Визначену таким чином дисконтну ставку можна представити у вигляді суми двох доданків Завлин П.Н., Васильев А.В. Оценка эффективности инноваций : - СПб.: Издательский дом “Бизнес-пресса. – 1998. – С.-99.:

, (22)

де: dб – ставка процента по безризиковим вкладенням (наприклад державні цінні папери);

dр – ризикова премія, яка враховує загальний стан економічної кон’юнктури.

Поправку на ризик рекомендується приймати в залежності від типу підприємства Методические рекоммендации по оценке эффективности инвестиционных проектов и их отбору для финансирования. –М.: Центр экономики и маркетинга, 1997. –80 с.:

- вкладення при інтенсифікації виробництва на базі освоєної техніки – 3 %;

виробництво і просування на ринок нового продукту – 13-15% і т.д.

Для розрахунку необхідної ставки доходу в літературі пропонується наступна формула Савчук В.П., Прилипко С.И, Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционіх проектов. – К.: Абсолют –В, Эльга. – 1999. – 304 с.; Нікбахт Е., Роппеллі А. Фінанси.- К.: Основи. – 1993. – 383 с.:

KS = Rf + b (Km - Rf) (23)

де:

KS — необхідна ставка доходу;

Rf — безпечна ставка (така, як доходність державних облігацій);

b — коефіцієнт бета компанії;

Km — доходність ринкового портфеля акцій.

Якщо KS (необхідна ставка доходу) вирахувано, майбутній доход дисконтується за цією ставкою.

Ціни, які визначались за допомогою МОКА (Модель оцінки капітальних активів) , можуть відрізнятись від реальних ринкових цін. Якщо різниця значна, то слід скуповувати "недооцінені" акції і продавати "переоцінені". Ринкова ціна "недооцінених" акцій нижча, ніж за МОКА; "переоцінені" акції продаються за цінами вищими, ніж ціни за МОКА. Однак, якщо показник “бета” на заході можна знайти в довідниковій літературі, то в вітчизняних умовах визначення цього показника є проблемою. Пропонується визначати його, використовуючи дані минулих років по прибутковості підприємства і порівнювати з середньоринковими. Однак визначене таким чином значення показника є неточним з огляду на нетривалий час існування багатьох підприємств в умовах ринкової економіки.

Зі ставкою дисконтування пов’язана ще одна проблема. Необхідно мати на увазі, що дисконтна ставка змінюється з часом. Тобто фактично замість сталої величини більш правильно розглядати її як функцію від часу:

. (23)

Даний аспект може відігравати значну роль в умовах перехідної економіки, коли ці зміни можуть бути значними не лише в довгостроковій, а й в короткостроковій перспективі і залежить від багатьох економічних показників регіону та країни в цілому. Причому строгих методів для встановлення залежності (1.3) не існує і рішення про тенденції і величину зміни дисконтної ставки часто приймаються суб’єктивно.

Головна проблема цього показника, це те, що він встановлюється часто на основі бачення керівництва, або оцінювача майбутніх можливостей вкладення капіталу підприємством. При його встановленні велику роль починає відігравати інтуїція, чуття, тобто суб’єктивний фактор.

Отже, зведемо отримані дані в таблицю (Табл. 1.1) і порівняємо з ринковою ціною акцій ВАТ “Азовсталь” за даними компанії “Сократ”.

Таблиця 1.1

Ціна однієї простої акції ВАТ “Азовсталь”, розрахована різними методами

Назва методу | Ціна 1 акції

в грн. | Відхилення від
ринкової ціни, %

Остання ринкова ціна акцій | 0,12 

Метод стабільних дивідендів | 0,29 | 142%

Модель Гордона | 0,105 | -13%

Метод інтегральних показників
діяльності підприємства | 0,125 | 4%

Методика МАПСР | 0,65 | 442%

Метод балансової вартості активів | 0,97 | 708%

Метод мультиплікаторів | 0,115 | -4%

Для визначення ціни акцій методи, які враховують балансову вартість активів непридатні в умовах економіки України. Причина цього вже називалася вище – це невідповідність балансової вартості активів підприємств їхній ринковій вартості. Перша практично завжди завищена в кілька разів, через що ціни акцій, визначені таким способом є теж значно завищеними. Для практичного використання придатні три методи: модель Гордона, метод мультиплікаторів та метод інтегральних показників діяльності підприємства. Всі вони забезпечують прийнятну точність розрахованої ціни акцій. Для більш надійного визначення вартості акцій можна використовувати два або всі три методи і знаходити середню ціну.

Додаток А

Динаміка балансу та фінансових результатів діяльності ВАТ “Азовсталь” за 1997 – 2001 рік

Б А Л А Н С (тис. грн.) | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001

Активи

Необоротні активи | 1  ,0 | 1  ,0 | 1  ,0 | 1  ,0 | 1  ,0

Оборотні активи | 694 ,1 | 1  ,0 | 1  ,0 | 1  ,0 | 2  ,0

Витрати майбутніх періодів | 0,0 | 0,0 | 1 ,0 | 79,0 | 1 ,0

Баланс | 2  ,0 | 2  ,0 | 2  ,0 | 3  ,0 | 3  ,0

Пасиви

Власний капітал | 1  ,0 | 2  ,0 | 2  ,0 | 2  ,0 | 3  ,0

Забезпечення майбутніх витрат | 6 ,3 | 7 ,8 | 7 ,0 | 10 ,0 | 12 ,0

Довгострокові зобов’язання | 26 ,3 | 89 ,5 | 129 ,0 | 72 ,0 | 39 ,0

Короткострокові зобов’язання | 521 ,7 | 683 ,7 | 740 ,0 | 649 ,0 | 801 ,0

Доходи майбутніх періодів | 0,0 | 0,0 | 4,0 | 3,0 | 0,0

Баланс | 2  ,0 | 2  ,0 | 2  ,0 | 3  ,0 | 3  ,0

Динаміка фінансових результатів діяльності за 1998-2001 рр..

Показник, тис. грн. | 1998 | 1999 | 2000 | 2001

Валовий доход | 2  ,0 | 2  275,0 | 4  ,0 | 4  ,0

Собівартість | 1  ,0 | 2  ,0 | 2  ,0 | 3  ,0

Балансовий прибуток | 189 ,5 | -20 ,0 | 722 ,0 | 429 ,0

Чистий прибуток | 187 ,1 | -24 ,0 |