Така ситуація склалася тому що при переході на новий План рахунків на даному підприємстві благополучно перенесли сальдо рахунка 88 "Фонди спе-ціального призначення" без усякого аналізу. Але подивимося, яким був рахунок 88 старого Пла-ну рахунків.

Рахунок 88 "Фонди спеціального призначення" був пасивним (збільшення — за кре-дитом, а зменшення —за дебетом). Застосовували його для обліку та узагальнення даних про виникнення і вико-ристання коштів спеціального призначення, що створю-валися на підставі чинних у той час положень та інструкцій.

До названого рахунка було відкрито безліч субрахунків, і кожний із них "відповідав" за свій фонд. Найпоширеніші рахунки та їх основний зміст (нумерація довільна) ми на-ведемо в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Субрахунки рах. 88 старого плану рахунків

п/п | Назва | Зміст

1 | Фонд орендованих основних засобах | Залишкова вартість орендованого державного майна. Облік за субрахунком вели спираючись на Порядок відображення в бухгалтерському обліку і звітності операцій пов'язаних з приватизацією та орендою державних підприємств, затверджений наказом МФУ від 16.12.93 р. № 109 (далі — Порядок № 109)

2 | Фонд засобів соціальної сфери | Залишкова вартість основних засобів (далі — 03) соціальної сфери, що при приватизації не увійшли до статутного фонду підприємства і залишились у .державній власності. Тут же показували й результати індексацій житлового фонду, що проводилися за рішенням уряду.

3 | Фонд коштів, використаних на фінансові вкладення | Затрати на придбання компенсаційних сертифікатів, за рахунок яких на аукціоні придбали акції підприємств

4 | Фонд індексації балансової вартості майна | Сума індексацій'ОЗ і нематеріальних активів (далі — НА) згідно з постановою КМУ і Законом про прибуток5. Державні та аналогічні до них підприємства6 повинні були списати згадану суму на збільшення статутного

Станом на 1 січня 2000 року у ВАТ “Аналітприлад” та й цілої низки підприємств за рахунком 88 значилися великі суми кредитового сальдо. Це обумовлювалося специфікою тогочасного бухгалтерського обліку, який диктував таке правило поведінки: відображати джерела при-дбання активів (О3, акцій тощо), але при вибутті такі джерела не поповнювати. І виходило, наприклад, що отримане безоплатно майно вже давно продане, а його вартість продовжувала "висіти" на рахунку 88.

При переході до нового плану рахунків механічно перенесли залишки з рахунка 88 (як, утім, і з деяких інших — на-приклад, з рахунка 86 "Амортизаційний фонд") на ра-хунки нового Плану. Всі суми "осіли" на різних субрахунках рахунка 42 "Додатковий капітал" (хоча навіть тоді все можна було розкласти по полицях, і сума додаткового капіталу не виявилася б такою величез-ною).

За пунктом 6 П(С)БО 2 в Балансі мають відображатися тільки активи, зобов'язання і власний капітал. При чому по визначенню:—

активи — це ресурси, контрольовані підприєм-ством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигід у майбутньому;—

зобов'язання — заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, а її погашення, як очі-кується, призведе до зменшення ресурсів підприєм-ства, що втілюють у собі економічні вигоди;—

власний капітал — частина в активах підприєм-ства, що залишається після вирахування його зобов'-язань.

Субрахунки рахунка 88 (старо-го Плану рахунків) під терміни "активи" і "зобов'язан-ня" однозначно не підходять. Та й "живуть" вони на ра-хунку "Додатковий капітал". Зрозуміло, що вони — власний капітал підприємства. Але в Балансі 1 розділ пасиву, названий "Власний капітал", складається з восьми статей, починаючи зі "Статутного капіталу" (ря-док 300) і закінчуючи "Вилученим капіталом" (рядок 370). У згаданому розділі показують і "Додатковий вкладений капітал"16, і "Інший додатковий капітал", і "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" (ря-док 350, рахунок 44).

З визначення власного капіталу випливає, що він збільшується, коли:

1) на підприємство надходить актив (при цьому сума зобов'язань менша за його вартість або зобов'язань взагалі немає, що можливо лише при безоплатному отриманні необоротних активів);

2) змінюють оцінку активу (проводять дооцінки О3 і НА).

Але що робити, коли актив вибуває (його продають, ліквідують тощо), тобто економічні вигоди від викори-стання активу вже отримані? Тоді ж повинні відобразити і вигоди від використання до-даткового капіталу (його відображають як прибу-ток (збиток) підприємства). Але цієї суми не спи-сують на нерозподілений прибуток доти, доки актив знаходиться під контролем підприємства — за принципом обачності, який говорить, що в бухобліку методи оцінки зобов'язані запобігати за-вищенню активів і доходів.

Тому всі суми, які дісталися рахунку 42 у спадок і "народження" яких було пов'язано з давно вибулими (проданими, пе-реданими безоплатно, ліквідованими тощо) актива-ми (чи зобов'язаннями) або які не "вписуються" у сьогоднішнє визначення додаткового капіталу, по-трібно списати на рахунок 44 "Нерозподілений при-буток (непокритий збиток)". Це стосується сум:—

індексацій О3 (єдиний документ Мінфіну з такого питання — наказ від 28.03.01 р. № 143) і НА;—

дооцінки ТМЦ;

спрямованих на придбання акцій (колишній суб-рахунок "Фонд коштів, використаних на фінансові вкладення" рахунка 88) і 03 (колишній субрахунок "Фонд використаного на капітальні вкладення і придбання не-матеріальних активів прибутку" рахунка 88);—

вартості безоплатно отриманого майна (колишній субрахунок "Фонд безоплатно отриманого майна" ра-хунка 88), яке станом на 1 січня 2003 року вже вибуло. Тут також списують на нерозподілений прибуток і вартість безоплатно отриманих колись оборотних ак-тивів, які до сих пір ще належать підприємству;—

амортизаційного фонду (колишній рахунок 86);—

інших, які не можна безпосередньо пов'язати з ак-тивом і зобов'язанням підприємства.

Звичайно, щоб навести лад на рахунку 42 (Див. Табл. 2.12) бух-галтеру буде потрібно досконало "потрусити" аналіти-ку.

Табл.2.12

Рахунок 42 “Додатковий капітал” ВАТ “Аналітприлад” станом на 1.01.2003

Код і назва рахунка | Код субрахунку | Назва субрахунку | Сальдо

42 “Додатковий