З позицій споживача техніко-економічний рівень представляється як компроміс між вигодою, одержуваною від цього рівня і витратами на придбання відповідного устаткування. З позицій же виробника - компроміс між відпускною ціною на виріб з визначеним рівнем досконалості і витратами на його забезпечення. У такій постановці мова йде скоріше не про техніко-економічний рівень, а про конкурентноздатний технічний рівень.

Відзначимо, що існує єдиний світовий конкурентноздатний рівень конкретних видів техніки.

При оцінці достоїнств машин і устаткування враховують не тільки технічні, але й економічні характеристики, а також характеристики технічної естетики та ергономіки товару.

Підвищення технічного рівня – процес, зв'язаний зі створенням і впровадженням у практику ресурсозберігаючої техніки, тобто в порівнянні з аналогами, що заміщаються, нова техніка повинна володіти: більш високою продуктивністю, єдиною потужністю, надійністю й економічністю як у виробництві, так і в експлуатації. При цьому техніці, що займає різні виробничі «ніші», відповідають свої пріоритетні напрямки підвищення технічного рівня. Так, для одних машин важливо домогтися підвищення продуктивності, для інших - потужності або іншого параметра функціонального призначення, для третіх – технічної естетики та ергономіки, для четвертих – потрібно переробити дизайн.

Удосконалювання техніки зв'язане з підвищенням її надійності і довговічності.

Надійність визначається виходячи з інтересів споживачів. Надійність є одною з головних властивостей виробу, визначає його ефективність (поряд із продуктивністю).

Вирішальний вплив на досконалість техніки робить рівень наукового забезпечення, тому що саме на етапі наукових досліджень закладається потенціал нововведень, що матеріалізується через проектно-конструкторські роботи у виробництві.

Тут потрібно звернути увагу на роль автоматизованих систем наукових досліджень і проектування, що відкривають принципово нові можливості. Принципово нові можливості означають: повне використання прогресивних правил і принципів, закладених у пам'ять машини; скорочення часу робіт; частина проектної інформації може передаватися прямо в експериментальне виробництво без проміжної розшифровки; з'являється можливість відпрацьовувати варіанти конструкцій виробів і технології виготовлення на комп'ютерах і проводити іспиту виробів і їхніх елементів на працездатність, збирання, безвідмовність, можливість ремонту, контрольованість, технологічність без витрат матеріалів, енергії і інших ресурсів. Розширення застосування штучного інтелекту дозволить проводити глибокий аналіз можливих варіантів складних конструкцій.

Слід зазначити, що в країнах з ринковою економікою системи керування технічним рівнем і якістю наголошують на запобігання помилок саме на стадії наукових і конструкторських пророблень, щоб запобігти виникнення дефекту або усунути його, не доводячи до остаточної стадії виробництва виробу.

Превентивна концепція керування технічним рівнем і якістю є перспективною і для вітчизняних виробників. Для цього потрібно приділяти пріоритетну увагу створенню наступних умов:

Виявлення дефектів на ранніх стадіях сприяє досягненню високого технічного рівня і якості продукції.

Висновки

В сучасних умовах ринкової економіки фірма не може залишитися конкурентноздатною на ринку, якщо у виробництві застосовуються старі технології, асортимент пропонованих товарів не обновлюється, фірма не розробляє нових товарів, не втілює ідеї інновацій у життя.

При розробці інноваційного продукту фірма повинна застосовувати маркетингові прийоми, тому що доцільне застосування маркетингу дозволяє фірмі знизити ризик неуспіху товару на ринку. Застосування маркетингових методів потрібно проводити на усіх етапах розробки нового товару, починаючи з ідеї інновації і закінчуючи розробкою прототипу, випуском пробної партії виробів та запуском повномасштабного виробництва.

Одним з методів удосконалювання техніки на всіх стадіях життєвого циклу є функціонально-вартісної аналіз (ФВА), що дозволяє провести комплексне техніко-економічне дослідження об'єкта і розвити його корисні функції.

На всіх етапах ФВА центральна роль належить інформаційному й аналітичному аспектові.

При організації розробки нової техніки необхідно контролювати її якість.

Повинна бути забезпечена погодженість у роботі всіх підрозділів.

Показники якості (техніко-економічні, експлуатаційні й ін.) контролюються виробником.

Якість нової техніки в споживача оцінюється через якість зробленої на ній продукції.

Отже, функціонально-вартісної аналіз - досить складний процес, нововведення. У відмінності від предметного підходу (у тому числі бухгалтерського обліку), ФВА припускає використання і таких невизначених факторів, як суб'єктивне сприйняття і розуміння проблеми. Однак, незважаючи на порівняно недавню появу ФВА, ця область уже досить добре вивчена в основному завдяки математикам. ФВА - це новий крок в економіці - аналіз корисності речі. Тобто він вивчає річ, а рівно і нові послуги, ідеї й ін., з погляду її функціональності, де вся річ розбивається на багато функцій, які вона в собі несе. Ці функції можуть бути корисними і марними, і навіть шкідливими. Мистецтво ФВА полягає в тому, щоб розділити ці функції одну від іншої, уміти них систематизувати і вивчати вже як єдину, також і у взаємозв'язку із сусідніми функціями, і як на зміну однієї з них відреагує система в цілому. Знаючи кожні функції можна запросто, у межах можливого поміняти одну, корисну, або забрати шкідливу, і все це в сукупності направити як на споживача, з погляду зниження ціни, так і на виробника, з погляду зниження собівартості, а значить і збільшення обсягу випуску.

Однак усе це зв'язано з визначеного роду труднощами, зв'язаними в першу чергу із самою природою функціонального підходу.

Дуже важливим при розробці інноваційного продукту є також питання дизайну нового товару, ролі технічної естетики та ергономіки в підвищенні конкурентоспроможності нового товару. Та фірма, яка зможе правильно застосувати технічні прийоми підвищення естетики та