1.2.Класифікація запасів та визначення їх вартості

В залежності від того, яку роль відіграють різноманітні виробничі запаси в процесі виробництва продукції, робіт і послуг, вони поділяються на такі групи: сировина, основні й допоміжні матеріали; купівельні напівфабрикати; незавершене виробництво; малоцінні та швидкозношувані предмети; молодняк тварин і тварини на відгодівлі.

Сировина і матеріали - це предмети праці, з яких виготовляють продукцію; вони утворюють матеріальну (речовинну) основу продукції.

Сировина - це продукція сільського господарства (зерно, бавовна, молоко) і видобувної промисловості (вугілля, руда тощо), а матеріали-продукція переробної промисловості (борошно, тканина, цукор тощо).

Поділ матеріалів на основні та допоміжні має умовний характер і часто залежить лише від кількості матеріалу, використаного на виробництво різних видів продукції.

До групи допоміжних матеріалів у зв'язку з особливістю використання окремо виділяють паливо, тару і тарні матеріали, запасні частини. Паливо виділяють в окрему групу з причини його великого економічного значення та специфіки споживання. Паливо поділяють на технологічне, моторне (пальне) і господарське (на опалення).

До тари і тарних матеріалів належать предмети, які використовуються для пакування, транспортування, зберігання різних матеріалів і продукції (мішки, ящики, коробки тощо).

Запасні частини служать для ремонту і заміни спрацьованих деталей машин та обладнання.

Незавершене виробництво виступає у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів.

Напівфабрикати - це сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але ще не с готовою продукцією. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто утворюють її матеріальну основу. Зворотні відходи виробництва - це залишки, що утворились в процесі переробки сировини і матеріалів та які повністю або частково втратили споживчі якості (тирса, стружка тощо).

До окремої групи виділяють малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року

Згідно з діючими нормативними документами одержані виробничі запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. П(C)БO 9 "Запаси" визначає, які саме витрати формують первісну вартість запасів.

При відпуску запасів у виробництво, їх продажу та іншому вибутті згідно з П(С)БО 9 оцінка здійснюється за одним з таких методів: Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО); нормативних затрат; ціни продажу

1.3.Оцінка виробничих запасів (надходження, вибуття)

Оцінка запасів при їх надходженні. Отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається із суми фактичних витрат на їх придбання або виготовлення.

При надходженні запасів на підприємство їх первісна вартість формується наступним чином:

Придбання - собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат.

Виготовлення власними силами - виробнича собівартість, яка визначається за П(С)БО 16 "Витрати".

Внесення до статутного капіталу - погоджена засновниками (учасниками) підприємства к справедлива вартість.

Безоплатне одержання - справедлива вартість запасів.

Придбання в результаті обміну на подібні активи - балансова вартість переданих запасів (якщо ж вона перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість).

В результаті обміну на неподібні активи - справедлива вартість переданих запасів, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (одержана) в процесі обміну.

Первісну вартість запасів у випадку їх надходження на підприємство в результаті придбання формують наступні витрати:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

На практиці облік транспортно-заготівельних витрат, які включаються до вартості запасів, здійснюється шляхом включення цих сум до первісної вартості запасів при їх оприбуткуванні. Але часто мають місце випадки, коли такі витрати відносяться до різних видів запасів (наприклад, при одночасній закупівлі сировини для виробництва продукції і товарів для наступного продажу). В такому випадку необхідно розподілити суму вказаних витрат, які відносяться до вартості запасів. Для рівномірного списання накопичені суми транспортно-заготівельних витрат належать щомісячному розподілу між сумою залишку запасів на кінець звітного періоду та сумою запасів, які вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані) у звітному місяці. Зробити це можна в два етапи.

Згідно з П(С)БО 9 не включаються до первісної вартості запасів наступні витрати:

- понаднормові втрати і недостачі запасів;

- витрати на збут;

- відсотки за використання кредитів (в тому числі комерційних);

- адміністративні та інші подібні витрати, які відображаються в складі витрат по дебету рахунків класу 9.

Оцінка запасів при їх вибутті. Запаси відпускають зі складу підприємства на виробничі, господарські потреби, на сторону, для переробки і в порядку реалізації надлишкових (неліквідних) запасів.

При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті їх оцінка здійснюється за одним із методів, наведених нижче:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів - передбачає особливе маркування кожної одиниці запасів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість, а також встановити дату витрачання кожної одиниці запасу певного виду, собівартість витраченого запасу вартість запасів, що залишилися;

середньозваженої собівартості - визначається шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості