ВВП та його динаміка

Зміст

1.Валовий внутрішній продукт

Валовий внутрішній продукт є узагальнюючим економічним показником, що виражає в ринкових цінах сукупну вартість товарів і послуг, створених усередині країни, і тільки з використанням факторів виробництва даної країни протягом даного часу - Економічна теорія: макро- та мікроекономіка /за ред. Ватаманюка З. та Панчишина С. - Львів:Інтереко, 1998, с.189

.

Валовий внутрішній продукт — один з найважливіших макроекономічних показників , що характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць — резидентів і широко використовуваний у макроекономічному аналізі і міжнародних зіставленнях. Відзначимо, по-перше, що ВВП вимірює ринкову вартість виробництва за визначений період. Справді, він повинний бути таким, якщо нам необхідно порівнювати різнорідні по складу набори товарів і послуг, зроблені в різні роки, і мати повне представлення про їхню відносну вартість. Представимо економічну систему, у якій в одному році було випущено 3 зошити і 2 олівці, і 2 зошити і 3 олівці в другому році. У якому році обсяг виробництва більше? На це питання не можна відповісти доти, поки на різні продукти не будуть прикріплені ярлики з указівкою суспільної оцінки їхньої відносної вартості. Припустимо, що ціна (у грошовому вираженні) зошита - 2 гр., а ціна олівця – 3 гр. Можна зробити висновок, що обсяг виробництва в другому році більше, ніж у першому. Чому? Тому, что суспільство оцінює обсяг виробництва в другому році вище; суспільство готове заплатити за набір товарів, зроблених у другому році, більше, ніж за товари, зроблені в першому році.

По-друге, ВВП -- це вартість зроблених кінцевих товарів і послуг, тому вартість проміжних товарів і послуг не входить у ВВП (тому что у вартість кінцевих продуктів уже входять усі що мали место проміжні угоди), тому що в противному випадку показник містив би повторний рахунок. Кінцевими товарами і послугами є ті з них, що здобуваються протягом даного часу для кінцевого споживання і не використовується з метою проміжного споживання, перепродажу і т.д.

Ми уникнемо подвійного рахунка, ретельно з огляду на вартість, що додається кожною фірмою1. Додана вартість — це вартість, створена в процесі виробництва на даному підприємстві й отражающая реальному внеску підприємства в створення вартості конкретного продукту, тобто заробітну плату, прибуток, амортизацію, відсоток за кредит і т.д.

Вартість спожитих сировини і матеріалів, що придбані в постачальників, у створенні яких конкретне підприємство не приймало участі, у додану вартість не включається. Інакше кажучи, додана вартість — це валова продукція чи підприємства ринкова ціна випущеної продукції за мінусом поточних матеріальних витрат, але з включенням у неї відрахувань на амортизацію, тому що основні фонди підприємства беруть участь у створенні нової вартості виробленої продукції. У радянській практиці цей показник звався умовно чистої продукції.

По-третє, за допомогою ВВП робиться спроба вимірити обсяг випуску товарів і послуг в економіці за визначений період, то для того щоб досягти зазначеної мети необхідно виключити всі невиробничі угоди, що мають місце протягом зазначеного періоду. Невиробничі угоди бувають двох основних типів: (1) чисто фінансові угоди і (2) продажу вживаних товарів.

Фінансові угоди. Чисто фінансові угоди у свою чергу, підрозділяються на три основних види: трансферні виплати з державного бюджету, приватні трансферні платежі, а також купівля-продаж цінних паперів.

1. Державні трансферні платежі включають виплати по соціальному страхуванню, посібника безробітним і пенсії пенсіонерам, що держава надає визначеним родинам і індивідам. Основною особливістю державних трансферних платежів є те, що их одержувачі у відповідь на ці виплати не вносять якого-небудь внеску в створення поточного обсягу виробництва. Таким чином, включення їх в обсяг ВВП привело б до завищення цього показника для даного періоду.

2. Приватні трансферні платежі – наприклад, субсидії, одержувані студентами університетів з будинку, або разові дарунки від багатих родичів є не результатом виробництва, а актом передачі засобів від однієї приватної особи до іншого.

3. Угоди з цінними паперами, тобто купівля-продаж акцій і облігацій, теж із ВВП. Угоди на ринку акцій являють собою ні що інше як, обмін паперовими активами. Як такі, ці угоди прямо не припускають збільшення поточного виробництва. Необхідно, однак, підкреслити, що, вилучаючи гроші з рук тих, хто робить заощадження, і передаючи їх у руки тих, хто використовує, деякі з таких угод з цінними паперами можуть побічно підштовхнути витрату засобів, що веде до збільшення обсягу виробництва.

Продаж вживаних товарів. Підстави для виключення сум продажів вживаних речей із ВВП представляються дуже очевидним: подібні продажі або не відбивають поточного виробництва, або включають подвійний рахунок. Наприклад, припустимо, що ви продаєте свій автомобіль «ВАЗ» випуску 1998 року знайомому. Ця угода повинна бути виключена при визначенні обсягу ВВП, тому що вона не супроводжувалася збільшенням поточного обсягу виробництва. Включення продажів товарів, зроблених кілька років назад, в обсяг ВВП поточного року приведе до завищення обсягу виробництва цього року.

По-четверте, ВВП — це внутрішній продукт, тому що він зроблений «резидентами». До «резидентів» відносяться всі суб'єкти, що хазяюють, (підприємства і населення) незалежно від їхньої національної приналежності і громадянства, що мають центр економічного інтересу на економічній території даної країни, у межах якої особи, товари і гроші можуть вільно переміщатися.

2. Методи обчислення валового внутрішнього продукту (ВВП)

Давши загальне уявлення про