Використання "захищених" статей в інших країнах світу

Сполучені Штати Америки

Поділ видаткових програм на "захищені" і "незахищені" є важливим елементом бюджетної системи США. Цей поділ у Штатах було запроваджено у 1990 році у ході широкої і тривалої кампанії за підвищення фіскальної дисципліни і зменшення дефіциту федерального бюджету. Перша спроба досягти цієї мети, здійснена у 1985 році, - так зване законодавство Грема-Рудмена-Холлінза ("Закон про збалансований бюджет та надзвичайні заходи щодо контролю над дефіцитом бюджету") - виявилась не цілком вдалою, оскільки вся увага у цьому документі була зосереджена на намаганні контролювати показник дефіциту, а необхідних для цієї мети принципів планування бюджетних видатків документ не пропонував. Через це для досягнення встановленої межі дефіциту доводилось проводити автоматичне суцільне скорочення видаткових програм, в тому числі тих, що сьогодні у СИТА вважаються "захищеними", і при цьому запланованих маяків зменшення дефіциту так і не вдалося досягти. Щоб виправити цю ситуацію, у 1990 році було прийнято інший законодавчий акт, який, з певними поправками, діє і досі, - Закон про посилення бюджетної дисципліни. Цей новий закон, на відміну від попереднього, запроваджував нові підходи до контролю над доходною та видатковою частинами бюджету. За час його дії бюджетний дефіцит було зменшено, і навіть значно швидше, ніж це планувалося (уже 1998 року, замість запланованого 2002-го, федеральний бюджет був збалансований, і від того часу в ньому спостерігався зростаючий профіцит). Варто зазначити, однак, що дія Закону про посилення бюджетної дисципліни співпала з періодом стрімкого економічного зростання країни, що, звичайно, також вплинуло на успішність плану із зменшення дефіциту.

Згідно з запровадженою Законом системою, видатки федерального бюджету розділяються на "обов'язкові" (mandatory spending) та так звані "дискреційні" (discretionary spending). У більш точному перекладі з англійської мови термін "дискреційність" означає можливість зміни рішення чи позиції стосовно якогось питання, у даному випадку - стосовно обсягу фінансування відповідних статей видатків. Видаткові статті, що підпадають у Сполучених Штатах під визначення "обов'язкових" - це ті видаткові програми, фінансування яких затверджується окремими законодавчими актами на певний період часу (тобто на декілька років) і не може бути змінене (а головне - скорочене) не тільки в ході бюджетного року, але і при прийнятті Закону про бюджет на кожний із років періоду, протягом якого триває дія закону, що встановлює такі видатки. Наприклад, до "обов'язкових" видатків входить фінансування найголовніших програм соціального захисту та державної системи охорони здоров'я. Кожного року під час складання та прийняття річного бюджету уряд подає на розгляд до Конгресу прогнозні значення "обов'язкових" видатків разом із розрахунками, на яких базуються ці прогнози (наприклад, використані демографічні припущення). Протягом усього періоду дії Закону, що встановлює таку "обов'язкову" статтю видатків, обсяги її фінансування не можуть змінюватися ні урядом, ні Конгресом. У разі необхідності бюджетного секвестру, з якої б причини він не відбувався, скорочення цих статей також заборонено. Під час прийняття річного бюджету дискусія навколо цих програм стосується лише тих припущень, на яких уряд будував пропоновані показники видатків на наступний рік - значення припущень (а отже і відповідні показники видатків) можуть бути поставлені під сумнів та переглянуті.

Паралельно з обсягами "обов'язкових" видатків, уряд подає на розгляд Конгресу граничні показники видатків на "дискреційні" програми - тобто ті програми, обсяг фінансування яких може бути змінений, як під час прийняття бюджету, так і у разі необхідності секвестрації видаткової частини бюджету у ході його виконання. Таким чином, розподіл на "обов'язкові" та "дискреційні" програми фактично відповідає концепції "захищених" та "незахищених" видатків.

Таблиця 3.3, наведена нижче, містить інформацію про обсяг та структуру "обов'язкових" та "дискреційних" видатків у федеральному бюджеті США. Як видно з таблиці, "обов'язкові", або захищені програми складають більше половини загальної суми видатків федерального бюджету. У 2002 році їх частка становила майже 55 відсотків, а до 2007 р. вона, як очікується, повинна збільшитись до майже 58 відсотків. Дискреційні видатки, з іншого боку, у 2002 році становлять лише 35,5 відсотка, а до 2007 року їхня вага повинна зменшитись до 34,7 відсотка.

Таблиця 3.3.

Прогнозні значення видатків федерального бюджету на період 2002-2007 pp. (в млрд. доларів США)

Джерело: Пояснювальна записка до Бюджету Сполучених Штатів Америки на 2002 фіскальний рік, том "Аналітичні засади ", стор. 304, Таблиця 15-6

Канада

У бюджетній системі Канади також існує поняття захищених статей видатків, однак там цей інструмент застосовується лише для захисту обсягів трансфертів, що перераховуються із федерального бюджету до місцевих. Подібно до того, як це відбувається у СІЛА, процедура "захисту" та склад захищених статей (у даному випадку йдеться про міжбюджетні трансферти) визначається не кожного разу при прийнятті річного бюджету, а у тексті спеціального закону. Термінологічне законодавча норма про "захист" трансфертних статей визначається як "гарантія доходного покриття".

Польща

В основному законі, що регулює бюджетну систему Польщі, - Законі про Державні фінанси від 26 листопада 1998 року, - також визначається певна процедура захисту видатків, але лише для однієї видаткової категорії - видатків на обслуговування державного боргу (дослівно - "боргу Державної Скарбниці") (Глава 3, Стаття 92, Пункт 6). Згідно з цією нормою, видатки на обслуговування боргу повинні виконуватися першочергово в порівнянні з іншими статтями.

Висновки

В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні висновки:

Видатки державного бюджету виконують функції політичного, соціального і господарського регулювання.

Структура видатків бюджету залежить від багатьох чинників: державного ладу, рівня економічного розвитку, політики, що