Аналіз фінансово-майнового стану та аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства можливий лише за наявності вихідних даних для його проведення. Вихідні дані, в свою чергу, можна почерпнути лише з даних бухгалтерського обліку.

Основними документами, які використовуються в ході проведення фінансового аналізу є:

Форма 1 - Баланс;

Форма 2 - Звіт про фінансові результати та їх використання;

Форма 3 - Звіт про фінансово-майновий стан (складається, як правило, раз на рік, але при бажанні ніщо не заважає робити це частіше).

Окрім наведених вище форм, при проведенні аналізу доцільності виробництва нової продукції, необхідно мати додаткову інформацію про підприємство, яку не завжди можна отримати з бухгалтерської звітності. Характер і обсяг інформації часто визначається галуззю або конкретним підприємством, оскільки в кожній галузі є свої особливості і увагу аналітиків можуть привернути найбільш характерні для цієї галузі показники. Що в свою чергу може вплинути на кінцеві висновки щодо результатів фінансового аналізу.

Методи та основні показники аналізу

Виділяються наступні основні методи аналізу:

Вертикальний аналіз (структурний) – визначення структури кінцевих фінансових показників, з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому. Здійснюється шляхом визначення питомої ваги окремих статей фінансових звітів та їх порівняння.

Горизонтальний аналіз (тимчасовий) – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом. Полягає у визначенні обсягу і направлення змін, а також тенденцій зміни показників. Порівнюються як абсолютні, так і відносні показники.

Трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника. За допомогою тренда здійснюється перспективний прогнозний аналіз.

Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності по окремих показниках фінансово-господарської діяльності підприємства, визначення взаємозв'язку показників.

Порівняльний аналіз – це як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності по окремих показниках діяльності підприємства, його підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз показників даного підприємства з показниками конкурентів, середньо галузевими і середніми господарськими даними.

Існує досить багато різноманітних методик оцінки фінансового стану підприємства. Деталізація процедурного виконання фінансового аналізу залежить від поставлених цілей, а також різноманітних чинників інформаційного, часового, методичного і технічного забезпечення. Загалом, всі підходи до проведення аналізу фінансового стану підприємства можна розподілити на два основні етапи:

експрес-аналіз фінансового стану;

деталізований аналіз фінансового стану.

Експрес-аналіз фінансового стану. Вибір підходу до проведення аналізу залежить від того, наскільки повну інформацію прагнуть отримати по його завершенню, і скільки часу на її отримання потрібно. Експрес-аналіз дає можливість отримати так званий “моментальний знімок” майже кожного з компонентів фінансової діяльності підприємства. Для цього використовується певний набір показників, розрахунок яких здійснюється за певною методикою, а значення яких мають певні граничні розміри чи межі коливання, або існує чіткий взаємозв’язок між їхньою зміною та зміною фінансового стана суб’єкту господарської діяльності.

Ціль експрес-аналізу фінансового стану підприємства полягає в отримані простої і наглядної оцінки стану і динаміки розвитку підприємства. В силу менших ресурсних витрат, які потребує його проведення і досить високої точності інформації, яку отримують на виході, застосування експрес аналізу користується високою популярністю особливо у тих випадках, коли певне рішення має бути прийнято вже найближчим часом.

Експрес-аналіз складається з чотирьох етапів: підготовчий етап, попередній огляд фінансової звітності, економічне читання й аналіз звітності та власне складання звіту чи іншого документу по результатам фінансового аналізу.

Мета першого етапу – прийняття рішення щодо доцільності аналізу фінансової звітності та перевірка її готовності до читання. Тут проводиться візуальна і найпростіша рахункова перевірка звітності по формальних ознаках та сутності: визначається наявність усіх необхідних форм і додатків, реквізитів і підписів; перевіряється валюта балансу та всі проміжні результати.

Мета другого етапу – ознайомлення з бухгалтерською звітністю, пояснювальною запискою до балансу (у випадку її наявності), іншими пояснювальними документами, в яких міститься додаткова інформація, яка дає можливість оцінити умови роботи, розкрити звітну політику підприємства, визначити тенденції основних показників діяльності галузі, якісні зміни в майні і фінансовому положенні підприємства за звітній період.

Третій етап – основний в експрес-аналізі; його мета – узагальнена оцінка результатів господарської діяльності і фінансового стану підприємства. Такий аналіз проводиться з тим чи іншим ступенем деталізації в інтересах різноманітних користувачів.

Четвертий етап – власне складання звіту про проведену роботу. В цьому звіті повинні знайти своє відображення всі етапи і зроблені по ходу роботи висновки. Він має об’єднати в єдину систему зібраний матеріал, отримані показники, узагальнюючим результатом яких має стати комплексна оцінка процесів, які відбувалися на підприємстві за звітній період, причини їх виникнення та можливі тенденції подальшого розвитку. Також в звіті, як правило, можуть бути викладені пропозиції щодо посилення позитивних тенденцій та усунення негативних явищ. Схематично функціональну структуру експрес-аналізу наведено нижче.

Рисунок 1_ Функціональна структура експрес-аналізу Попович П.Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві. – Тернопіль: Економічна думка, 1998 – с. .

Аналіз фінансового стану підприємства, як результату його виробничо-господарської діяльності

Даний підхід базується на тому, що рух будь-яких товарів, трудових і матеріальних ресурсів супроводжується утворенням і витратою коштів, тому фінансовий стан суб'єкта господарювання відбиває всі сторони його виробничо-господарської діяльності.

Послідовні здійснення фінансового аналізу