настільки високому рівні ціни, що дозволяє їм одержувати нормальну норму прибутку, у тому числі і на інвестиції, що невідшкодовуються. Після того, як фірма уже вийшла на галузевий ринок, безповоротні витрати перестають впливати на процес прийняття рішень: «Що з воза упало, те пропало». Ці витрати не вважаються частиною постійних витрат, що підлягають компенсації з доходу від поточної діяльності фірми. У такий спосіб вже існуючі фірми можуть залишатися на галузевому ринку невиразно довгий час навіть у випадку падіння ціни до більш низького рівня чим той, котрий необхідний для залучення на ринок нових фірм. При наявності безповоротних витрат крива пропозиції для галузі перестає бути вулицею з двостороннім рухом. Для такої галузі буде характерна одна крива пропозиції, що описує збільшення обсягів пропозиції, і інша, розташована трохи нижче першої, що описує їхнє скорочення. Незважаючи на те, що теоретична модель зробленої конкуренції абстрагується від безповоротних витрат, вони, проте, грають нерідко значну роль в реальных экономи-ческих ситуациях.
Задача 1.
У таблиці наведено сукупну корисність, котру отримує людина при споживанні товарів М та N.
Кількість товару | Сукупна корисність товару М, ютіль | Ціна товару М, гр. од. | Сукупна корисність товару N, ютіль | Ціна товару N, гр. од.
1
2
3
4
5
6
7 | 100
180
240
280
300
310
315 | 2
4
6
8
10
12
14 | 90
170
240
300
350
390
420 | 4
8
12
16
20
24
28
Ціна товару М - 2 гр. од., ціна товару N - 4 гр. од.
1. Якщо дохід споживача на придбання цих двох товарів складає 16 гр. од., то яка комбінація товарів буде максимізувати корисність? Чому буде дорівнювати сукупна корисність цієї комбінації?
З такою сумою доходу споживач може дозволити собі такі групи товарів:
М – 6 шт., N – 1 шт.
Сукупна корисність = 310 + 90 = 400 гр. од.
M – 4 шт., N – 2 шт.
Сукупна корисність = 280 + 170 = 450 гр.од.
M – 2 шт., N – 3 шт.
Сукупна корисність = 240 + 180 = 420 гр.од.
Комбінація товарів, яка буде максимізувати корисність: M – 4 шт., N – 2 шт.
Сукупна корисність цієї комбінації = 450 гр. од.
2. Визначте реальний дохід споживача, виражений у кількості придбаних товарів М та N.
Реальний дохід = 6 шт. товарів, 450 гр. од.
3. Якщо споживач відмовиться від споживання товару N та буде купувати тільки товар М чи буде це ти правилу рівноваги? Яку сукупну корисність споживач отримає в цьому випадку?
Це не буде відповідати правилу рівноваги.
Сукупна корисність = 315;
4. Чи зміниться структура споживання якщо дохід стане рівним 34 гр. од.? Яку максимальну сукупну корисність отримає споживач?
Так, структура споживання зміниться, споживач буде покупати такі товари М – 7 шт., N – 5 шт.
1) М – 3 шт., N – 7 шт.
Сукупна корисність = 420 + 240 = 660 гр. од.
2) M – 5 шт., N – 6 шт.
Сукупна корисність = 300 + 390 = 690 гр. од.
3) M – 7 шт., N – 5 шт.
Сукупна корисність = 315 + 420 = 735 гр. од.
Варіант 2.
Теорія: Поведінка монополіста за умов різної цінової еластичності попиту на його товар.
Можливості монополіста, як і будь-якої іншої фірми, дістати прибуток, частково обмежені витратами виробництва. Специфічні обмеження, що характерні для системи зробленої конкуренції, не підхід для монополії.
Іншим важливим обмеженням для монополіста є попит на його продукт. Тому що монополіст по визначенню функціонує на ринку один, крива попиту для фірми є те ж, що крива попиту для всього ринку. Крива попиту в монополіста має негативний нахил. Кількість продукції, що може бути продане на ринку, збільшується в міру того, як ціна падає. Передбачається, що монополіст довідається властивості кривої попиту або за допомогою економетрікі, або інтуїтивно (методом проб і помилок). Оскільки і ціна і кількість продукції змінюються відповідно до кривої попиту, що має негативний нахил, монополіст поводиться зовсім не так, як поводиться продавець при сучасній конкуренції. Монополіст вибирає таку комбінацію «ціна — кількість», що приносить максимальний прибуток. Коль незабаром він шукає найбільше «дохідну» ціну з набору можливих цін, те його можна назвати «шукачем ціни».
Модель монополії припускає дія одного додаткового обмеження: монополіст повинний продавати усю свою продукцію за однаковою ціною всім споживачам. Монополія, при якій дотримується ця умова, називається простою монополією.
Випуск продукції, ціна граничний в умовах простої монополії.
Для рівня випуску сукупний доход дорівнює добутку ціни на кількість продукції.
Якщо попит еластичний, то падіння викликає збільшення сукупного доходу. Коли ж попит нееластичний, падає при зменшенні ціни. Якщо крива попиту має вид прямої, то її верхня частина відбиває еластичний попит нижня – нееластичний. Саме в цьому й укладена причина ефекту «пагорба доходу». Крива граничного доходу розташована вище горизонтальної осі, якщо сукупний доход росте (попит еластичний) і нижче її, якщо сукупний доход падає (нееластичний). Вона перетинає горизонталь; вісь і крапці максимуму сукупного доходу. Для того, щоб накреслити криву граничного доході, що відповідає кривої попиту, що має форму пряв можна скористатися наступним простим правилом:
Крива граничного доходу завжди перетинає відрізок горизонтальної осі, ув'язнений між кривою попиту і вертикальною віссю, точно в середині, якщо крива попиту має вид прямої лінії.
З даного правила випливає: крапка, у якій крива граничного доходу припиняє горизонтальну