спільні пристрої, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожний із предметів може виконувати свої функції (а комплекс — певну роботу) лише у складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різні строки корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнавати-ся в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основ-них засобів. Це важливо для обліку устаткування і транспортних засобів, частини (деталі) яких можуть об-ліковуватися окремо, а також для будівель і приміщень, що постійно перебудовуються, поліпшуються, переоб-ладнуються.

Важливою передумовою раціональної побудови обліку на підприємстві є правильне зберігання, знищення та вилучення документів.

Керівник підприємства несе відповідальність за належне зберігання пер-винних документів, облікових регістрів і бухгалтерських звітів протягом уста-новленого терміну, але не менше трьох років.

Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, а також бухгалтерські звіти підлягають обов'язковій передачі до архіву. Вони повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах, за їх схоронність несуть відповідальність особи, уповноважені головним бухгал-тером.

Бланки суворої звітності повинні зберігатися у сейфах, металевих шафах або спеціальних приміщеннях, що забезпечують їх схоронність.

Первинні документи поточного місяця, що пройшли обробку ручним спосо-бом і відносяться до відповідного облікового регістру, комплектуються в хро-нологічному порядку, нумеруються, переплітаються і супроводжуються довід-кою для архіву.

Зберігання первинних документів та облікових регістрів, що пройшли оброб-ку і були підставою для складання звітності, а також бухгалтерських звітів, офор-млення їх і передачу до архіву забезпечує головний бухгалтер підприємства.

Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів з бухгалтерії та з архіву підприємства працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

Термін зберігання первинних документів, облікових регістрів і бухгал-терських звітів в архіві підприємства визначається згідно з Переліком типо-вих документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із заз-наченням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головно-го архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 р. № 41.

По завершенні терміну зберігання документи, що не підлягають передачі до Національного архівного фонду, виділяються для знищення, про що складається акт. Акт про виділення для знищення документів схвалюється постійно діючою (експертною) комісією підприємства та затверджується керівником.

Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Це означає, що документи з трирічним терміном зберігання, передані до архіву в 1998 році, можуть бути включені до акта не раніше 1 січня 2002 року за умови завершення перевірки державними органами з питань дотримання податкового законодавства.

У разі виникнення спорів, слідчих і судових справ документи зберіга-ються до завершення цих спорів і справ та ухвалення остаточного рішення по них.

Після затвердження акта про виділення для знищення документів керівни-ком підприємства відібрані документи передаються організаціям, які займають-ся заготівлею вторинної сировини. Здавання документів оформляється прий-мально-здавальною накладною, у якій указуються вага зданої макулатури і кількість справ.

Документи, що мають конфіденційну інформацію, можуть знищуватися шляхом спалення або за