Комерційний банк

Вступ

I Розділ. Теоретичні аспекти функціонування комерційних банків за участю іноземного капіталу

1.1. Сутність і класифікація комерційних банків

1.2. Економічно-правові основи функціонування банків за участю іноземного капіталу

Роль банків за участю іноземного капіталу в кредитній системі (порівняльний аналіз України і інших країн)

ІІ Розділ. Аналіз діяльності банків за участю іноземного капіталу в Україні

2.1. Формування ресурсів комерційного банку за участю іноземного капіталу

2.2. Забезпечення фінансової стійкості банку

2.3. Аналіз ефективності діяльності банку за участю іноземного капіталу

ІІІ Розділ. Проблеми та перспективи розвитку комерційних банків за участю іноземного капіталу в Україні.

Висновок

Додатки.

Вступ.

Реформування економіки України та її перехід від планових до ринкових принципів побудови посилює актуальність спроб розібратися у становленні ринкових відносин у грошовій сфері економіки.

Особливе місце в іноземних інвестиціях в Україну посідають інвестиції в національну банківську систему.

В Україні по стану на 1 серпня 2003 р. працює 154 банка, у т. ч. близько 20 банків з іноземним капіталом, з них 7 - з 100-процентним. Серед іноземних інвесторів, які інвестували капітал у банківську систему України, - 2 міжнародні фінансові організації; 36 компаній, фірм, товариств; 10 банків тощо. Найбільшими інвесторами в банківську систему України є США, Нідер-ланди, Німеччина, Швейцарія, Франція, Італія, Великобританія, Росія, Польща.

Мета даної курсової роботи – провести дослідження роботи банків з іноземним капіталом в Україні, проаналізувати доцільність створення та існування таких банків, порівняти роботу банків з іноземним капіталом з вітчизняними банками, зробити відповідні висновки.

Зауважимо, що діяльність банків з іноземним капіталом характеризується певними особливостями. Рівень обсягу їх вкладень в економіку України нижчий, ніж аналогічний показник вітчизняних банків. Банки з іноземним капіталом більшою мірою ніж вітчизняні, зорієнтовані на міжбанківський ринок. Значну частку в їхніх зобов’язаннях становлять міжбанківські кредити і депозити. Це пояснюється зокрема тим, що більшість зазначених установ є дочірніми структурами міжнародних банків і формують свою ресурсну базу за рахунок отриманих ресурсів від материнських банків.

На даний час в Україні зареєстровано 20 банків за участю іноземного капіталу. Серед них, зокрема, АКБ "Києво-Печерський", Український кредитний банк, "Даміана-банк", "Антарес", "Креді Ліонне Ук-раїна", Київський міжнародний банк, "Сосьете Женераль Україна", Перший український міжнародний банк (м. Донецьк), "Норд-банк", "Контакт" (м. Одеса), "Лісбанк" (м. Ужгород), "Югтокобанк", "Технобанк" (колишній "Ві-дергебуртбанк" (м. Дніпропетровськ), "Полікомбанк" (м. Чернігів), Кредитно-Депозитний банк (м. Луцьк).

Українська банківська система ще недостатньо сформована і вітчизняним банкам важко конкурувати з іноземними банками. Але з другого боку українська економіка потребує інвестування, в тому числі і іноземного. Все одно вітчизняні банки повинні працювати так, щоб в українській економіці домінував національний капітал. Тому обрана тема курсової роботи є актуальною.

Завдання залучення іноземних інвестицій в Україну ставлять і вітчизняні банки. Так, нещодавно створений Український інвестиційний банк ставить собі за мету в перші п'ять років своєї роботи залучати із-за кордону від 100 до 150 млн. дол. щорічно.

За темою курсової роботи поки що в Україні існує дуже мало літератури, тема є не дослідженою. Це пов’язано з недавньою зміною національного законодавства.

I Розділ. Теоретичні аспекти функціонування комерційних банків за участю іноземного капіталу

1.1. Сутність і класифікація комерційних банків

Сучасний комерційний банк — це автономне, економічно само-стійне, незалежне комерційне підприємство, яке функціонує за умов державного контролю за його діяльністю з боку органів банківсько-го нагляду.

За формою власності комерційні банки можуть бути:*

унітарними, тобто заснованими на принципах єдиновладдя;*

з колективною формою власності.

Унітарні банки мають єдиного власника в особі держави чи при-ватної особи. В Україні функціонують два унітарні комерційні бан-ки з державною формою власності: Укрощадбанк та Укрексімбанк. Статутні фонди цих банків створюються за рахунок бюджетних коштів. Решта вітчизняних комерційних банків — це банки з ко-лективною формою власності. Приватними вони не можуть бути, оскільки частка кожного із засновників законодавче обмежена 35% статутного фонду банку. Отже, кількість засновників не може бути меншою трьох юридичних чи фізичних осіб.

Залежно від організаційної форми діяльності банки з колектив-ною формою власності поділяються на акціонерні товариства від-критого і закритого типу (акціонерні банки) та товариства з обмеже-ною відповідальністю (пайові банки).

Акціонерні банки формують свій капітал за рахунок об'єднання індивідуальних капіталів засновників шляхом випуску і розміщення акцій банку. Власником капіталу є акціонерне товариство, тобто банк. Акціонери не мають права вимагати від банку повернення своїх внесків. Саме тому акціонерні банки вважаються більш стій-кими і надійними.

Пайові банки формують свій капітал за рахунок внесків грошо-вих коштів (паїв) у статутний фонд. При цьому за кожним з учасни-ків зберігається право власності на його частку капіталу, тобто банк не є власником капіталу. Пайові комерційні банки організовуються на принципах товариств з обмеженою відповідальністю, в яких від-повідальність кожного учасника обмежена розміром його внеску в капітал банку. Відповідно до величини статутного капіталу, капіталу банку та величини активів розрізняють банки малі, середні та великі. На бан-ківському ринку України більшість банків малі та середні зі статут-ним капіталом до 5 млн. євро. До десятки великих банків зі статут-ним капіталом понад 5 млн. євро належать Промінвестбанк, АКБ “Україна”, Укрсоцбанк, Укрексімбанк, Приватбанк, “Аваль”, ПУМБ (Перший український міжнародний банк), Укрощадбанк. На ці бан-ки припадає понад 70% загального капіталу банківської системи України, що свідчить про високий рівень концентрації банківсь-кого капіталу. Банки, які входять до розряду великих, — це пе-редусім комерційні банки, створені на базі трансформованих від-ділень колишніх державних спеціалізованих банків: Промбудбанку, Агропромбанку, Житлосоцбанку, Ощадбанку, Зовнішекономбанку колишнього СРСР. Ці ж банки є представниками багатофілійних банків.

Залежно від