ціни пропозиції знаходяться в діапазоні 224-240 грн./т ЕXW. Вихід — почекати, доки внутрішні ціни на зерно досягнуть рівня 324 грн./т, а тоді вже можна буде це зерно продати. А заодно і при-тримати пшеницю нового врожаю, щоб ціни швидше зростали. Відомі факти, коли на елевато-рах, особливо в глибинці, зерно позаторішнього врожаю все ще чекає на своїх покупців.
Основними постачальниками зерна на внутрішній ринок залишатимуться на Україні у 2003 р. крупні сільськогосподарські підприємства, частка яких складає 85 % його виробництва. Найбільш значні товарні ресурси зерна очікуються в Одеській, Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській Херсонській, Черкаській областях. Імпорт, як і в попередні роки, буде обмеженим, не перевищуватиме 80 тис. тонн і, головним чином, це буде насіння зернових. Загальна пропозиція зерна дорівнюватиме у 2003/2004 р. 30,0 млн т., що на 10 % менше минулорічного рівня. Попит на зерно продовольчого призначення, визначений у обсягах 8,1 млн т, відбиває потреби суспільства, виходячи з чисельності населення та середньодушового споживання хліба і хлібопродуктів (в перерахунку на борошно і зерно). В розрахунках прийнято, що середньорічна кількість населення на кінець прогнозованого маркетингового року складе 49,5 млн чоловік, за умови, що залишається тенденція до зменшення кількості населення на 350-400 тис. чол. в рік, а річне середньодушове споживання складатиме не менше 125 кг. З другої половини 1998/99 р. в Україні відмічається значне пожвавлення експорту українського зерна: в 1997/98 маркетинговому році обсяги експортованої зернопродукції складали 1,5 млн т, в 1998/99 (попередньо) - 4,6 млн т. Сприяли цьому поліпшення якості пшениці та падіння доларового курсу гривні, що зробило експорт зерна більш привабливим. Рух цін на вітчизняному зерновому ринку відбувається під певним впливом руху цін світового ринку, в першу чергу світових цін на пшеницю та кукурудзу. Цінова ситуація на провідних біржах Європи, США, в країнах Азії характеризується усталеною тенденцією до загального пониження, хоча зберігаються нетривалі сезонні ” сполохи” . Так сталося, що дефіцит попиту на зерно, який склався в Україні на кінець попереднього маркетингового року в розмірі біля 4,7 млн т погашено закупівлями пшениці із США і Європейського співтовариства без особливих цінових зрушень. Знизилась імпортна активність Китаю і Тайваню. В стабілізації та подальшому зниженні світових цін на зерно певну роль відіграло призупинення фінансової кризи в Україні та країнах азіатського регіону, очікування відносно непоганого урожаю зернових в країнах - традиційних експортерах. Ось така на данний момент ситуація на ринку зернових на Україні. Розглянемо діяльність Товариства в таких умовах. Товариство здійснює виробництво на підставі, яка надає право здійснювати закупівлю, переробку, збереження і реалізацію зерна і продуктів його переробки.
Основними продуктами виробництва є - пшеничне борошно вищого і першого сортів, що використовується для випічки пшеничного хліба на хлібозаводах. Борошно купують кондитерські фабрики (пекарні), підприємства харчової промисловості і суспільного харчування, оптово-закупівельні і торговельні фірми. При переробці зерна одержують борошно, манну крупу. Контроль якості зерна, що надходить на переробку, і продукції, що випускається, здійснюється щодня фахівцями лабораторії Товариства. На свою продукцію Товариство видає Сертифікат відповідності. Продукція сертифікована.
Для забезпечення санітарно-гігієнічної чистоти виробництва, на кожному млині щорічно проводять механічне очищення, знезаражування приміщень і устаткування (під час технічного обслуговування або капітального ремонту). По договорах ці роботи виконує фірма “Оборона”.
За 9-ть місяців 2002 р. найбільша питома вага в структурі витрат склали:
закупівля зерна - 67.8 %;
транспортні витрати - 6.8 %.;
на виплату відсотків за кредит - 3.6 %;
ремонтний фонд - або 3 %.
Протягом 2002 року відпускні ціни на продукцію не зростали, незважаючи на загальний ріст цін. Більш того, аналіз фактичних відпускних цін за вересень показує, що вони нижче, ніж затверджені відпускні ціни. Товариство постійно збільшує свою частку на ринку.
Продукція Товариства відрізняється високою якістю і більш низькою ціною на борошно в порівнянні з конкурентами. Наприклад, фірма "Бістро" проводила маркетингові дослідження ринку постачальників-виробників якісного пшеничного борошна в м. Києві з метою визначення постачальника для своїх підприємств суспільного харчування. У результаті договір на поставку борошна був укладений із Товариством.
З 1996 року комбінат приступив до НДОКР. Мета робіт - дослідження ринків збуту, розробка бізнес-планів по організації виробництва нових видів продукції, у тому числі макаронних виробів, соняшникової олії.
Борошно фасується в мішки або в 2-х кілограмові паперові пакети.
На Товаристві склалася наступна система продажу: 70% продукції продається великим споживачам (хлібозаводам) у кредит на термін до двох тижнів; 30% продукції - більш дрібним з 100% передоплатою. У великих замовників обсяги закупівель коливаються від 5 до 16 тис. тонн, у середніх - від 1 до 3 тис. тонн, у дрібних - до 1 тонни в рік.
В даний час існує "централізований" розподіл як постачань зерна, так і продуктів його переробки.
Зерно (пшениця) закуповується по трьох напрямках: державне - комбінат купує зерно у держави (ФКК) (самий дорогий варіант закупівель); договірне - купується і фінансується за рахунок засобів Товариства (складає найбільшу питому вагу в загальному обсязі виробництва); давальницьке - надходить від постачальників на різних договірних умовах.
Основним видом продукції Товариства є пшеничне борошно. Комбінат реалізує його в м. Києві, а також у Київській області та імпортує його в країни ближнього зарубіжжя, в основному країни Балтії. Найбільш великими покупцями є хлібозаводи. Частина замовлень хлібозаводів надходить централізовано. 20% замовлень надходить від Естонії. Раніш у такий спосіб розподілялося 30 % замовлень, однак у даний час їхня частка