РЕФЕРАТ

Основні тенденції розвитку сучасного світового господарства

ВСТУП

Глобалізація та регіоналізація світової економічної системи

Сучасний стан світової торгівельної системи

Динаміка і тенденції розвитку міжнародного ринку інвестицій

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

В останні роки посилюються інтеграційні процеси в усіх сферах міжнародної діяльності, в тому числі і економічній. Проте самі ці процеси далеко не однозначні і сповнені протиріч. Головним з протиріч розвитку сучасної цивілізації є існування двох протилежних тенденцій: створення різного роду блоків, об’єднань з великою відкритістю економік держав всередині блоків, і подальшим ростом замкнутості таких блоків відносно сторонніх країн, що означає посилення регіоналізації на противагу інтеграційному процесу.

За такого розвитку світової економіка склалася з однієї сторони “світова еліта” з розвинутих країн, обсяги торгівлі і економічного співробітництва між якими динамічно ростуть і країн “другого ешелону”, які стоять осторонь основних товарних потоків і яким надзвичайно важко пробитися на міжнародні ринки, через те, що перша група країн прагне не поступитися своїми позиціями.

В усіх без винятку країнах з перехідними економіками (та й у всіх країнах взагалі) сьогодні йде інтенсивне дослідження всіх видів міжнародних торгово-економічних відноси, всіх інструментів торгівельної політики в плані найоптимальнішого застосування для нарощування зовнішньоторговельних операції, адже йде остаточний розподіл світової економіки на лідерів і відстаючих і дослідження показують що розрив між ними не зменшується з часом, а, навіть, збільшується. Це і визначає актуальність теми даної роботи.

Метою даної роботи є вивчення сучасного стану та тенденцій розвитку глобальної економічної та можливостей розвитку інтеграції України в міжнародну економічну систему.

В роботі використовувалися праці українських, російських та закордонних фахівців, статистичні матеріали, аналітичні доповіді.

Глобалізація та регіоналізація світової економічної системи

Позиції держав у міжнародній економічній системі розрізняються в залежності від обсягу виробництва і національного доходу, а також від обсягу їхнього національного капіталу, у залежності від який знаходиться їхнє положення як міжнародних чи кредиторів боржників.

1. Розвинуті індустріальні країни займають перше місце у світовому імпорті й експорті.

2. У той час як розвинуті країни імпортують головним чином сировинні матеріали і продукти харчування, а експортують в основному готову продукцію, слаборозвинені країни є імпортерами головним чином готової продукції й експортерами продовольчих товарів і сировини.

3. Розвинуті країни є донорами капіталів і в такий спосіб одержують великі доходи від своїх інвестицій.

Економічний, соціально-політичний, культурний роз-виток людства в останній чверті XX ст. відбувається під знаком глобалізації. Її економічна складова пов'язана насамперед із дже-релами, факторами, формами господарського поступу. Йдеться про інвестиції й технології, робочу силу, інтелектуальні й фі-нансові ресурси, менеджмент і маркетинг та ін. Зростають між-народна торгівля та інвестиції, небачених досі масштабів досягла диверсифікація світових фінансових ринків та ринків робочої сили, відчутно підвищилася роль ТНК у світогосподарських про-цесах, загострилася глобальна конкуренція, з'явилися системи глобального стратегічного менеджменту.

Глобалізація економічного розвитку випливає з гли-бокої взаємозалежності складових частин світового господарства, з його єдності та цілісності, що посилюється в умовах широкого розгортання інтернаціоналізації виробництва й обігу, інтенсифі-кації інтеграційних процесів. Відбувається суперечливий процес глобального синтезу світового масштабу, який втягує у свій вир практично всі країни світу.

Цей розвиток не є односпрямованим, лінійним, який передба-чає створення єдиної й монолітної міжнародної економічної сис-теми. Поряд із глобальною інтеграцією проявляються дезінтеграційні тенденції, і не лише у світовому масштабі, а й у межах окремих країн.

Процес формування елементів глобальної економічної системи розви-вається одночасно в двох напрямках Хасбулатов Р. И. Миpовая экономика / Моск. экон. акад. им. Г. В. Плеханова. — М.: ИHСАH, 1994. — 735 с. . Перший з них пов'язаний зі збутом товарів і послуг на внутрішньому ринку в умовах, з одного боку, значного зростання масштабів виробництва, з іншого — відносного насичення потреб усередині країни саме на товари і послуги національного виробництва. На цій основі виникає пос-тійна потреба в пошуку зовнішніх ринків для реалізації валового продукту у вартісній та натурально-речовій формах.

Другий напрям дещо протилежний. Він передбачає широкий вихід на світовий ринок у зв'язку з відсутністю в національному господарстві всієї гами засобів і предметів праці, які б забезпечу-вали безперервність і розширення процесу виробництва. Йдеться про широку закупівлю на світовому ринку машин та устаткування, нових технологій, сировини, матеріалів, електроенергії, нафти, газу тощо. Розширення нього каналу міжнародного економічного спілкування детермінується, з одного боку, неможливістю й еко-номічною недоцільністю виробництва в межах окремих країн усієї номенклатури, скажімо, продукції машинобудування. Економічно вигідніше розвивати міжнародну спеціалізацію та взаємний обмін продукцією. З іншого боку, запаси природних ресурсів розміщені по країнах і регіонах украй нерівномірно, що потребує їх певного «перерозподілу» за допомогою світової торгівлі. Наприклад, на країни — експортери нафти припадає 37 % загальносвітового видобутку нафти, а споживають вони всього 15 %, відповідні показники для промислово розвинутих держав — 15 і 56 % Эппинг, Рэнди Чаpльз. Азбука миpового pынка: [Пеp. с англ.]. — Спб.: “Автогpаф”, 1997. — 125с. [17].

Зростає відкритість економік провідних країн світу, що за-свідчує їхню активну участь у процесах глобалізації. Так, питома вага зовнішньоторговельного товарообороту у ВВП зросла з 1950 до 1990 р. у США з 6 до 20 %, у Франції — з 20 до 35—37 %, у Німеччині — з 20 до 40—42 %, в Англії — з 40 до майже 50 % Філіпенко А.С. Економічний розвиток сучасної цивілізації: Навч. Посібник.-К.: ”Знання”, 2000. – 546 с. .

Високу зовнішньоторговельну квоту, зумовлену, звичайно ж, іншими чинниками, але порівнянну з