Підрахувати ринкову вартість об’єму виробництва можна трьома шляхами або методами. Згідно з виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидій.За другим методом ми можемо порахувати скільки споживач, як кінцевий користувач продукції, заплатив за цю продукцію.Тобто ВВП можна розглядати як суму видатків, потрібних для купівлі всього обсягу виробництва. За третім методом, ми можемо додати всю заробітну платню, рентні платежі, процент і прибуток, тобто ВВП можна порахувати додаванням усіх доходів отриманих в процесі виробництва. Цей підхід представляє собою техніку підрахунку доданої вартості. Всі ці підходи є різними поглядами на один і той самий процес.

Виробничий підхід

ВВП = Валовий випуск окремих галузей – матеріальні витрати окремих галузей + Продуктові податки - Субсидії

Як бачимо, ринкова вартість ВВП, розрахованого виробничим методом пов’язана з обчисленням валового випуску і проміжного споживання товарів та послуг.

Податки на продукти – це податки, які стягуються пропорційно до кількості або вартості товарів і послуг, що виробляються, продаються або імпортуються підприємствами – резидентами. До них відносяться такі податки як ПДВ, акцизи, податки на окремі види послуг(послуги транспорту, зв’язку, рекламу), мито тощо.

Субсидії на продукти – це субсидії, що надаються підприємствам-резидентам із державного бюджету з метою відшкодування постійних збитків, які виникають у зв’язку з тим, що продажна ціна на окремі види продукції складається нижче від середніх витрат виробництва; субсидії на експорт та імпорт та інші.

У Таблиці 1 зображено динаміку ВВП України, обчисленого виробничим методом - Шегинський І.Врахування природоохоронної діяльності у макроекономічних показниках. Вісник ЛДУ "Становлення національної економіки України" за ред. Ватаманюка З.Г.- Львів, 1997, №27 ст. 29

.

Таблиця 1. Динаміка ВВП України, обчисленого виробничим методом (млрд.крб.)

Показники | Роки

1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997

Валовий випуск товарів та послуг (в осн. цінах) | 0,7 | 11,3 | 376,6 | 2734,9 | 11869,6 | 176 | 199

Проміжне споживаня | 0,3 | 6,1 | 229,2 | 1654,9 | 7121,7 | 103,9 | 119,9

Валова додана вартість | 0,4 | 5,2 | 147,4 | 1080 | 4747,9 | 72,1 | 79,1

Податки за виключенням субсидій на продукти | -0,02 | -0,1 | 0,9 | 123,8 | 545,2 | 9,4 | 13,4

Валовий внутрішній продукт

(у ринков. цінах) | 0,4 | 5,1 | 148,3 | 1203,8 | 5293,1 | 81,5 | 92,5

Споживання основного капіталу | 0,05 | 0,9 | 29,7 | 228,7 | 686 | 10,6 | 12

Чистий внутрішній продукт | 0,35 | 4,2 | 118,6 | 975,1 | 4607,1 | 70,9 | 80,5

Видатковий підхід

Для визначення ВВП за видатками потрібно підсумувати усі види видатків на готові або кінцеві товари та послуги. При обчисленні ВВП для означення різних видів видатків будемо користуватися формулою (6) та термінами, які були вжиті у цій формулі.

ВВП = Особисті споживчі видатки (С) + Валові приватні внутрішні інвестиції (Ig) + Дердавні закупівлі товарів та послуг (G) + Чистий експорт (Xn)

Особисті споживчі видатки

Те, що ми називаємо «споживчими видатками домогосподарств», у термінології національної статистики називають особистими споживчими видатками, або особистими видатками на споживання. Вони включають видатки домашніх господарств на товари тривалого користування (легкові автомобілі, пральні машини), на предмети поточного споживання (хліб, одяг) і видатки споживачів на послуги (юристів, лікарів, перукарів).

Валові приватні внутрішні інвестиції

Цим терміном позначають усі інвестиційні видатки ділових фірм країни. Він містить:

Очевидно, що таке визначення поняття “інвестиції” ширше, ніж застосовуване досі. Далі я спробую пояснити чому ці три компоненти зливаються в одне поняття – валові приватні внутрішні інвестиції.

Перша група – просте повторення нашого початкового визначення інвестиційних видатків як видатків на купівлю верстатів, машин та устаткування.

Другий компонент – будівництво – скажімо, будівництво нової фабрики, складу або елеватора, також є формою інвестицій. Чому ж потрібно враховувати житлове будівництво в інвестиціях, а не у споживанні? Причина така: багатоквартирні житлові будинки є капітальними благами, бо, як і фабрики чи елеватори, вони є активами, що приносять дохід. Інші житлові одиниці, що здаються у найм, є, з тієї ж причини, капітальними благами. Крім того, житлові будинки, в яких проживають їхні власники, є також капітальними благами, бо ці будинки можна здати у найм і отримувати грошовий дохід, хоча власники і не роблять цього. З цих причин усе житлове будівництво розглядають як інвестиції.

Нарешті зміни у запасах враховують в інвестиціях, бо збільшення запасів є, по суті, “неспожитою продукцією”, А це саме є тим, що розуміємо під інвестиціями.

Зміни у запасах як інвестиції. Оскільки ВВП вимірює поточний обсяг виробленої продукції, то у ВВП потрібно врахувати усі продукти, які вироблені, але не продані у цьому році. Щоб бути точним вимірювачем сукупного обсягу виробництва, ВВП повинен враховувати ринкову вартість усіх приростів запасів упродовж року. Будь-який товар, вироблений у певному році, повинен враховуватись у ВВП цього року навіть тоді, коли він ще не був проданий у січні місяці наступного року. Якщо б ми не враховували збільшення запасів, то занижували б обсяг річного виробництва. Якщо на складах підприємств нагромадилось більше товарів, ніж їх було на початку року, то це означає, що в економіці