одержати представлення про розвиток компанії в часі (аналізуючи динаміку коефіцієнтів);

намітити основні напрямки для більш глибокого вивчення.

В основу системи "Дюпон" покладена модель, що відбиває тверду факторну залежність між вхідними в неї показниками:

1) Нетто-прибутковість власного капіталу — основний результуючий показник. Максимізація цього показника — основна задача управління підприємством.

Нетто-прибутковість власного капіталу залежить від трьох факторів — загальної прибутковості підприємства, структури капіталу, оборотності наявних фондів. Це описується представленими нижче показниками.

2) Нетто-прибутковість продажів:

3) Оборотність активів

4) Нетто-прибутковість активів

Цей показник відбиває ефективність операцій з точки зору здатності одержання прибутку на вкладені в активи кошти.

5) Коефіцієнт капіталізації.

Ці показники узагальнюють головні сторони фінансово-господарської діяльності підприємства, а разом з цим і бухгалтерської звітності. Нетто-прибутковість продаж є ведучою характеристикою «Звіту про фінансові результати і їхнє використання», капіталізація – структури джерел коштів, оборотність активів — валюти балансу і суми продажів. Кожне підприємство має свої особливості і кожний зі згаданих факторів по різному впливає на підсумкове значення.

Досить часто не обмежуються тільки описаним підходом, заснованим на використанні в розрахунках чистого прибутку (аналіз по чистому прибутку). На додаток до нього проводять аналіз, заснований на прибутку до відрахування податків (балансового прибутку) або на чистому прибутку стосовно зобов'язань власникам простих акцій.

Рівняння Дюпона при використанні кожного з трьох зазначених підходів дозволяє визначити вплив кожного елемента на фінансовий стан фірми.

Останнім рівнянням визначається, чим викликані зміни прибутковості власного капіталу — операційною структурою бізнесу (прибутковістю активів) чи способом фінансування підприємством своєї діяльності (капіталізацією).

Видно, що прибутковість активів є функцією оборотності активів з урахуванням мультиплікатора прибутковості продажів.

По показнику нетто-прибутковості (чи прибутковості) власного капіталу судять про перспективи бізнесу, ступень стійкості підприємства на ринку, наявність фінансових резервів для підвищення конкурентноздатності фірми.

Висновки

Підсумовуючи все вищенаведене, можна зробити висновок, що не існує якогось одного підходу до проведення фінансового аналізі. Вибір того чи іншого методу, застосування певного набору показників залежить від того, який саме момент в діяльності підприємства прагне розкрити фінансовий аналітик. Так застосування системи "Дюпон-каскад" дозволяє визначити, наскільки ефективно підприємство здійснювало свою виробничу діяльність, що знаходить своє відображення в зміні значень таких показників, як прибутковість власного капіталу, прибутковість і обіговість активів, прибутковість продаж, коефіцієнті капіталізації. Розрахунок показників ліквідності проводиться для того, щоб встановити фінансову спроможність підприємства розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями, а визначення показників фінансової стійкості характеризує залежність компанії від залученого капіталу.

Вибір методу та способів проведення аналізу напряму залежить від того, які завдання стоять перед дослідником. Важливою умовою проведення цих досліджень є наявність достовірної інформації. В іншому випадку отримані дані не матимуть абсолютно ніякого значення для прийняття подальших конкретних рішень.

Генерація та селекція ідей створення нової продукції

Підходи до генерації і селекції ідей створення нової продукції є досить різними і залежать від цілей, що стоять перед підприємством, галузей, у яких вони діють, а також специфіці досліджень. У той же час, сам процес вибору й обґрунтування доцільності виробництва нового виду продукції базується на визначених факторах, що прийнято називати факторами успіху.

Конкретизація загальних факторів успіху частіше здійснюється в напрямку одержання кількісних оцінок, що характеризують їхню відносну роль. Необхідна інформація насамперед збирається експертним шляхом як серед співробітників організації, так і серед торговельних посередників і споживачів.

Опитування менеджерів, що займаються розробкою нових продуктів, виявили наступні основні фактори успіху нового продукту.

Таблиця 1_ Фактори успіху нового продукту Рейнгольд Е. Методика оценки производственных возможностей предприятия. – М.: Высшая школа, 2000 – с. .

Фактори успіху | %

Адаптованість продукту до вимог ринку | 85

Відповідність продукту особливим можливостям фірми | 62

Технологічна перевага продукту | 52

Підтримка нових продуктів керівництвом фірми | 45

Використання оціночних процедур при виборі нових моделей | 33

Сприятливе конкурентне середовище | 31

Відповідність організаційної структури задачам розробки нового продукту | 15

Цифри в таблиці характеризують відсоток опитаних, що відзначили важливість даних факторів. З приведених даних випливає, що головними факторами успіху є, з одного боку, відповідність продукту вимогам ринку, а з іншого боку — можливості організації по його розробці і виробництву. Важливо мати у своєму розпорядженні чудову технологію, спиратися на підтримку керівництва й адаптувати багато стадійну розробку до процесу прийняття товару ринком.

Виділені вище фактори були покладені в оцінку доцільності створення нової продукції.

1. Відповідність продукту вимогам ринку – оцінка за ринковими критеріями.

2. Відповідність можливості організації по його розробці і виробництву – виробничим, товарним і збутовим критеріям.

Проведення подібної оцінки робиться на основі визначеного масиву інформації. Для підприємства, у першу чергу, - це дані про результати його фінансово-господарської діяльності.

Для оцінки ринку використовую наступні методи вивчення: з використанням нових матеріалів (метод опитування, співбесіди тощо), виміру й експериментів; з використанням існуючих матеріалів (аналітичне вивчення); з використанням внутріфірмових матеріалів (показники збуту, товарний аналіз (розмір, форма, колір, дизайн, упакування, функції), аналіз повідомлень про незадоволеність і скарги споживачів тощо).

Після того, як відповідні матеріали були зібрані й оброблені, отримані результати зводяться в таблицю ().

Таблиця 1_ Критерії оцінки нової продукції Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. – М.: Финпресс, 1998 – с. .

Критерії | Вище за середнє | Середнє | Нижче середнього

1.Ринкові критерії 1.1.Потреба в продукції | Продукція буде задовольняти потребу, що у даний час не задовольняється: продукція в значній мірі обновлена в порівнянні з існуючими видами. | Продукція поліпшена лише по другорядних характеристиках, що, однак, мають значення для досить широкого кола споживачів. | Продукція навряд чи чим-небудь відрізняється від існуючих і задовольняє