Контрольна робота

Класифікація різноманітних факторів при здійсненні фінансового аналізу

ПЛАН

ВСТУП

1.Фактори і функціональна залежність з показниками

2. Класифікація факторів відповідно до класифікації аналітичних задач

3. Макроекономічні фактори

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Мета фінансового аналізу – інформаційно забезпечити прийняття рішень Йдеться про отримання відносно невеликої кількості ключових найінформативніших параметрів, що об’єктивно, всебічно характеризують фінансовий стан підприємства (платоспроможність, фінансову стійкість, незалежність, рентабельність діяльності, імовірність банкрутства тощо). Але формування показників фінансово-господарської діяль-ності підприємств відбувається під впливом дуже велико-го кола причин (факторів), розкриття і вивчення яких ста-новить, основу предмета фінансово-економічного аналізу. Тому фінансовий аналіз має справу з великою кількістю факторів, які впливають на обмежене число показників діяльності підприємства.

Врахувати всі їх неможливо, так як неможливо охопити неосяжне. Тому при аналізі чи діяльності підприємства в цілому чи окремих його показників найперша задача – виділити найголовніші з метою оцінки напряму і сили їх впливу на даний показник.

Це дасть змогу на основі аналізу розробити ефективні методи послаблення чи посилення дії того чи іншого фактора.

Так як цілі аналізу досить різноманітні, то актуальним є проведення чіткої класифікації факторів, дія яких досліджується або може бути дослідження, з метою відбору для подальшого аналізу факторів, які відповідають цілям і методам проведення аналізу в конкретному випадку.

1. Фактори і функціональна залежність з показниками

У процесі розв'язання конкретних аналітичних задач виявляється певна причинно-наслідкова залежність між економічними явищами, що аналізу-ються, і факторами, які їх обумовлюють. При цьому необ-хідно враховувати наявність чи відсутність прямої (або оберненої) функціональної залежності між ними: харак-тер цієї залежності визначає прийоми та методи розв'я-зання тієї чи іншої аналітичної задачі.

Рушійні сили, умови та причини, які виз-начають той чи інший показник, називаються фактора-ми.

В самому загальному випадку всі фактори можна розділити на ті, які перебувають з показником у функціональному зв’язку і фактори які впливають на показник не перебувають з ним у функціональній залежності (Рис. 1).

Рис.1. Класифікація факторів по наявності функціональної залежності з показником

Предметом детермінованого аналізу є виявлення фак-торів, які впливають на кінцевий результат, у разі якщо між ними (між кінцевим результатом і факторами) існує функціональна залежність, що може бути представлена у вигляді певної формули (моделі) — мультиплікативної або адитивної. Наприклад:

зв'язок фонду заробітної плати підприємства (ЗП), середньої заробітної плати на одного працівника (ЗПср ) і чисельності персоналу підприємства (ЧП) може бути представлений формулою ЗП == ЗП * ЧП;

прибуток підприємства від реалізації продукції (П ), ви-ручка від реалізації продукції в оптових цінах (Р) і собі-вартість продукції (С) пов'язані між собою формулою П = Р -С, тощо.

Коло таких факторів порівняно невелике, воно несумірне менше, ніж кількість факторів, які хоч і впливають на кінцевий результат, але не перебувають з ним у функціональній залежності.

Предметом стохастичного аналізу і є вивчення зв'язків і взаємозалежностей, які між собою не пов'язані суворо функціонально, коли вплив факторів на кінцевий резуль-тат виявляється не прямо, а у вигляді тенденцій, напрямків, які існують в об'єктивній реальності і мають бути вияв-лені за допомогою певних аналітичних прийомів. Наприк-лад, немає можливості функціонально (через формулу) по-казати зв'язок між рентабельністю роботи підприємства та середнім рівнем освіти членів його правління або між курсом національної валюти на валютному ринку і рівнем інфляції у країні. Подібних прикладів у реальному еконо-мічному житті безліч, причому неможливість представити причинно-наслідкову залежність у вигляді функціональної формули аж ніяк не означає, що її не варто вивчати. Звичайно, для стохастичного аналізу характерний склад-ніший апарат прийомів і методів, у тому числі й економіко-математичних.

Проте дана класифікація визначає крайні випадки , коли або є функціональна залежність між фактором і показником, або нема. Насправді більш наближена до реальності ситуація коли говорять не про наявність чи відсутність функціонального зв’язку, а про тісноту такого зв’язку. В такому плані можна говорити про фактори, які мають тісний зв’язок з показником і фактори, які мають слабий зв’язок з показником.

Методи регресійного аналізу (лінійного і нелінійного), опираючись на ряди спостережень за числовими значеннями фактора і показника, дозволяють записати формулою (рівняння регресії) зв’язок між фактором (або кількома факторами) і результуючим показником. Проте дана формула має не абсолютний, а відносний характер. Чим тісніший зв’язок між параметрами, тим вужчий діапазон значень, куди з заданою ймовірністю попадатиме значення показника, що визначається по встановленій таким чином формулі.

Для встановлення тісноти зв’язку використовують як правило коефіцієнт кореляції.

Фактори по силі впливу на показник як фактори дія яких проявляється сильно (погодні умови для сільськогосподарських підприємств) і слабо. Причому для кожного показника існує свій набір факторів, які сильно впливають на показник і які впливають слабо. Щоправда можлива ситуація, коли слабий сам по собі фактор може підсилитися у зв’язку з одночасною дією інших факторів.

Окрім того, якщо провести часову розгортку дії факторів на той чи інший показник, то можна виділити постійні фактори, сезонні фактори та випадкові фактори.

Рис. 2. Класифікація факторів по тривалості їх дії

Постійні фактори діють завжди (наприклад рівень інфляції) і за будь-яких умов. Сезонні фактори діють на протязі сезону, в той час як на протязі інших сезонів їх дія не відчутна. Наприклад площа