1
Прогнозування курсової вартості фінансових активів методами фундаментального аналізу
Основні методи оцінки фінансових активів (на прикладі акцій підприємства ВАТ «Азовсталь»).
Вартість активів, таких, як звичайні акції, залежить від трьох основних чинників грошового потоку від активів, темпів приросту грошового потоку, ризику або непевності грошового потоку.
Збільшення грошового потоку звичайно підвищує ціну акцій. І навпаки, ціна падає, якщо грошовий потік стає непевний. Ця взаємозалежність є основна для оцінки активів. Відповідно, фінансовий менеджер повинен домагатись якомога більшого грошового потоку, водночас контролюючи ризик.
Грошовий потік від звичайних або привілейованих акцій вимірюється щорічним дивідендом та приростом ціни акцій. Грошовий потік від облігацій, довгострокових цінних паперів, які випускає одержувач позики, складається із суми інтересу, який одержує покупець облігації за рік. Позаяк прибутки збільшують ціни активів, а ризик зменшує, то для постійного зростання активів потрібні ось такі умови Нікбахт Е., Роппеллі А. Фінанси.- К.: Основи. – 1993. – 383 с.:
1. Активи мають постійно приносити грошовий потік.
2. Доход має зростати.
3. Ризик має бути контрольований.
З трьох вищезгаданих факторів найскладнішим є оцінка ризику. А тому ризику в оцінці активів слід приділяти більше уваги, особливо коли економіка стає нестабільною.
Вартість певних активів визначається як теперішня вартість всіх майбутніх грошових потоків саме від цих активів.
Всі методи визначення вартості акцій можна умовно розділити на наступні категорії:
по доходу на вкладені грошові кошти за одиницю часу з урахуванням інфляції, а також ефективності альтернативних варіантів розміщення капіталу;
по долі активів, що приходяться на одну акцію;
на основі розрахунку коефіцієнтів і індексів, що комплексно характеризують підприємство.
У першому випадку розрахунки базуються на припущенні, що інвестор вкладає грошові кошти в цінні папери підприємства на визначену кількість часу. При цьому мінімальна ціна, по якій власник міг би продати свої акції, не терплячи при цьому збитків, визначається виходячи з очікуваних фінансових надходжень з врахуванням дисконту.
Якщо допустити, що інвестор придбає акції на нескінченно великий час і дивіденди по них ростуть незмінно і постійно на всьому протязі періоду володіння ними, дозволяє громіздку процедуру аналізу грошових потоків звести до простих і зрозумілих формул. Проте у вітчизняних економічних умовах подібні допущення не завжди коректні і, як наслідок, застосування спрощених методик приводить до парадоксальних результатів оцінки.
При проведенні оцінки для “рядового” інвестора використання вартості активів компанії в якості розрахункової бази навряд чи виправдано. Існують дві версії майнового підходу до оцінки бізнесу. Відповідно до першої версії, як вартість стовідсоткового пакета акцій приймається вартість власного капіталу, визначена, як ринкова вартість сукупності активів за винятком поточної вартості всіх його зобов'язань Шеннон П. Пратт “Оцінка бізнесу”. . Такий підхід одержав серед оцінювачів широке поширення. Однак його правомірність не є очевидною Оцінка бізнесу. За редакцією Грязновой А.Г., Федотовой М.А. М. "Фінанси і статистика", 1999. . Справа в тім, що звичайна акція являє собою не частку в праві власності на активи компанії. Вона являється вимогою на доход, що отримується від використання цих активів. Тому вартість акцій визначається очікуваними грошовими потоками, а активи враховуються, як засоби, що забезпечують очікувані доходи. Оцінка вартості підприємства по чистих активах має сенс для підприємств, основним бізнесом яких є володіння портфелем, що включає нерухомість, цінні папери й інші досить ліквідні активи. У цьому випадку добробут власників акцій визначається ростом (падінням) ринкової вартості активів, і тому більшу вагу в порівнянні з прибутком, дивідендами чи грошовими надходженнями набуває їхня вартість.
Що ж стосується методів комплексних коефіцієнтів, то тут оцінюється скоріше не вартість акцій, а їхня привабливість для інвестора в порівнянні з іншими цінними паперами. Труднощі, що виникають при використанні даних підходів, полягають в складності трактування наявних числових значень індексів і трудомісткості побудови висновків для подальших дій.
Застосування методів комплексних коефіцієнтів найбільше прийнятно для аналізу перспективних з погляду виробничого росту підприємств, а результати оцінки можуть з'явитися довгостроковими рекомендаціями. Використання індексів вимагає спостереження за підприємством перед вкладенням коштів і пильної уваги після інвестування.
Оцінка по майбутніх грошових надходженнях
Даний метод має на увазі дослідження перспектив розвитку компанії, тому оцінка пакета акцій здійснюється на підставі можливої реалізації бізнес-плану, плану реконструкції підприємства-емітента з заданим строком окупності. Аналіз дисконтованих грошових потоків, що виникають при виконанні бізнес-плану, дозволяє визначити максимально можливу вартість акції.
У загальному випадку формула для розрахунку виглядає в такий спосіб:
)
де: C - розрахункова ціна акції;
Dk - чи надходження і витрати на один часовий інтервал (крок розрахунку);
A - кількість емітованих звичайних акцій;
Y - необхідна кількість кроків розрахунку (строк окупності проекту);
k - номер звітного тимчасового інтервалу;
r(d) - величина відносного знецінювання капіталу за звітний часовий інтервал.
Під перемінною Dk розуміються надходження і витрати у відношенні інвестора, що планує придбати акції. У даному випадку під доходами від володіння акціями можна розглядати не тільки дивіденди, але і можливі вигоди, наприклад, пільгові ціни при закупівлі товару в підприємства-виробника. Тому враховуючи лише дивіденди, часто можна отримати занижене значення вартості акцій.
При використанні розглянутого підходу виникають труднощі в оцінці вірогідності перспектив розвитку підприємства і коефіцієнта дисконтування для кожного кроку розрахунку. Тому, хоча застосування методу і не обмежується тимчасовими рамками, унаслідок достатньої трудомісткості його використання в межах одного року не має змісту. З іншого боку, при проведенні розрахунків на термін більш 5 років дуже велика імовірність одержання помилкових результатів, тому що в цьому випадку істотно зростає погрішність обчислень.
У