Методи та показники оцінки фінансового стану комерційного банку
Методи та показники оцінки фінансового стану комерційного банку
Зміст
Вступ
Тема даної роботи – „Методи та показники оцінки фінансового стану комерційного банку”.
Мета написання даної роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з поняттям, сутністю, завданнями та змістом аналізу фінансового стану комерційного банку.
Актуальність обраної теми полягає в тому, що регулярний аналіз фінансової діяльності комерційних банків має велике значення для банків, акціонерів та клієнтів, а також для Національного банку України. Наявність такої інформації дає можливість НБУ вивчати ситуацію на кредитно-фінансовому ринку, контролювати виконання та дотримання встановлених нормативів і оціночних показників, регулювати ефективність проведення кредитно-грошової політики та при необхідності корегувати її і удосконалювати. Комерційні банки на основі аналізу визначають рівень фінансової стабільності та якість своєї діяльності і напрямки її покращення. Відповідно, акціонери і клієнти мають змогу оцінювати надійність та доходність банку для вирішення питання про доцільність подальших взаємовідносин.
В роботі розкриті наступні питання:
особливості фінансового аналізу діяльності комерційних банків;
фінансовий стан та розвиток банків за 2000-2002 роки;
оцінка фінансового стану комерційного банку (на прикладі АКБ “Південний”);
тощо.
При написанні роботи автором були використані Закони України, зокрема Закони України “Про банки і банківську діяльність”, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативні документи, підручники та аналітичні статті з питань проведення аналізу фінансового стану комерційного банку, фінансова звітність АКБ „Південний” тощо.
1. Особливості фінансового аналізу діяльності комерційних банків
Реформування економіки України привело за собою появлення нових, раніш невідомих інститутів управління економікою у всіх галузях та сферах діяльності держави. Особливе місце в цьому посідає банківська система. В зв'язку з переходом на дворівневу систему, а саме формування комерційних банків різної орієнтації, з'явилась можливість здорової конкуренції. Разом з тим в цих умовах неможливо зробити однозначну оцінку стійкості банківської системи внаслідок того, що економічний розвиток України характеризується нестабільністю і зазнає впливу різноманітних факторів.[19]
Грошово-кредитна політика уряду в цілому не сприяла оживленню економіки, незважаючи на тимчасове зниження інфляції, за рахунок сприятливого впливу нової грошової одиниці і завдяки затримці бюджетних платежів.
Циклічні коливання курсу національної валюти також негативно впливають на ліквідність комерційних банків, які у цих випадках не в змозі забезпечити свою стійкість.
Реструктуризація деяких стійких банків в останній час теж не дає поки що позитивних результатів.
Поряд з економічними і політичними факторами, які в нормальних умовах економічного розвитку повинні сприяти становленню банківської системи, фінансовий аспект аналізу дохідності, удосконалення методичних та організація методичних підходів і розвитку банківської діяльності, має особливо велике значення.
Аналіз діяльності комерційного банку передбачає:
оцінку фінансового стану і результатів діяльності банку на момент проведення аналізу;
порівняння стану та результатів діяльності банку за вибраний період;
порівняння результатів діяльності банку з результатами діяльності інших банків;
узагальнення результатів аналізу і розробку пропозицій для прийняття управлінських рішень щодо поліпшення фінансового стану.[19]
Розробляючи нову систему оцінки фінансового стану комерційних банків необхідно:
провести аналіз структури активних і пасивних операцій;
визначити показники достатності капіталу та ліквідності балансу банку і виконання нормативів, установлених Національним банком України;
здійснити аналіз прибутковості банку.
Проведені дослідження зарубіжної та вітчизняної літератури і вивчення практичного досвіду здійснення фінансового аналізу дозволили виділити основні співвідношення фінансових показників, необхідних для визначення кількісних і якісних параметрів фінансового стану банку. Насамперед це стосується аналізу структури активних і пасивних операцій.
При якісному аналізі активних операцій визначаються напрями використання коштів банку, а при якісній оцінці пасивних операцій — джерела власних і залучених коштів. Кількісний аналіз активних операцій в першу чергу, передбачає оцінку додержання мінімального розміру обов'язкових резервів, депонованих по нормативу НБУ.
Після цього визначається питома вага напрямів використання коштів банку, по яким можливо визначити їх значимість в активних операціях. Кількісний аналіз пасивних операцій в аналогічному порядку обумовлює можливість визначити питому вагу різноманітних джерел виникнення коштів банку, за якими визначається ефективність стратегії керівництва фінансово-кредитної установи по залученню коштів. Роздрібнення кількісного аналізу активних і пасивних операцій буде залежати від обсягів різноманітної інформації, доступної особі, що проводить аналіз.
При аналізі достатності капіталу і ліквідності балансу необхідно, в першу чергу, обчислити показники (коефіцієнти), за допомогою яких можливо перевірити виконання нормативів, установлених комерційним банкам НБУ.
До таких нормативів віднесені:
мінімальний розмір статутного капіталу;
граничне співвідношення між розміром статутного капіталу і сумою активів з урахуванням оцінки ризику;
показники ліквідності балансу;
максимальний розмір ризику на одного позичальника
У випадках порушення нормативів НБУ може пред'явити засновникам банку вимоги про здійснення заходів по фінансовому оздоровленню банку, в тому числі по збільшенню капіталу, зміні структури активів тощо.
Відомо, що нормативи для комерційних банків розподілені на директивні (обов'язкові) і оціночні, які пропонуються для аналізу фінансової діяльності.
Крім вказаних показників для більш повного аналізу достатності капіталу та ліквідності балансу банку доцільно обчислювати й інші показники, які наведені у спеціальній вітчизняній та зарубіжній літературі.
Оцінка прибутковості комерційного банку містить в собі три основних компонента:
обчислення показників, що відображають загальну характерис-тику прибутковості;
якісний і кількісний аналіз структури доходів і витрат;
аналіз прибутковості окремих банківських операцій.
В практиці роботи фінансово-кредитних установ для аналізу загальної прибутковості, як правило, використовується система коефіцієнтів. На наш погляд, така практика може бути поглиблена аналізом вартісних показників.
Якісний і кількісний аналіз структури доходів і витрат можливо проводити в декілька етапів. На першому етапі операційні доходи і витрати повинні бути згруповані по однорідним видам. Потім визначається питома вага кожного виду в їх загальній сумі. Динаміка доходних і витратних статей порівнюється з попередніми періодами.
Аналіз прибутковості окремих операцій банку повинен