Після 1953 р. закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію підвищувалися неодноразово, і не у відсотках, а в кілька разів. Ціни, наприклад, на худобу і птаха відразу ж були підвищені в 5,5 рази. У кінцевому рахунку найважливіші види продукції стали рентабельними, що створило сприятливі умови для збільшення її виробництва. Поряд з підвищенням цін солідні засоби виділялися на зміцнення матеріально-технічної бази села і будівництва там соціально-побутових об'єктів.

При Сталіну колгоспники серйозно ущемлялися в соціальному і навіть правовому відношенні. Замість паспортів правління колгоспу видавало їм при необхідності відповідні довідки. Вихід з колгоспу з метою переходу в інший чи колгосп переїзду на інше місце проживання без поважних причин був дуже складної, а при негативному відношенні до цього голови колгоспу і просто нездоланною проблемою. “Юр'єва дня” не існувало. Колгоспники не користалися правом пенсійного забезпечення. Тому введення Хрущовим пенсійного забезпечення для колгоспників і видача їм, як і всім громадянам СРСР, паспортів мали в той час величезне значення. Підвищення матеріальної і моральної зацікавленості колгоспників у зростанні виробництва дало гарні наслідки. У 1956 р. посівні площі були збільшені на 25%, а посіви ' зернових культур — на 20%. Заготівлі зерна за 3 роки зросли на 75%, м'яса — на 20%, а молока — на 63%. Виробництво тваринної олії (без домашнього виробництва) за цей термін збільшилося на 46%. Досягнуті успіхи підтверджували ефективність хрущовських змін у сталінській аграрній економічній політиці і сприяли осуду культу особистості Сталіна, що було зроблено в 1956 р. на XX з'їзді КПРС.

Після XX з'їзду партії Хрущов ще більш активно проводив курс на удосконалювання системи керування економікою як на мікро-, так і на макрорівні. Найбільш принциповим рішенням у цьому напрямку з'явився перехід у 1957 р. від галузевої системи керування через міністерства і союзні відомства до територіального — через радянські народні господарства. (Вивчення позитивних і негативних моментів досвіду того періоду нині має особливо актуальне значення для сучасної російської економіки.) Для проведення такої різкої зміни в системі керування була зроблена значна підготовка. У післявоєнний період йшов процес спеціалізації міністерств і відомств, число яких неухильно зростало; утворене Державний комітет з постачання народного господарства (Держснаб СРСР) і Державний комітет із упровадження нової техніки в народне господарство (Держтехніка СРСР). Було вирішено зосередити роботу Держплана СРСР, що раніш виконував усі ці функції, на плануванні народного господарства і контролі за виконанням планів, не допускаючи диспропорцій. Таке нововведення мало деякі переваги, але ще більше недоліків. У 1953 р. підприємства республіканського підпорядкування давали лише 31% промислової продукції - інше робили підприємства союзного значення. Керівні республіканські органи були відірвані від більшості підприємств, розташованих на території республіки, тому що вони перебували в безпосереднім підпорядкуванні союзних відомств. Це не могло не знизити відповідальності за роботу промисловості. У підсумку склалася громіздка, багатоступінчаста структура керування з безліччю малоефективних проміжних і паралельно діючих ланок. Чисельність управлінського апарата була невиправдано завищеної, а облік і звітність — надто складною і заплутаною процедурою.

Після 1953 р. Хрущов починає ліквідувати недоліки в системі керування на мікро- і макрорівнях і проводити наступні зміни:

підвищення ролі і розширення прав союзних республік у господарському будівництві; розширення прав і самостійності директорів; упровадження нового порядку планування, що обмежує число директивних показників;

скорочення звітності для вищестоящих організацій, що дублює офіційну статистичну звітність; скорочення й спрощення управлінського апарата. У 1954 р. тільки в 46 міністерствах і відомствах були скасовані 200 головних керувань і відділів, 147 трестів, 93 місцеві керування, 898 постачальницьких організацій, 4,5 тис. різних контор і більш 4 тис. дрібних структурних підрозділів. Загальнодержавна і внутрішньовідомча статистична звітність була скорочена в 3 рази, а кількість показників народногосподарського плану — на 46%. У структурі заводоуправлінь були ліквідовані проміжні і дублюючі підрозділи і служби й укрупнені дрібні цеха і відділи.

ведення союзних республік у 1954—1956 р. були передані підприємства й організації цілих галузей народного господарства: харчової, заготівельної, легкої, текстильної, рибної, паперової, роздрібної торгової мережі, підприємства суспільного харчування, автомобільного транспорту, річкового флоту й охорони здоров'я — усього 15 тис. підприємств.

Ужиті заходи сприяли підвищенню ефективності керування виробництва, однак у системі як і раніше превалювали елементи керування по вертикалі. Відомчість не сприяла розвитку територіальних економічних зв'язків між підприємствами різних галузей, розташованих в одному економічному чи регіоні великому промисловому центрі, і заважала широкому здійсненню спеціалізації, комбінування і кооперування виробництва, що в кінцевому рахунку гальмувало комплексний розвиток республік і регіонів. З обліком цих і ряду інших обставин на основі доповіді Хрущова на лютневому (1957 р.) Пленумі ЦК КПРС була прийнята постанова “Про подальше удосконалювання керуванням і будівництвом”, суть якого полягала в ліквідації галузевих міністерств і створенні в областях рад народного господарства. Багато хто з них потім неодноразово укрупнювалися. Для оперативного керування ними з центра була створена Вища рада народного господарства (ВСНХ). Територіальна система керування створила більш сприятливі умови для:

організації праці і структури керування на мікрорівні; розвитку ефективних форм суспільного поділу праці;

іжгалузевої спеціалізації і кооперування в регіонах; створення міжгалузевих спеціалізованих виробництв по ремонті устаткування, виготовленню заготівель і інструментів для різних галузей промисловості; комплексного розвитку економічних районів. За перші 3 роки роботи за новою схемою радянські народні господарства укрупнили більш 2 тис. підприємств і провели