3 Протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду.

4 Терміни перерахування до бюджету місцевих податків і зборів відповідальними за це особами встановлюються за рішенням місцевих рад з урахуванням затвердженого ними ж звітного періоду та вимог Закону №2181 від 21.12.2000 р. щодо термінів погашення податкових зобов'язань.

2. Форми і види кредиту, як використовуються в виробничо-господарській діяльності підприємства

Існують різні види і форми кредитів, різ-номанітні варіанти механізмів кредитування. Для вибору оптимального варіанта кредитування використовують по-казники порівняння ефективності кредитів із різними умовами.

Залежно від термінів користування креди-ти поділяють на короткотермінові (до одного року), ) і довго-термінові (більше одного року. В міжнародній практиці виділяють ще і середньотермінові (1,5,а в деяких країнах більше років (понад терміни користування середньотерміновими кредитами.

За призначенням виділяють фінансовий та комерційний кредити; залежно від техніки надання — кредити наявними грошима (їх часто називають готівковими, хоча гроші з одного банківського рахунка на ін-ший перераховують безготівковим способом), акцептні та консорціумні (синдиковані).

Фінансовий кредит — грошовий кредит, наданий банками на умовах повернення, терміновості та платності.

Кошти можуть використовуватись на будь-які потреби, зокрема, на погашення заборгованості, купівлю цінних па-перів, інвестиції.

Види комерційного кредиту.

Комерційний кредит — кредит, безпосередньо пов'язаний із і послугами.

Це різновид розрахунків із розстрочкою платежів. Основними видами комерційного кредиту є:—

фірмовий кредит;

— вексельний кредит;—

обліковий кредит;

кредит за відкритим рахунком;—

овердрафт.—

факторинг;

- форфейтування;

Два останні більше поширені в міжнародній практиці, на країні їх використання лише зароджується.

Фірмовий кредит — традиційна форма кредитування експорту, за якої експортер надає кредит іноземному покупцеві (імпортерові) у формі відстрочки платежу.

Різновидом фірмового кредиту є аванс покупця, який виплачується продавцю після підписанні контракту.

Вексельний кредит — кредит, що оформляється шляхом виставлення переказного векселя на покупця, який акцептує його після одержання товаросупровідних і платіжних документів.

Обліковий кредит також пов'язаний із векселем.

Облік векселя — купівля векселя банком до настання терміну оп-лати за ним. Купівля такого векселя супроводжується індосамен-том власника векселя (векселетримача). Вексель, пред'явле-ний до обліку в банк, негайно ним оплачується, тобто век-селетримач одержує кредит від банку.

Обліковий кредит — кредит, наданий банком векселетримачеві шляхом купівлі векселя до настання терміну платежу за ним.

Облік векселя здійснюється банком за певну плату. Плата, стягнута банком за авансування грошей при дис-контуванні векселя, називається обліковою ставкою.

Кредит за відкритим рахунком — кредит, що надається в розра-хунках між постійними контрагентами, особливо за багатократних постачань однорідних товарів.

Це те саме, що і розрахунки за відкритим рахунком. Продавець відносить вартість відвантаженої продукції в дебет рахунка, відкритого ним покупцеві, що погашає свою заборгованість в обумовлені контрактом тер-міни (один раз на місяць, квартал тощо).

Факторинг (англ. factor — агент, посередник) — вид фінансових послуг, які надають комерційні банки, їх дочірні фактор-фірми дрібним і середнім фірмам шляхом викупу платіжних вимог.

Це торговельно-комісійні та посередницькі послуги банку, специфічний різновид короткотермінового креди-тування.

Форфейтування (франц. a forfeit — цілком, загальна сума) — форма кредитування експорту банком або фінансовою компанією шляхом купівлі ними без обернення на продавця векселів та ін-ших боргових вимог за зовнішньоторговельними операціями.

Овердрафт (англ. overdraft — понадплановий) — особлива форма надання короткотермінового кредиту клієнтові банку, якщо сума платежу перевищує залишок коштів на його рахунку.

У результаті такої операції утворюється негативний ба-ланс, тобто дебетове сальдо — заборгованість клієнта пе-ред банком. Банк і клієнт укладають між собою угоду, в якій встановлюються максимальна сума овердрафту, умо-ви надання кредиту, порядок погашення його, розмір від-сотка за кредит.

За овердрафту в погашення заборгованості спрямовують всі суми, що зараховуються на поточний рахунок клієнта. Тому обсяг кредиту змінюється в міру надходження коштів, що відрізняє овердрафт від звичайного кредиту. Відсотки стягуються за узгодженими або існуючими ставками.

Форма кредиту овердрафт вперше виникла в англії і нині практикується в більшості розвинутих країн. Популярний цей вид кредиту останнім часом і в Україні.

Акцептний кредит — кредит, наданий банком у формі акцепту переказного векселя (тратти), що виставляється на банк експорт рами й імпортерами.

Видаючи акцепт, банк не надає кредит і не вкладає в операцію свої кошти, але зобов'язується оплатити тратту при настанні терміну платежу. Якщо експортер вимагає платежів готівкою, здійснюють рефінансування, тобто банк імпортера акцептує тратту, виставлену на нього ім-портером, обліковує її та сплачує експортеру готівку. Вар-тість акцептного кредиту складається з двох елементів: ко-місії за акцепт і дисконтної ставки, яка здебільшого ниж-ча від ставки за обліку векселя.

Різновидом акцептного кредиту є акцептно-рамбурсний кредит.

Рамбурс (франц. rembourser — повернути, відшкодувати) — у міжнародній торгівлі оплата купленого товару за посередниц-твом банку у формі акцепту банком імпортера тратт, виставлених експортером.

Акцептно-рамбурсний кредит — вид кредиту за зовнішньоторго-вельними контрактами, який надає банк експортера банку імпор-тера для своєчасної оплати рахунків.

Консорціумний (синдикований) кредит. У міжнарод-ному кредитуванні поширена практика надання синдико-ваних кредитів.

Синдикований (консорціумний) кредит (лат. consortium — участь) — кредит, наданий двома і більше кредиторами, тобто синдикатами (консорціумами) банків одному позичальнику.

Для надання синдикованого кредиту група банків-кре-диторів об'єднує на певний термін свої тимчасово вільні кошти. Кожен банк встановлює свої порядок надання кре-дитів і перелік обов'язкових документів, які позичальник надає банку. До таких документів належать: установчі до-кументи; ліцензія, якщо діяльність, для здійснення якої беруть кредит, підлягає ліцензуванню; баланс позичаль-ника; документи, що підтверджують забезпечення повер-нення кредиту; економічне обґрунтування одержання прибутку, достатнього