Прогнозування та макроекономічне планування.

План.

Міжгалузевий баланс: суть, значення, принципи розробки, структура МГБ в системі національних рахунків.

1.1. Моделі міжгалузевого балансу.

Балансовий метод і створювані на його основі балансові моделі служать основним способом відстеження галузевих пропорцій у народному господарстві. Балансові моделі на базі звітних балансів характеризують сформовані пропорції, їхня ресурсна частина завжди дорівнює видаткової. Для виявлення диспропорцій використовуються балансові моделі, у яких фактичні ресурси зіставлялися б не з їхнім фактичним споживанням, а з потребою в них. У зв'язку з цим необхідно відзначити, що балансові моделі не містять якого-небудь механізму порівняння окремих варіантів економічних рішень і не передбачають взаємозамінності різних ресурсів, що не дозволяє зробити вибір оптимального розвитку економічної системи, і чим визначається обмеженість балансових моделей і балансового методу в цілому.

Таблиця міжгалузевого балансу втілює собою заглиблений розвиток системи національних рахунків у багатьох сучасних державах. Вона є розгорнутою по статтях «ресурси» і «використання» таблицею продукції різних галузей народного господарства, у якій проміжне використання кожного продукту рознесено таким чином, щоб показати, яка кількість цього продукту споживається для виробництва кожного з інших продуктів. У таблиці у взаємозалежному виді показані рахунки виробництва різних агентів.

Перші розробки сучасної моделі міжгалузевого балансу (МГБ) (розробка методу «витрата-випуск», що лежить в основі МГБ) зв'язані з ім'ям відомого американського економіста, лауреата Нобелівської премії по економіці В. В. Леонт’єва.

1.2. Схема міжгалузевого балансу.

В основу принципової схеми міжгалузевого балансу виробництва і розподілу сукупного суспільного продукту покладений поділ сукупного продукту на дві частини: проміжний і кінцевий продукт; усенародне господарство представлене у виді сукупності n галузей (маються на увазі чисті галузі), при цьому кожна галузь фігурує в балансі як виробляюча і як споживаюча.

У схемі МГБ виділяють чотири великі складові частини, що мають різний економічний зміст – квадранти балансу.

Перший квадрант МГБ – це шахова таблиця міжгалузевих матеріальних зв'язків. Показники, поміщені на перетинанні рядків і стовпців, являють собою величини міжгалузевих потоків продукції й у загальному виді позначаються xij, де й і j – відповідно до номера галузей виробляючих і споживаючих. Так, величина x32 розуміється як вартість засобів виробництва, зроблених галуззю номер 3 і спожитих галуззю номер 2 (і є її матеріальними витратами). Таким чином, перший квадрант за формою являє собою квадратну матрицю порядку n, сума всіх елементів якої дорівнює фонду відшкодування витрат засобів виробництва в матеріальній сфері.

В другому квадранті представлена кінцева продукція всіх галузей виробництва, при цьому під кінцевою розуміється продукція, що виходить зі сфери виробництва в область кінцевого використання (на споживання і нагромадження). У розгорнутій схемі балансу кінцевий продукт кожної галузі показаний диференційовано по напрямках використання на особисте споживання населення, суспільне споживання, на нагромадження, відшкодування втрат, експорт і ін. Отже, другий квадрант характеризує галузеву структуру національного доходу, а в розгорнутому виді – також розподіл національного доходу на фонд нагромадження і фонд споживання, структуру споживання і нагромадження по галузях виробництва і споживання.

Третій квадрант МГБ також характеризує національний доход, але з боку його вартісного складу як суму чистої продукції й амортизації; чиста продукція при цьому розуміється як сума оплати праці і чистого доходу галузей. Сума амортизації (cj) і чистої продукції (vj + mj) деякої j-й галузі будемо називати умовно чистою продукцією цієї галузі і позначати у подальшому Zj.

Четвертий квадрант балансу знаходиться на перетинанні стовпців другого і рядків третього квадрантів. Цим визначається його зміст: він відбиває кінцевий розподіл і використання національного доходу. У результаті перерозподілу спочатку створеного національного доходу утворяться кінцеві доходи населення, підприємств, держави. Дані четвертого квадранта важливі для відображення в міжгалузевій моделі балансу доходів і витрат населення, джерел фінансування капіталовкладень, поточних витрат невиробничої сфери, для аналізу загальних кінцевих доходів по групах споживачів. Загальний підсумок четвертого квадранта, також як другого і третього, повинний бути дорівнює створеному за період національному доходу.

Таким чином, у цілому міжгалузевий баланс у рамках єдиної моделі поєднує баланси галузей виробництва, баланс сукупного суспільного продукту, баланси національного доходу, фінансовий баланс, баланс доходів і витрат населення.

Валова продукція, хоча і не входить безпосередньо в розглянуті чотири квадранти, представлена на принциповій схемі МГБ двічі: у виді стовпця, що замикає таблицю праворуч, і рядка, що обмежує III і IV квадранти знизу. Вони використовуються як для перевірки правильності заповнення квадрантів, так і для розробки власне економіко-математичної моделі міжгалузевого балансу.

У міжгалузевому балансі дотримується принцип єдності матеріального і вартісного складу національного доходу.

Рівняння, з яких складається аналітична система МГБ, містять у собі два види співвідношень: балансові і структурні. Балансові співвідношення просто показують, що в кожен період часу для кожного продукту загальний обсяг його виробництва і загальний обсяг його споживання, іншими словами, загальна величина наявної пропозиції і загальна величина попиту повинні бути рівні. Експорт і імпорт, так само як і збільшення і зменшення запасів у порівнянні з їхнім обсягом на початок періоду (року), включаються у відповідні балансові рівняння.

Однак, частина вихідної фактичної інформації, використовуваної для складання МГБ, міститься в структурних співвідношеннях. Вони описують кількісні співвідношення між витратами і випуском кожної галузі (так називані виробничі функції). Для цілей детального аналізу така інформація черпається, як правило зі спеціальних джерел; при побудові більш агрегованних систем, призначених для опису всього народного господарства, головним джерелом кількісного характеру є дані, що збираються органами державної статистики.

1.3. Складання МГБ в