Фінансово-економічний аналіз  

звіт про наявність і рух коштів

проектний баланс

звіт про прибутки і збитки 

Коефіцієнти: рентабельності, ліквідності, платоспроможності і т.п.

Аналіз чутливості

капіталовкладення
дохід
виробничі витрати  

На основі побудованої імітаційної моделі фінансових потоків проекту в рамках першого «імітаційного прогону» визначається фінансова спроможність проекту, тобто з'ясовується, чи мається на кожному кроці розрахунку достатня кількість грошей для реалізації проекту. Достатньою умовою фінансової спроможності є незаперечність на кожнім кроці розрахунку t величини накопиченого сальдо грошового потоку D(t):

де dm (m=1,t) - сумарне сальдо потоків від операційної, інвестиційної і фінансової діяльностей проекту на m-м кроці.

Фінансова спроможність проекту перевіряється для сукупного капіталу всіх учасників. Розрахунок сальдо включає також і грошові потоки самого проекту (дохід від основної діяльності, інші доходи, інвестиційні і виробничі витрати). При виявленні фінансової неспроможності схема фінансування С коректується (за рахунок залучення додаткових джерел у вигляді кредитів К, цільових вкладень А, реінвестицій R тощо) і на наступному «імітаційному прогоні» розраховується накопичене сальдо в нових умовах фінансування. Описаний процес продовжується до моменту виконання умови: D(t)?0 або D(t)?D (якщо за умовами проекту повинний бути забезпечений страховий резерв на рівні D).

Далі проводиться фінансово-економічний аналіз і формуються оцінки ефективності проекту, необхідні для його економічного обґрунтування (чистий дисконтований доход, внутрішня норма прибутку, період повної окупності, рентабельність, ліквідність тощо).

На заключному етапі дослідження на основі різноманітних розрахунків проводиться аналіз чутливості інтегральних показників ефективності інвестиційного проекту до зміни значень його вхідних параметрів. Для цього вибираються параметри, що роблять найбільший вплив на ефективність проекту, для них визначаються найбільш ймовірні (базові) значення і можливі відхилення від них. Як правило, до таких вхідних параметрів відносяться: дохід від реалізації продукції, обсяг капіталовкладень, тривалість інвестиційної фази, рівень виробничих витрат, ставка дисконтування, ставка по кредиту і деякі інші. При цьому вхідні параметри можуть варіюватися як незалежно друг від друга (однопараметричний аналіз), так і одночасно (багатопараметричний аналіз) для оцінки їхнього спільного впливу.

Результатом аналізу чутливості є встановлення емпіричних залежностей між вхідними і вихідними параметрами проекту, що дозволяє оцінити межі стійкості проекту до зміни умов його реалізації. Ступінь стійкості проекту стосовно можливих змін умов його реалізації може бути охарактеризована також показниками граничного рівня обсягу виробництва, цін виробленої продукції й інших параметрів інвестиційного проекту.

Найважливішим показником граничного рівня є "точка беззбитковості" (Break-Even Point), що визначає мінімально припустимий дохід від реалізації (при заданих цінах), при якій проект залишається беззбитковим. Чим нижче значення точки беззбитковості, тим більше стійкий проект до негативних змін в умовах його реалізації (коливанням ринків збуту і цін на продукцію).

На основі проведених досліджень існуючих підходів до оцінки ефективності впровадження нової продукції нами було зроблено висновок, що найбільш оптимальним показником, який може дати досить точну відповідь на питання щодо доцільності запланованих заходів, є узагальнюючий показник оцінки ефективності - економічний ефект.

Оскільки впровадження нової продукції підприємством здійснюється протягом тривалого часу, економічний ефект визначається за розрахунковий період реалізації заходу від початку проекту до одержання всіх передбачених результатів і є інтегральним (з наростаючим підсумком по роках планового періоду). Економічний ефект характеризує перевищення грошових надходжень (доходів) над сумарними витратами (інвестиціями), приведеними до єдиного моменту часу. Це реальний доход, що може забезпечити конкретний проект за розрахунковий період.

Розрахунок економічного ефекту здійснюється за наступною формулою:

, де: 1.1

Еф - економічний ефект від проведення реконструкції за весь розрахунковий період;

Рn - поточною вартісна оцінка результатів в n-й рік реалізації проекту, дорівнює різниці між вартістю грошових притоків і вартістю грошових відтоків (без урахування капітальних витрат) у відповідний рік;

Вn - величина капітальних витрат у n-й рік (включаючи витрати на одержання супутніх результатів). Якщо капітальні витрати в n-й рік здійснюються на початок року, то до них застосовується значення коефіцієнту приведення до розрахункового року, яке відповідає попередньому кроку розрахунків.;

tn- початковий рік розрахункового періоду;

tp- кінцевий рік розрахункового періоду;

tp-t - число років, що відокремлює витрати і результати даного року від початку розрахункового року.

dn - коефіцієнт приведення до розрахункового року.

де 1.2

N - норматив для приведення різночасних витрат.

У випадку, якщо економічний ефект за двома чи більше проектами реконструкції буде однаковий, перевагу слід віддавати тому з проектів, термін окупності якого є найменшим.

Термін окупності (То)- це період (вимірюваний у роках і місяцях) починаючи з якого попередні вкладення й інші одноразові витрати, пов'язані з проектом покриваються сумарними результатами. Це тривалість часу, протягом якого недисконтовані прогнозовані надходження коштів перевищать недисконтовану суму одноразових витрат (інвестицій). Терміном окупності вважається момент часу в розрахунковому періоді, після якого показник ефекту стає позитивним числом.

Алгоритм оцінки ефективності освоєння виробництва нової продукції

Основні принципи оцінки ефективності

В основу оцінок ефективності освоєння виробництва нової продукції (ОВНВ) [44] покладені основні принципи, які застосовуються до будь-яких типів проектів незалежно від їх технічних, технологічних, фінансових, галузевих або регіональних особливостей:

- розгляд проекту протягом усього його життєвого циклу (розрахункового періоду) - від проведення передінвестиційних досліджень до припинення проекту;

- моделювання грошових потоків, що включають усі зв'язані зі здійсненням проекту грошові надходження і витрати за розрахунковий період з урахуванням можливості використання різних валют;

- порівняння різних проектів (варіантів проекту);

- принцип позитивності і максимуму ефекту. Для того щоб ОВНВ, з погляду інвестора, був визнаний ефективним, необхідно, щоб ефект реалізації проекту був позитивним; при порівнянні альтернативних ОВНВ перевага повинна віддаватися проектові з найбільшим значенням ефекту;

- облік