Мв — зменшення потужності в результаті вибуття.

4. Організація НДР, винахідництва і патентної служби на підприємстві.

Керування економічними і соціальними процесами в науці має ряд особливостей, що найбільш характерні для фундаментальних досліджень. Це визначається наступними основними причинами.

1. Фундаментальні дослідження на відміну від прикладних не орієнтовані на одержання прибутку чи аналогічної матеріальної винагороди.

2. Унаслідок цього проблема селекції результатів фундаментальних досліджень не може бути вирішена за допомогою ринкових механізмів, наукових парків, технологічних інкубаторів і т.п.

3. Люди, схильні до теоретичних досліджень, як правило, не мають скільки-небудь значимих підприємницьких здібностей.

4. Результат фундаментального дослідження після його опублікування стає загальним надбанням. Автор результату не має на нього виключних прав, аналогічних правам винахідника. Патентне право в сфері фундаментальних досліджень не діє.

Хоча фундаментальні дослідження проводяться без якої-небудь явної практичної мети, історія науки свідчить про те, що, ніж більш абстрактним є дослідження, тим у більшій мері воно в кінцевому рахунку впливає на виробництво і спосіб життя людей. Ілюстрацією можуть служити дослідження структури матерії, що привели до створення ядерної енергетики, і роботи в області математичної логіки, що послужили основою комп'ютерної техніки й інформаційних технологій. Дуже імовірно, що ще більший вплив на суспільство будуть мати дослідження в області філософії і теології, тому що в сучасному світі одними з найбільш важливих стають проблеми духовності, сенсу існування людини і розвитку цивілізації.

5. Організація ремонтного господарства на підприємстві.

З метою забезпечення безперебійного процесу виробництва в об'єднаннях і на підприємствах промисловості створюється технічне обслуговування, у задачі якого входять підтримка устаткування в робочому стані, ремонт і виготовлення технологічного оснащення, забезпечення усіма видами енергії, здійснення транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт, складування матеріалів і т.д. Визначена частина робіт з технічного обслуговування виробництва здійснюється в спеціалізованих об'єднаннях і на підприємствах, але й у рамках кожного підприємства створюються визначені допоміжні й обслуговуючі підрозділи, на які покладається технічне обслуговування.

В об'єднаннях і на підприємствах промисловості найбільш великим допоміжним виробництвом є ремонтне господарство. Організація ремонтного господарства залежить від розмірів і виробничої структури об'єднання, підприємства, а також від кількісного складу і його розмаїтості.

Організація ремонтної служби на підприємствах може бути централізованої і нецентралізований. При централізованій організації ремонтні роботи здійснюються силами ремонтно-механічного цеху, що знаходиться в підпорядкуванні головного механіка заводу. Ремонтно-механічний цех (загальнозаводський підрозділ) займається виготовленням деталей, запасних частин, а також капітально ремонтує вузли й агрегати. Децентралізована організація ремонтної служби має місце тоді, коли усі види ремонтів виробляються цеховими ремонтними підрозділами. При змішаній організації ремонтної служби всі ремонтні операції здійснюються цеховими ремонтними підрозділами, а капітальний ремонт — ремонтно-механічними цехами.

На промислових підприємствах робоча готовність устаткування забезпечується системою технічних і організаційних мір, що одержала назву попереджувального ремонту. В систему попереджувального ремонту входять роботи з догляду за устаткуванням, міжремонтне обслуговування, огляди і періодичні планові ремонти — малі, середні і капітальні. Отже, дана система передбачає не тільки профілактику, але і плановість по обслуговуванню і ремонту устаткування.

Малий ремонт в основному полягає в заміні зношених деталей у невеликій кількості, а також у регулюванні устаткування. Роботи при цьому виді ремонту здійснюються в незначних обсягах без простою чи устаткування з невеликими простоями на ремонт.

Середній ремонт припускає часткове розбирання верстата (агрегату), заміну вузла, що вийшов з ладу, іспит і регулювання устаткування відповідно до вимог Дст.

Капітальний ремонт — найбільшої по обсязі і складності вид ремонту. Він включає демонтаж і повне розбирання устаткування, заміну зношених вузлів і деталей, а також його зборку після ремонту, іспит і регулювання. У ході капітального ремонту устаткування його основні параметри повинні бути відновлені.

6. Нормування та облік витрат енергоресурсів.

Значне місце у виробничій структурі підприємства займає енергетичне господарство, тому що сучасні виробництва є великими споживачами палива, електроенергії, пару, газу, стиснутого повітря і т.д.

Енергетичне господарство промислового підприємства включає загальнозаводське енергогосподарство й енергогосподарство виробничих і допоміжних цехів. Загальнозаводське енергогосподарство здійснює експлуатацію і ремонт заводських енергоустановок і мереж.

Організація енергетичного господарства в об'єднаннях і на підприємствах вирішує питання безперебійного забезпечення їх паливом і енергією. Важливими напрямками удосконалювання енергетичного господарства є вибір найбільш економічного енергоносія, організація централізованого енергопостачання об'єднання, підприємства, удосконалювання планування споживання енергоресурсів з обліком науково обґрунтованих норм витрат, а також проведення роботи з економії палива, енергії, широкому використанню вторинних енергетичних ресурсів. Ефективне використання палива й енергії залежить від удосконалювання техніки і технології виробництва, поліпшення режиму роботи технологічного устаткування, а також від розроблених організаційних заходів, спрямованих на ліквідацію прямих втрат і економію палива й енергії. В об'єднаннях і на підприємствах промисловості енергогосподарство очолює головний енергетик. У його підпорядкуванні знаходяться енергетичні цехи. На великих підприємствах створюються відділи головного енергетика, на середніх підприємствах служба головного енергетика входить до складу відділу головного механіка.

7. Показники якості продукції.

Задача підвищення ефективності суспільного виробництва знаходиться в тісному зв'язку з проблемою поліпшення якості продукції, якості всієї роботи.

Під якістю розуміється сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти визначені потреби відповідно до її призначення.

Оскільки якість характеризується сукупністю різноманітних властивостей, те природно, що для їхнього вираження необхідна система показників. У залежності від призначення кожен вид продукції має систему своїх специфічних показників якості.

Якість предметів праці оцінюється за допомогою