Потім клієнт попросив банк заплатити іноземному продавцю 11000 доларів.

В експортному ж контракті, експортер (ЗАТ „Інтерпрнер Трейдінг”) одержав оплату в сумі 597132,3 доларів США. Згідно законодавства 50% валютних коштів, що надійшли, підлягають обов'язковому продажу, а 50% валютних надходжень, що не підлягають обов'язковому продажу, були зараховані на валютний рахунок підприємства. Але клієнт міг би побажати продати весь валютний виторг. Для цього він би попросив свій банк купити в нього долари. Оскільки клієнт продає валюту банку, то банк купує цю валюту. Якщо банк установлював на той момент курс купівлі, скажімо, 5.2510 грн., то клієнт би одержав за цю валюту 597132,3 долари * 5.2510 грн. за 1 долар=3135541,7 грн на свій рахунок.

Банк повинен розраховувати на одержання прибутку від продажу і купівлі валюти, тому пропонований курс купівлі валюти відрізняється від курсу продажу валюти. У результаті, якщо банк повинен купити якусь кількість іноземної валюти в клієнта, а потім перепродати її іншому клієнту, то він одержить від другого клієнта більш велику суму ( у гривнях), ніж йому довелося заплатити першому. Різниця складе прибуток, чи «курсовий прибуток» дилера. Звичайно банки несуть і витрати при здійсненні операцій з іноземною валютою, і вони також повинні відніматися з «курсового прибутку», тому прибуток від операцій з іноземною валютою не такий великий, як може здатися з порівняння курсів продажу і купівлі валюти.

У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення експортно-імпортних операцій, а саме: прямий (direct) експорт та імпорт, що передбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві або закупівлю в нього відповідних товарів, і непрямий (indirect) експорт та імпорт, що припускає продаж і купівлю товарів через торговельних посередників. Для сучасного етапу розвитку великого виробництва з величезною концентрацією і централізацією капіталу характерним є розширення прямого експорту й імпорту. Наприклад, у США нині 2/3 експорту промислових товарів здійснюється безпосередньо виробниками.
Для нашого Товариства характерний прямий метод зовнішньоекономічних операцій, який застосовується при :

* при продажу і закупівлі промислової сировини на основі довгострокових контрактів;
* при закупівлі сільськогосподарських товарів у фермерів;

* у разі продажу і закупівлі товарів державою. Прямі зв'язки мають низку переваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон'юнктури ринку; швидке пристосування своїх виробничих потужностей до потреб покупця. Наше Товариство має у своєму складі різні підрозділи, які можна розділити на три групи:

1) виробничі відділи, що займаються питаннями, пов'язаними з випуском продукції;
2) функціональні відділи, куди входять відділи збуту, постачання, транспорту, юридичний, економічний і планування;

3) адміністративні відділи: бухгалтерія, відділ кадрів.
Організаційна структура Товариства і принципи управління визначена низкою чинників - розмірами виробництва, виробничим профілем, технологією виробництва, сферою діяльності, масштабами закордонної діяльності й ін.

Слід зазначити, що на Товаристві слід мати штатного декларанта, крім брокерської фірми, до якої Товариство постійно звертається та обов’язково, як окремий відділ- відділ фінансового аналізу та планування.
Основною формою управління Товариством є децентралізована форма. Децентралізована форма управління передбачає створення усередині Товариства виробничих відділень, що користуються повною господарською самостійністю. За Генеральним директором зберігаються лише функції контролю, координації їх діяльності.

Для здійснення операцій Товариства слід створити також імпортні відділи, що включають, як правило, два сектори - закупівельний та адміністративний. Можливо, слід також звертатись до послуг вояжерів із закупівлі. Вони так само, як і комівояжери, будуть роз'їзними прикажчиками або агентами Товариства. За свою роботу вони одержують невеличку ставку плюс відсоток від суми угоди.
У великих центрах, де переважно закуповується товар, створюються постійні представництва. У промислових центрах розташовуються також закупівельні контори, що безпосередньо скуповують товари. Перш ніж придбати товар, вони посилають оферти та зразки своїм фірмам. Можуть також самостійно вирішують питання про закупівлю, якщо мова йде про невелику партію.

Зовнішньоекономічна діяльність припускає активний пошук партнерів за рубежем. Проте навіть успішний пошук закордонного партнера, готового налагодити перспективні взаємовигідні відносини, залишиться безрезультатним, якщо не буде укладений відповідний контракт.
У міжнародній комерційній практиці контрактом називають договір закупівлі-продажу товарів у матеріально-речовинній формі. Це документ, що оформляє зовнішньоторговельну операцію, містить письмову домовленість сторін про постачання товару: зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця і зобов'язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього необхідну грошову суму або зобов'язання сторін виконати умови товарообмінної операції.

При укладенні зовнішньоторговельного контракту сторони повинні обумовити, право якої держави застосовуватиметься для регулювання форми угоди і прав та обов'язків сторін. За українським законодавством права й обов'язки сторін за зовнішньоторговельним контрактом визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні контракту або в результаті подальшого узгодження. За відсутності такої угоди до контракту застосовується право країни, де засновано, розташовано штаб-квартиру чи основне місце діяльності сторони, котра є: продавцем у контракті купівлі-продажу; комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації); довірителем - у договорі доручення; перевізником - у договорі перевезення.
У міжнародній торговельній практиці існують найрізноманітніші контракти, їх зміст залежить від угоди, яку мають намір здійснити контрагенти. Але, незважаючи на всю розмаїтість видів контрактів, в основі кожного з них лежать положення класичного контракту купівлі-продажу. Слід зазначити, що поваги заслуговує юридична служба, так як дуже значна увага Товариством приділяється для правильного оформлення зовнішньоекономічних договорів, яке є запорукою успіху.

Світовий ринок зернових товарів та шляхи забезпечення успішної діяльності Товариства.

Останні оцінки та прогнози розвитку ситуації