на світовому ринку зерна, зроблені рядом закордонних аналітиків, можна звести до однієї фрази: “Готуйтеся до затяжного зниження світових цін, що може раптово змінитися ростом”. Саме раптово, тому що зараз домінуючий вплив на ринок мають малопрогнозовані чинники, основним із яких є світова фінансова криза, що затяглася. Новий її спалах у Бразилії кинув у глибоку прірву і ціни на цукор. До дуже низького рівня обіцяють опуститися і світові ціни на олійні. Однак, усе по черзі.
Зараз у тому, що зниження світових цін на зернові затягнеться ще на якийсь час, уже ніхто не має сумніву. Навіть аналіз біржових ф’ючерсів підтверджує, що пік росту цін прийшовся на листопад-грудень 2002 р., після чого проявилась знижувальна тенденція цін. Незважаючи на такі фундаментальні зміни в ринкових чинниках, як зниження виробництва пшениці та зростання споживання зерна у світі, вирішальний вплив на ринок продовжує (і буде продовжувати) мати світова фінансова криза. Ми пам’ятаємо, що початок падіння світових цін на зерно прийшовся на розвиток фінансової кризи в країнах Південно-Східної Азії наприкінці літа 1997р.
У січні на світових біржах і готівкових експортних ринках світові ціни на пшеницю спочатку виросли, потім так само швидко обвалилися до нижчого за той рівень, ніж той, на якому вони знаходилися в середині грудня, а потім знову дещо збільшилися. І всякий раз, коли напрямок руху цін змінювався, вирішальну роль грали або погодні чинники, або слухи й інформація про великі обсяги закупівлі зерна. Однак, у цілому напрямок руху цін характеризується як зниження.
USDA знизило прогнози експорту фуражного і насінного призначення пшениці в США через зниження прогнозів світового імпорту пшениці, скорочення посівних площ під неї в СЩА в 1999/2000 МР і зниження долі зерна в кормах для тварин.
Таблиця 3.1. Форвардні ціни на фізичну партію пшениці.
Форвардні ціни на фізичну партії пшениці в деяких регіонах світу, $/т FOB
лютий | березень | квітень | травень | червень
США #2 HRW | 123,20 | 123,55 | 125,30 | 126,40 | 129,35
США #2 NS/DNS | 158,10 | 158,45 | 159,65 | 158,55 | 60,45
США #2 SRW | 102,05 | 102,05 | 104,55 | 105,25 | 107,10
США #2 SW | 117,55 | 117,55 | 117,95 | 118,30 | 118,70
Аргентина, прод. | 106,00 | 109,00 | 114,00 | - | -
Австралія, тв., 13% прод. | 169,00 | 170,00 | 171,50 | 173,00 | 174,50
Австралія, станд. біла | 153,00 | 154,00 | 155,50 | 156,00 | 158,00
Канада, 13.5% прод. | 164,75 | - | - | - | -
Німеччина, борошномельна | 123,80 | 124,35 | 124,80 | 125,35 | 126,80
Велика Британія, фуражна | 98,25 | 98,10 | 97,90 | 97,75 | 98,60
Велика Британія, борошномельна | 101,55 | 101,40 | 101,20 | 101,10 | 101,90
Данія, борошномельна | 100,20 | 100,80 | 101,30 | 101,85 | 103,40
Франція, 76 кг/гл | 96,15 | 96,35 | 96,45 | 96,60 | 97,7
Були дещо збільшені оцінки світового виробництва пшениці у 1998/99 МР, в основному за рахунок перегляду врожаю в Аргентині. У той же час прогнози світового імпорту пшениці були знижені – Філіппіни і Венесуела не здатні імпортувати стільки зерна, скільки раніше прогнозувалося.
ЄС є найбільший конкурент США на експортних ринках зерна, відгукнувся ростом цін на місцевих біржах і зниженням розміру субсидій експортерів. Зазначене зростання було млявим, тому що ціни на кукурудзу й особливо на соєві боби продовжували знижуватися.
На Чиказькій біржі (СВОТ) березневі ф’ючерси на м’яку червонозерну озиму пшеницю (SRW) за останню декаду грудня і першу декаду січня виросли майже на 2%, а пік прийшовся на 8 січня, коли котирування березневих ф’ючерсів досягли $107/т. аналогічно поводилися і ф’ючерси на продовольчу пшеницю на Лондонській біржі (LIFFE). Тут пік прийшовся на позначку GBP 78.5/т (FOB). Найнижчі значення котирувань пшениці на цих біржах складали в січні відповідно $98,4/т і GBP 74,5/т, а 1 лютого ціни вже зросли до $99,5 і GBP 76,5/т.
Після Нового року попит на пшеницю 3 кл. (ту, що на Заході називають борошномельною) з боку внутрішніх споживачів і компаній, що експортують, почав зростати, через бездіяльність західних компаній у Новорічний період. Відповідно зростали і ціни пропозиції. Більше того, з’явилися ознаки дефіциту такої пшениці. Можливо, частка пшениці 3 кл. з усієї вирощеної в Україні пшениці була не настільки значною, як хотіло б це представити МінАПК.
Експорт борошномельної пшениці все ще залишається на низькому рівні, тому що світові ціни відновили тенденцію до зниження при рості внутрішніх цін. Господарства притримують пшеницю до лютого-березня з метою її реалізації для отримання коштів для посіву. З іншого боку держава також не поспішає реалізовувати зерно, що було отримане за борги виробників, в надії, все ж таки, повернути ним свої борги Росії. В останньому випадку справа за малим: скласти ціну.
Таблиця 3.2. Україна: експорт борошна.
Україна: експорт борошна, 2002 р., тис.т.
Існує ще третій варіант: на балансі держави все ще значиться пшениця 3 кл., що закуплена в 1997/98 МР за ціною 270 грн./т без ПДВ і з ПДВ – 324 грн./т EXW. Власне, реальним є припущення, що вона вже давно роздана у вигляді кредитів і взаємозаліків, однак це не означає, що держава при поверненні тих самих зернових кредитів не буде рахувати її по закупівельній ціні. Реалізувати таке зерно просто неможливо, тому що внутрішні