Економічний ріст та його типи

План

Вступ

Макроекономічна стабільність, рівновага, достатні темпи еко-номічного зростання належать до найважливіших суспільних благ, що їх спроможний створити для своїх громадян уряд країни. В той же час, Лише зростаюча економіка може збільшити рівень задоволення необмежених потреб і розв'язати соціально-економічні проблеми як всередині країни, так і на міжнародному рівні.

Економічне зростання дозволяє здійснювати нові програми з питань боротьби з бідністю і забрудненням навколишнього середовища без падіння існуючого рівня споживання, скорочення обсягів інвестицій і виробництва суспільних благ. Економічне зростання полегшує вирішення проблеми обмеженості ресурсів.

Економіка, що динамічно розвивається, на противагу статичній економіці знімає перепони, породжені обмеженістю обсягів виробництва і дозволяє суспільству повніше реалізовувати поставлені економічні цілі та здійснювати нові широкомасштабні програми. Економічне зростання завжди пом'якшує суперечність між необмеженими потребами та вкрай обмеженими ресурсами.

В умовах економічного зростання вибір соціальних цілей стає менш болісним і веде до зменшення суперечностей між різними групами населення, що мають різні та протилежні інтереси. В цих умовах набагато легше вирішувати соціальні негаразди, що є у будь-якому суспільстві, дбати про культурні цінності народу, створювати нові освітні заклади та вдосконалювати існуючі, вдосконалювати інфраструктуру країни, реалізовувати житлові програми тощо. Таким чином, значно покращуються умови життя населення, та створюються умови для подальшого економічного зростання.

За десять років незалежності Україна спромоглася повернути тенденцію економічного спаду в протилежний бік (див малюнок). Але це не означає, що питання економічного зростання не є тепер актуальним для України, адже надзвичайно важливо досліджувати причини та характер економічного зростання – задля розробки та реалізації дій, які б стимулювали подальше зростання.

1.Поняття економічного росту

Категорія економічного росту є найважливішою характеристикою суспільного виробництва при будь-яких господарських системах. Економічний ріст- це кількісне і якісне удосконалення суспільного продукту за визначений період часу. Економічний ріст означає, що на кожном відрізку часу в певній мірі полегшується рішення проблеми обмеженості ресурсів і стає можливим задоволення більш широкого кола потреб людини.

У самому загальному виді економічний ріст означає кількісну і якісну зміну результатів виробництва і його факторів (їх продуктивності). Своє вираження економічний ріст знаходить у збільшенні потенційного і реального валового національного продукту (ВНП), у зростанні економічної міці нації, країни, регіону. Це збільшення можна вимірити двома взаємозалежними показниками: ростом за визначений період часу реального ВНП чи ростом ВНП на душу населення. У зв'язку з цим статистичним показником, що відбиває економічний ріст, є річний темп росту ВНП у відсотках. Проте економічне зростання не є лише абстрактним поняттям. Зростання економіки життєво необхідне для громадян кожної країни, бо лише воно забезпечує зростання обсягу виробництва на душу населення, що означає зростання реальної заробітної плати та підвищення життєвого рівня.

До основних чинників, що зумовлюють фізичну здатність будь-якої економіки до зростання, належать: кількість і якість природних ресурсів; кількість і якість трудових ресурсів; обсяг основного капіталу і технологія. Ці чинники економічного зростання можна об'єднати під назвою чинників пропозиції. Саме вони роблять можливим зростання виробництва. Тільки доступність великої кількості кращих за якістю ресурсів, включаючи передовий технологічний потенціал, дозволяє збільшувати виробництво реального продукту.

Але важливо розрізняти здатність до зростання і саме реальне зростання. Зростання залежить від чинників попиту. Для реалізації зростаючого виробничого потенціалу економіка країни повинна забезпечити повне використання ресурсів, а для цього необхідно підвищення рівня сукупних видатків.

На процес економічного зростання впливають також чинники розподілу. Для більш раціонального використання виробничого потенціалу слід забезпечити не тільки повне залучення ресурсів в економічний оборот, але й найефективніше їх виведення з цього обороту, тобто їх утилізацію.

Однієї лише здатності до нарощування виробництва недостатньо для розширення загального випуску продукції. Необхідно також реально використати зростаючий обсяг ресурсів та розподілити їх таким чином, щоб отримати максимальну кількість корисної продукції.

Важливо відзначити, що чинники пропозиції і попиту, які впливають на економічне зростання, дуже взаємозв'язані між собою. Так, низькі темпи впровадження нововведень і капіталовкладень можуть статі головною причиною безробіття. І навпаки, безробіття уповільнює темпи нагромадження капіталу, а також уповільнює зростання видатків на дослідження.

Здатність економіки повністю реалізувати свій виробничий потенціал обмежується чинниками попиту і розподілу. Це означає, що приріст виробничого потенціалу реалізується тоді, коли сукупні видатки збільшуються темпами, достатніми для підтримання повної зайнятості, і коли додаткові ресурси ефективно використовуються для того, щоб забезпечити максимально можливе збільшення випуску продукції

2. Типи економічного росту

Історія національних економік знає два основних типи економічного росту – екстенсивний і інтенсивний.

2.1 Екстенсивний тип економічного росту

При екстенсивному (від лат. Extensivus – розширювальний) типі економічний ріст досягається за рахунок трьох факторів: основного капіталу (фондів); робочої сили; матеріальних витрат (природної сировини, матеріалів, енергоносіїв). При цьому типі економічного росту приріст продукції досягається за рахунок кількісного росту чисельності і кваліфікаційного складу працівників і за рахунок збільшення потужності підприємства, тобто збільшення встановленого устаткування. У результаті випуск продукції в розрахунку на один працівника залишається колишнім.

Роберт Солоу установив, що модель економічного росту при відсутності технічного прогресу (тобто при екстенсивному розширенні виробництва) має властивість постійної віддачі від масштабу збільшення факторів:

Y=F(K,L,N)

Де

Y – випуск продукції

F – кількісна залежність

K – основний капітал

L - праця

N – природні, матеріальні ресурси

Дана формула виражає наступну функціональну залежність. Якщо капітал, праця і матеріальні витрати зростають на величину Z, то й обсяг виробництва збільшиться в Z раз. Саме ця властивість характерна для екстенсивного збільшення виробництва: воно прямо пропорційно величині