422 | Інший вкладений капітал | 5245

423 | Дооцінка активів | 3211

424 | Безоплатно одержані необоротні активи | 2904,20

425 | Інший додатковий капітал | 1104

Для скорочення обсягів роботи можна порекомендувати йти від зворотного (дізнатися, які суми додаткового ка-піталу пов'язані з реально існуючими зараз на підприємстві активами і залишаються на рахунку 42). Адже це зробити легше, ніж з'ясувати дані про активи, що вибули: по-перше, не доведеться шукати в архіві первинні документи або поновлювати їх (якщо вони втрачені), а по-друге, кількість теперішніх активів може бути значно меншою, ніж тих, що вибули, отже, і обсяг роботи бухгалтера зменшиться.

Отже, необхідно:—

підняти "первичку" на існуючі зараз необоротні активи (інвентарні картки О3, відомості з НА та ін.) і встановити суми їх дооцінки. Вони повинні залишитися на субрахунку 423 "Дооцінка активів", решту необхідно списати у кредит рахунка 44;—

із цих же документів буде видно, яка залишкова вартість у колись безоплатно отриманих необоротних активів. Вона залишається на субрахунку 424 "Без-оплатно отримані необоротні активи", решту суми необхідно списати у кредит рахунка 44;—

на субрахунку 422 "Інший вкладений капітал" має лишитися тільки сума, реально внесена засновниками по-над статутний капітал. Думається, що реальної такої суми у даного підприємства нема. Тому всю суму необхідно списати на рахунок 44. Сюди ж потраплять і залишки субрахунків "Фонд коштів, використаних на фінансові вкладення", "Фонд використаного на капітальні вкладення і придбання не-матеріальних активів прибутку", "Фонд цільових та інших спеціальних коштів, що використовуються на капітальні вкладення" рахунка 88;

на субрахунку 425 "Інший додатковий капітал" із перенесених станом на 1 січня 2000 року повинна залишитится тільки залишкова вартість орендованих О3, засобів соціальної сфери і власні кошти трудового колективу. Решті місце на рахунку 44. Після вивчення документації скоригований вигляд рахунок 42 “Додатковий капітал” наведено в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13

Рахунок 42 після коригування шляхом списання вищерозглянутих сум з відповідних субрахунків на рахунок 44 “Нерозподілений прибуток (Непокриті збитки)”

Код субрахунку | Назва субрахунку | Сальдо | Сума, що списується на рах.44

421 | Емісійний дохід | 0

422 | Інший вкладений капітал | 0 | 1104

423 | Дооцінка активів | 3842 | 1403

424 | Безоплатно одержані необоротні активи | 2141 | 1070

425 | Інший додатковий капітал | 1780 | 1124,2

Таким чином на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки, непокриті збитки” буде списана сума 4701,2 тис. грн. Таким чином на рахунку 44 замість непокритого збитку в сумі 1952,7 тис. грн. буде показуватися нерозподілений прибуток в сумі 4701,2 – 1952,7 = 2748,5 тис. грн.

А не-розподілений прибуток, що збільшився, підприємство зможе витратити на різні потреби. Тим більше, що усі вищеперелічені дії до податкового обліку не мають ніякого відношення.

Отже, незважаючи на те, що бухгалтерський облік на досліджуваному підприємстві організовано згідно чинного законодавства, є можливість його оптимізувати, шляхом списання частини коштів з рах.42 на 44, що дозволить більш маневрувати власними коштами підприємства. Інший аспект вдосконалення обліку власного капіталу стосується більш широкого і ефективного застосування комп’ютерної техніка та спеціалізованого програмного забезпечення. Було б доцільним запровадити програму 1С Бухгалтерія, чи їй подібну, та перейти від обліку по принципу “ведемо облік, тому що вимагає законодавство” до обліку, який би слугував надійною інформаційною базою для прийняття управлінських рішень, ефективність яких на досліджуваному підприємстві досить низька, з огляду на збитковість підприємства.

3. Використання багатофакторних моделей в фундаментальному аналізі для прогнозування.

При прогнозуванні очікуваних доходів по окремих акціях аналітики використовують регресивний аналіз для визначення різних економічних і ринкових факторів, які допоможуть пе-редбачити або оцінити доходи по акціях.

Розроблювачі таких широкомасштабних факторних моделей зазвичай передбачають кілька “стандартних” прогнозів, заснованих на визначеному наборі екзогенних перемінних. Деякі моделі містять імовірність, з яким може здійснюватися той чи інший прогноз. В інших випадках користувачі можуть включати зроблені ними самими припущення й аналізувати отримані в результаті цих припущень прогнози.

Лінійна однофакторна регресивна модель має вигляд Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування. – К.: КНЕУ. – 2001. – 358 с.

(3.1)

де: у – дійсна (або залежна) змінна;

х – прогнозована, або незалежна змінна;

а – оцінена величина у, коли х = 0, де лінія регресії перетинає вісь у;

в – нахил лінії регресії (ступінь зміни змінної у при зміні змінної х.

Вищезгадані коефіцієнти знаходяться по методу найменших квадратів:

(3.2)

, (3.3)

де n – кількість значень дискретного ряду.

Множинна регресивна модель. Простий регресивний ана-ліз проводиться з використанням лише однієї прогнозованої змінної в рівнянні регресії і тому прогнозується лише одна змінна. В деяких випадках, більш надійні результати можна одержати, використовуючи множинну регресивну модель, яка включає дві або більше прогнозованих змінних і припус-кає, що фактична змінна (наприклад, ціна акції) є лінійною функцією ряду незалежних прогно-зованих змінних Х1, X2, Хз... Хn.

У багатьох випадках на результативну ознаку впливає не один, а кілька факторів Між факторами існують складні взаємозв'язки, тому їхній вплив на результативну ознаку с комплексним, а не просто сумою ізольованих впливів Семенкова Е. В. Операции с ценными бумагами. — М.: Мир. – 1997. –264 с..

Багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз дає змогу оці-нити міру впливу на досліджуваний результативний показник кожного із введених у модель факторів при фіксованому положенні на середньому рівні інших факторів Важливою умовою с відсутність функціональ-ного зв'язку між факторами

Математично завдання зводиться до знаходження аналітичного виразу, котрий якнайкраще відображував би зв'язок факторних ознак з результативною, тобто знайти