Тема: Основні концепції в управлінні економікою в повоєнний період.

Вступ.

Зараз неможливо точно визначити, скільки тео-рій, шкіл, концепцій менеджменту існує у світі. Але все ж таки про певну логіку розвитку управ-лінської думки говорити можна. Звичайно, поява нових ідей при цьому не означає, що більш ранні школи не використовуються в практиці. У житті все переплетено: нові підходи діють разом із по-передніми. Нерідко виникають своєрідні ренесанси минулих ідей, як це сталося з макіавеллізмом, про що розповідалося вище. Тому ми прагнемо за-пропонувати розвиток науки і практики менедж-менту як загальне та інтелектуальне надбання, з якого користувач вибирає те, що йому до вподоби. З метою своєрідної систематизації запропоно-ваної схеми представлено історичну періодизацію основних наукових шкіл. І хоча, на-приклад, класична школа наукового управління на схемі завершується у 1950 році, це не значить, що вона зникла зовсім. Просто після цього вона не розвивається, але ніхто не заперечує її застосу-вання. Завершення адміністративної школи 20-ми роками теж означає лише період написання А. Файолем основних праць.

| Часові періоди

Школа в управлінні управління | 1885 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | Наш час

Школа наукового управління |

Адміністративна школа |

Школа людських відносин |

Поведінкова школа

Кількісний підхід в управлінні |

Процесний підхід |

Системний підхід в управлінні |

Ситуаційний підхід в управлінні |

1. Основні школи в управлінні в повоєнний період.

Кількісний менеджмент

Математика, статистика, інженерні науки і по-в'язані з ними інші галузі знань дали можливість істотно посилити якість рішень, що приймалися прибічниками школи наукового управління. Тому кількісний менеджмент логічно на-слідує ідеї Ф. Тейлора і його колег. Використання висновків точних наук здійснювалось у менедж-менті після 1950 року шляхом досліджень операцій і моделювання. А за наявності адекватної моделі можна надавати змінним кількісні значення і про-гнозувати очікувані результати.

Комп'ютери дали змогу дослідникам і мене-джерам конструювати моделі зростаючої складності, які найближче наближаються до реальних ситуа-цій. І хоча в минулому ця концепція не мала знач-ної кількості прибічників серед менеджерів, зараз дедалі більше шкіл бізнесу на Заході пропонують курси з наголосом на кількісний менеджмент.

Подібний підхід пробиває собі дорогу і в Укра-їні. Наприклад, навчальна програма "Бюджетуван-ня", яка проводиться Міжнародним центром при-ватизації, інвестицій та менеджменту з травня 1997 року для менеджерів середньої ланки, ґрунтуєть-ся на концепції кількісного менеджменту.

Ключова ідея:*

застосування кількісного аналізу в управлін-ських рішеннях.

Внесок:*

розвиток спеціальних математичних методів для аналізу проблем;*

допомога менеджерам у відборі кращих аль-тернатив.

Обмеження:*

моделі не враховують якісних факторів;*

менеджери не навчаються цій техніці і можуть не довіряти чи не розуміти отриманих висновків;*

неможливість застосування для нетрадиційних чи непередбачуваних управлінських рішень.

Поведінковий менеджмент

Формування поведінкового менеджменту ста-ло результатом посилення взаємозв'язків кон-цепції людських відносин із психологією, соціоло-гією, ергономікою. На відміну від концепції люд-ських відносин, яка зосередила основну увагу на на-лагоджуванні міжособистісних стосунків, поведін-ковий менеджмент надає більшою мірою допомогу працівникам в усвідомленні своїх власних можли-востей на основі використання висновків поведін-кових наук. Представниками поведінкового менедж-менту є такі авторитетні дослідники: К. Арджіріс, Р. Лайкерт, А. Маслоу, Д. Мак-Грегор, Ф. Герцберг.

Ключові ідеї:*

підвищення ефективності діяльності праців-ників через розуміння індивідуальностей, групи та організаційного процесу; . наголос на взаємовідносинах між працівника-ми, менеджерами і роботою, яку вони виконують для організації;

. виявлення працівників, які хочуть працювати і можуть самі контролювати (теорія "У"). Внесок:*

розширення участі, широка автономія, індиві-дуальна ініціатива і збагачення службових обо-в'язків може поліпшити виконання роботи;

. обґрунтування значення розвитку людських ре-сурсів.

Обмеження:*

різні підходи часто ігнорують ситуаційні фак-тори, такі як навколишнє середовище і органі-заційні технології.

Системний менеджмент

Л. Берталанфі, К. Кофер, Д. Шендель. Засто-сування теорії систем до менеджменту істотно по-легшує керівникам завдання бачити організацію в єдності її складових, у взаємозв'язку і взаємоза-лежності із зовнішнім середовищем. Системний менеджмент не є концепцією, яка складається з певних положень, а являє собою спосіб мислення стосовно до організації та управління.

Ключові ідеї:*

організація розглядається як сукупність взає-мозв'язаних елементів, які взаємодіють з навко-лишнім середовищем;

. менеджмент повинен взаємодіяти з навко-лишнім середовищем, знаходити в ньому необхідні ресурси і повертати до нього продукцію;

. регулювання середовища на виході є зворот-ним зв'язком організації, що враховується в по-дальших діях;

. організована система свідомо встановлює і до-сягає певних цілей;

. організаційні цілі мають включати ефектив-ність і результативність. Внесок:

. доведення значення організаційних відносин з навколишнім середовищем;

. виявлення операціональних, тактичних і стра-тегічних субсистем. Обмеження:

. відсутність спеціальних методик для певних функцій чи обов'язків менеджерів.

2. Нові аспекти в керуванні економікою в повоєнний період (І.В. Сталін, М.С. Хрущов, Л.В. Канторович, С.Г. Струмилін).

ирішальний внесок у переможне завершення Другої світової війни вніс Радянський Союз, утрати якого склали понад 20 млн. чоловік. Витрати держави на війну і втрати доходів, понесені в результаті окупації склали 1890 млрд. руб.

Для того щоб основні економічні показники досягли довоєнного рівня, був розроблений “п'ятилітній план відновлення народного господарства СРСР на 1946 – 1950 р.” У результаті його успішного виконання виробництво національного доходу в 1950 р. перевищило рівень 1940 р. на 64%. Було відновлене виробництво найважливіших видів продукції: виплавка стали в 1950 р. (27,3 млн. т) перевищила довоєнний рівень (18,3 млн. т); значно перевершений рівень виробництва електроенергії, видобутку нафти і вугілля, випуску тракторів і автомобілів. Обсяг випуску продукції легкої промисловості перевершив довоєнний на 17%. У зв'язку з успіхами в області відновлення народного господарства в 1947 р. була прийнята постанова Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) “Про проведення грошової реформи і скасуванню карток на продовольство