припиняється ріст агрегованих показників. Аналогічним образом, сфера падіння ділової активності має тенденцію звужуватися за якийсь час до припинення спаду цієї активності. Отже, звуження сфери поширення коливань чи тенденцій може розглядатися як явище, що вимагає пильного спостереження при використанні економічних показників для відстеження спадів і підйомів в економіці.
2.6. Широта, чутливість і частота.
Як уже відзначалося, деякі елементи чи аспекти ділової активності більш чуттєві, тобто піддані коливанням, чим інші. Дуже бажано виділити чуттєві індикатори, досить широкі по сфері охоплення, але не настільки широкі, щоб вони втратили чутливість. Разом з тим широта охоплення і чутливість не є єдиними вимогами до економічного показника. Велике значення має також частота розрахунку значень показника, тобто частота відновлення інформації.
Дуже важливо також зуміти знайти показники, що відрізняються особливою чутливістю саме до того типу коливань, що становить найбільший інтерес для користувача. Наприклад, коливання в обсягах виробництва сільськогосподарської продукції звичайно не корелюють з показниками, що відбивають стан економіки в цілому, тому що врожай часто залежить від погодних умов. Щоб нейтралізувати даний тип чутливості, використовуються такі показники, як індекси виробництва або цін несільськогосподарської продукції.
2.7. Прогнози.
Людина, що аналізує економічні індикатори, як правило, зацікавлена не тільки у тому, щоб визначити рівень економічної активності в недалекому минулому або в даний час, але й у тім, щоб прогнозувати його на найближче майбутнє. Отже, основна увага приділяється показникам, що так чи інакше співвідносяться з майбутнім. Ряд спеціальних випереджальних показників дозволяє судити про перспективи конкретних секторів економіки чи видів економічної діяльності. В даний час публікуються, наприклад, індикатори по інфляції, сфері обслуговування, металургійної промисловості, ринку фінансових послуг, зайнятості, експорту. Крім того, деякі ведучі показники, розроблені для строго визначених цілей, можуть виявитися дуже корисними для інших цілей. Наприклад, показник інфляції дає можливість прогнозувати процентні ставки, показник покупок цінних паперів дозволяє просліджувати коливання курсів акцій, а індикатор зайнятості може бути легко модифікований в індикатор безробіття.
Одне з застосувань ведучих індикаторів – короткострокові прогнози, засновані на попередніх оцінках. Наприклад, збираються й аналізуються дані підприємницьких фірм про намічувані ними капіталовкладення у нові машини й устаткування в найближчі два квартали. Інший прогноз будується за даними опитування споживачів про намір купити автомобіль у майбутньому році. В основі ще одного прогнозу лежать припущення відправників вантажу залізничним транспортом щодо числа завантажених визначеним товаром вагонів, що вони відправлять у наступному кварталі (у порівнянні з тим же кварталом минулого року). Дослідники неодноразово намагалися оцінити ступінь точності й об'єктивності даних прогнозів. На думку більшості з них, ці прогнози не відрізняються високою надійністю, однак при правильній їхній інтерпретації є джерелами корисної інформації. У деяких випадках розбіжності між прогнозом і дійсністю можуть послужити ключем до пророкування наступних подій, тому що фірми звичайно прагнуть виправити помилки, зв'язані з їх власними невірними представленнями про майбутнє.
Ще можуть проводитися прогнози, що використовують дані про зобов'язання почати в майбутньому ті чи інші дії. До таких даних відносяться зведення про замовлення на машини й устаткування, підрядах на будівництво заводів і фабрик, закладених у кошториси витрат, кількості споруджуваних будинків, числі знову з’явившихся фірм і зобов'язаннях по наданню іпотечних кредитів. Рух показників такого роду звичайно випереджає динаміку показників у тих сферах діяльності, якими вони передують, а саме показників виробництва, зайнятості, продажів і витрат.
Крім перерахованих, існують і інші типи індикаторів, що відбивають ранню стадію або початок економічного процесу і, отже, також є випереджальними. Зміни тривалості робочого тижня, обумовлені скороченням чи збільшенням понаднормової роботи, числа робочих змін чи годин (для зайнятих неповний робочий день), звичайно відбуваються раніш, ніж зміни чисельності зайнятих. Перевага саме такої послідовності змін робить середню тривалість робочого тижня дуже корисним економічним показником, оскільки її коливання передують коливанням зайнятості.
Особливу аналітичну цінність у процесі прогнозування майбутнього розвитку економіки мають показники прибутку. В економіці, заснованої на приватному підприємництві, перспективи у відношенні прибутків є критично важливим фактором, що визначає прийняття приватних економічних рішень. Не менше значення має страх понести збитки. Прибутки минулих періодів можуть послужити джерелом засобів для нових капіталовкладень. Таким чином, останні дані про рівень прибутків чи збитків, особливо дані, що відбивають ймовірну майбутню динаміку прибутків, заслуговують самої пильної уваги. Важливу роль грає також інформація про ціни, витрати і рентабельність. Те ж саме можна сказати і про індекси курсів акцій, тому що ціна акцій корпорації звичайно відбиває ринкову оцінку її здатності заробляти прибуток.
Література:
Мэнкью Н.Г. Макроэкономика. - Пер. с анг. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 736с.
Агапова Т.А., Серегина С.Ф., Макроэкономика: Учебник / под общей редакцией А.В. Сидоровича. – М., 1997.
Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. – К., 1997.
Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. – Таллинн, 1995.
Экономическая теория / Под ред. А.И. Добрынина, Л.С. Тарасевича: учебник для вузов. – СПб: Изд. СПбГУЭФ, 1997.
Задача.
Розрахувати:
обсяг капітальних вкладень, необхідних для введення в дію житлової площі в розрахунковому періоді;
фактичне забезпечення житловою площею однієї людини на кінець базового періоду.
Вихідні дані:
Чисельність населення країни в базовому періоді склала 48,7 млн. чол., в розрахунковому періоді передбачається її зростання на 0,8 %.
Середній розмір сім’ї в базовому періоді склав 3,4 чол. в розрахунковому періоді передбачається його зростання на 1,9%.
На кінець базового періоду житловий фонд країни досягнув 885,6 млн. мІ, з яких на початок розрахункового