істотно скоротилася і Товариство працює зі своїми основними замовниками по прямих договорах, централізованих закупівель від замовників з Естонії немає. На дану ситуацію вплинула невірна стратегія підприємства щодо зовнішньоекономічної діяльності та витрати по митному оформленню.
За останні роки виробництво борошна на Україні зменшувалось. Ці дані погоджуються з загальною тенденцією (мал. 3.3.1.): за даними Держкомстатистики в 1998 - 1999 роках виробництво борошна в Україні щорічно скорочувалося , а за перші 9 місяців 2001 року воно зменшилося на 21 % .
Мал. 3.1.
У цілому по Україні імпорт пшеничного борошна (таблиця 3.3.3.) склав 533 тис. тонн і перевищив у 9 разів обсяг імпорту в 1999 році. Однак по продуктах переробки зерна частка імпорту склала в 2000 році лише 3 % у формуванні основних продовольчих ресурсів. 56% імпорту пшеничного борошна здійснено з країн СНД. Відзначимо, що з 1 жовтня 1996 року на українське борошно введений ПДВ. У той же час в оптово-роздрібній торгівлі частка пропозицій борошна імпортного виробництва наприкінці 2001 року склало близько 50%.
Таблиця 3.3. Імпорт борошна |
1999 | 2000 | 2001
Вага нетто, т | 535.4 | 100908.9 | 171121.0
Вартість, тис.$ | 307.6 | 26344.8 | 52317.4
Примітка. Джерело інформації – Асоціація виробників зернових.
За перші 10 місяців 2001 р. борошно закуповували в Товариства понад 30 підприємств. По обсязі закупівель за цей період вони чітко поділяються на три групи:
1 - великі покупці ( 5000 - 16000 т за 10 місяців 2001 р.),
2 - середні покупці ( 1000 - 3000 т за 10 місяців 2001 р.),
3 - дрібні покупці ( менш 1000 т за 10 місяців 2001 р.).
До першої групи відносяться 3 підприємств, до другого - 9, а до третього – 18, із них 2 покупців із Естонії. Частка кожної групи в загальному числі підприємств і в загальному обсязі закупівель борошна представлена на мл. 3.3.2.
Склад підприємств |
Розподіл обсягу закупівель
Мал. 3.3.2. Склад підприємств - покупців борошна і розподіл обсягу закупівель
З діаграм на мал. 3.3.2. випливає, що 3 % усіх підприємств, що закуповували борошно р., забезпечили 71 % її реалізації (у тоннах), а 7 % підприємств - великі і середні покупці разом - закупили 90 % борошна. Це говорить про сильну орієнтацію збуту продукції підприємства на великих замовників.
У 2001 році Товариство переробляло зерно, постачання якого здійснювалися по трьох напрямках. Це: державне - 23 % від загального обсягу постачань, договірне - 70 % і давальницьке - 7 %. При аналізі витрат установлено, що зерно, отримане від державного фонду, на 20 % дорожче договірного.
Частка Товариства у загальному обсязі виробництва борошна київськими хлібокомбінатами постійно росте.
Продукція Товариства має відпускні ціни, як правило, нижче своїх конкурентів.
Служба маркетингу як окремий підрозділ на Товаристві відсутня. Відділ реалізації фіксує договори з покупцями і веде облік зроблених постачань продукції. Економіст розраховує ціни на продукцію при їхній зміні, виходячи з запропонованих вимог. У повному обсязі питаннями маркетингу, включаючи вивчення ринку і просування продукції, займається 1-ий заступник Генерального директора (комерційний директор).
З усіх можливих форм просування продукції (реклама, зв'язки з громадськістю, стимулювання збуту і персональні продажі) на Товаристві до деякої міри застосовуються тільки останні дві. До стимулювання збуту можна віднести введені знижки на обсяг закупівель, а до стимулювання персональних продажів - прямі контакти керівництва комбінату з потенційними покупцями. Перші дві форми в даний час не використовуються.
Місячний план збуту на кінець планового періоду - грудень 2003 р. заснований на наступних припущеннях. Щодобовий обсяг виробництва борошна складає 750 тонн. Оскільки виробниче устаткування щомісяця виводиться з експлуатації на 72 години, оптимальний місячний обсяг виробництва складає 21 тис. тонн (750 тонн x 28 днів). Частка борошна 1 сорту невелика - 500 тонн на місяць, тобто ледве більш 2 %. Виробництво отрубів - 7,000 тонн на місяць, а зернові відходи складають 3 % переробленого зерна, тобто 840 тонн на місяць. Реалізація манної крупи знаходиться на рівні максимальних місячних постачань за 2003 р. - до 100 тонн. По реалізації борошна найбільший ріст очікується на сегментах:
“середній обсяг закупівель”: Київ - хлібопекарські підприємства малої потужності;
“середній обсяг закупівель”: Київська область - хлібозаводи;
“малий обсяг закупівель”: імпорт до країн Балтії та можливість виходу на ринок Росії.
На інших сегментах зберігається середній місячний рівень продажів 2003 р. Під великими закупівлями маються на увазі закупівлі понад 500 тонн борошна на місяць, середні закупівлі - від 100 тонн до 500 тонн, малі - менш 100 тонн на місяць. Слід зазначити, що можна зробити висновок про сильну конкурентну позицію Товариства, але не на ринку іморту виробів із зерна.
На комбінаті існує почасово-преміальна система оплати праці. У 2003 році питома вага по оплаті праці (у складі витрат, що включаються в собівартість) складала:
по основному виробництву - 1,06%;
по загальногосподарських витратах - 2,03%.
У таблиці 3.3.4 представлені дані по розподілі чисельності і місячного фонду оплати праці за станом на 1 жовтня 2003 року.
Таблиця 3.4. Розподіл чисельності і фонду оплати праці |
Питома вага %
Чисельність | Заробітна плата
Адміністрація | 1,2 | 3,7
Відділи управління | 10,5 | 11,4
Лабораторія | 3,7 | 3,4
Основне виробництво | 34,0 | 35,8
Транспортний цех | 11,6 | 12,7
Допоміжні цехи | 39,0 | 33,0
Керівники Товариства постійно приділяють увагу підвищенню кваліфікації керівного, інженерно-технічного і виробничого персоналу. У 2003 році на навчання (підготовку) кадрів щомісяця витрачалося
