офісу впливає на суму комунальних витрат на його утримання лише на протязі опалювального сезону, а решту часу впливом даного фактора можна знехтувати. Ну і нарешті, випадкові фактори як правило мають разовий вплив (імовірність їхнього повтору досить мала). До таких факторів можна віднести, наприклад стихійні лиха, теракти тощо.
2. Класифікація факторів відповідно до класифікації аналітичних задач
Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств поширюється на досить широке коло показників, які роз-кривають суть економічних явищ з кількісного чи якісно-го боку в абсолютних (найчастіше вартісних) або віднос-них величинах. Кожний без винятку показник фінансово-господар-ської діяльності підприємства є результатом взаємодії дуже великої кількості факторів. Для вивчення їх дії і впливу на показники, що піддаються аналізу, їх необхідно певним чином класифікувати. Принципи класифікації факторів у фінансово-економічному аналізі аналогічні тим, які лежать в основі класифікації аналітичних задач. За своїм змістом усі фактори, які вивчаються у фінансово-економічному аналізі, можна розподілити на виробничо-економічні та соціально-економічні (Рис.3).
Рис. 3. Класифікація факторів сфері їх дії
Перші виражають умови, які забез-печують підприємницьку діяльність з точки зору органі-зації виробничого (торговельного, будівельного чи будь-якого іншого) процесу, раціонального використання ре-сурсів, залучених підприємством для своєї діяльності. Так, показник рентабельності роботи підприємства визначається такими факторами, як структура вкладень капіталу в акти-ви, інтенсивність використання виробничих засобів, про-дуктивність праці робітників, рівень технології виробниц-тва (торгівлі, будівництва), запровадження прогресивних норм матеріальних і трудових витрат, ефективність запро-ваджених форм менеджменту і маркетингу та безліччю інших.
Соціально-економічні фактори — це рушійні сили підвищення ефективності роботи підприємства, які закла-дені у самих учасниках виробництва. Йдеться про рівень освіти і культури працівників, рівень їх свідомості віднос-но праці, умови їх життя, побуту, відпочинку, мікроклімат у трудовому колективі. Значною мірою, безумовно, зале-жить від цих факторів і сама рентабельність роботи підприємства.
Кожен з вищезгаданих типів факторів може бути розділений на підгрупи, так як групування на виробничо-економічні та соціально-економічні є дуже укрупненим. Так виробничо-економічні фактори можна розбити враховуючи сферу виробничо-економічних відносин, де вони проявляються на фінансові, матеріального виробництва, постачання, збуту та ін (Рис.4)
.
Рис. 4. Приклад класифікації виробничо-економічних факторів
Як і економічні показники, фактори що їх визначають, поділяються на кількісні, структурні й якісні (Рис.5).
Рис.5. Класифікація факторів
До пер-ших належать, наприклад, обсяг валових доходів, продажу продукції, сума власних і позикових фінансових ресурсів, сума валових витрат, затрат на виробництво, кількість пра-цівників підприємства, робочих днів в аналізованому пері-оді і т. ін.
До структурних факторів відносяться такі по-казники, як питома вага власних фінансових ресурсів у капіталі підприємства, частка активної частини основних засобів у загальній вартості основних засобів, робітників у всьому персоналі підприємства, питома вага вкладень капі-талу в основні чи оборотні засоби, питома вага трудових витрат у загальній сумі затрат на виробництво тощо.
До якісних факторів відносяться багато показників, які ха-рактеризують діяльність підприємства з точки зору суттє-вих ознак певних об'єктів управління, міри досягнення ними позитивних характеристик. Серед них — рівень про-дуктивності праці робітників, ціна і рентабельність виробів, які випускає підприємство, швидкість обороту (оборотність) коштів, вкладених в активи підприємства, доходність цінних паперів тощо.
3. Макроекономічні фактори
Здійснення фінансового аналізу часто потребує враховувати фактори які діють на рівні підприємства і їх значення відмінні для різних підприємства, так і фактори макросередовища, які спільні для всіх (або групи) підприємств.
Якщо фактори діють всередині підприємства, то їх числові значення, яких можуть бути змінені відповідними заходами з боку підприємства. Крім того, на підприємство діє велика кількість факторів зовнішнього середовища, які виникають поза підприємством і впливати на які підприємство практично завжди не може, а може лише адаптуватися. Тому по місцю виникнення фактори можна розділити на внутрішні і зовнішні фактори. По такому розділенню можна назвати мікроекономічні і макроекономічні фактори (Рис. 6).
Рис.6. Класифікація факторів по місцю виникнення (по відношенню до підприємства)
Як правило фінансовий аналіз звертає основну увагу на внутрішні фактори, в той час як зовнішні лишаються поза увагою. Проте наявність їх впливу на практично всі показники фінансової діяльності не піддається сумніву.
Самі макроекономічні фактори можна розділити по рівню прояву на:
Наднаціональні;
Національні;
Регіональні.
Окремо можна виділити галузеві фактори, які також можуть діяти на всіх трьох вищезгаданих рівнях.
При здійсненні фінансового аналізу необхідно враховувати дію таких груп макроекономічних факторів по їх природі:
економічні;
політичні;
форс-мажор.
Особливо сильно дія таких факторів може проявитися при прогнозування фінансових показників діяльності, або при аналізі результатів діяльності підприємств в різних часових періодах чи в різних регіонах.
Економічна група факторів і її вплив на ринок базується на аксіомі, що успішність діяльності будь-якого об’єкта фінансового аналізу є похідною від економічного розвитку країни і його параметри можуть регулюватися за допомогою певних економічних заходів і тому залежать від тих заходів, які проводяться урядом країни (адміністрацією регіону).
Економічну групу факторів впливу розбити на наступні складові:
економічний розвиток країни;
економічний розвиток регіону;
будь-які зміни грошово-кредитної політики;
засідання великої сімки, економічних чи торгових союзів (у випадку експортної діяльності досліджуваного підприємства);
Розглянемо кожну групу більш докладно.
При здійсненні аналізу на врахування факторів наднаціонального рівня увага повинна приділятися засіданням великої вісімки та інших міжнародних структур. Однією з задач великої вісімки є регулювання світової економіки.
Засідання торгових союзів, що регулюють торгові відносини між чи країнами визначають політику того чи іншого регіону можуть також зробити досить сильний вплив на той чи інший конкретний регіональний чи товарний