Найширшу мережу філій має Укрощадбанк (близько 15000 фі-лій), який має свої відділення в усіх адміністративних районах краї-ни. До багатофілійних належать АКБ “Україна” — понад 500 філій, “Аваль” — понад 200, Укрсоцбанк — понад 100. Більшість же віт-чизняних банків є мало- і безфілійними.

За секторами ринку, на яких функціонують банківські установи, всі банки можна поділити на:—

міжнародні, що створюються за участі іноземного капіталу і можуть мати свої філії за кордоном,—

міжрегіональні, які мають розгалужену мережу своїх філій та відділень по території країни,—

регіональні, що обслуговують, як правило, клієнтів одного ре-гіону (міста, району, області).

Більшість комерційних банків, що функціонують на банківсько-му ринку України, є регіональними. Причому значна частина таких банків сконцентрована в Києві та Київській області, а також у міс-тах, які традиційно вважаються індустріальне розвиненими (Дніп-ропетровськ, Харків, Донецьк).

Залежно від діапазону операцій, що їх виконують комерційні банки, розрізняють:—

універсальні банки, які виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам,—

спеціалізовані банки, що у своїй діяльності орієнтуються на:

а) обслуговування певної категорії клієнтів — банки з клієнт-ською спеціалізацією;

б) обслуговування переважно юридичних та фізичних осіб у межах певної галузі — банки з галузевою спеціалізацією;

в) надання невеликого кола послуг для більшості своїх клієн-тів — банки із функціональною спеціалізацією.

Найяскравіше виражена функціональна спеціалізація, оскільки вона принципово впливає на характер діяльності банку, визначає особливості формування активів і пасивів, побудову балансу банку, а також специфіку роботи з клієнтурою.

За функціональною спеціалізацією розрізняють банки інвестицій-ні, інноваційні, ощадні, іпотечні, облікові, депозитні. Інвестиційні та інноваційні банки акумулюють тимчасово вільні грошові кошти на тривалі строки (в тому числі шляхом облігаційних позик) і надають довгострокові кредити. Ощадні банки спеціалізуються на кредиту-ванні населення за рахунок залучення невеликих за розмірами стро-кових депозитів. Іпотечні банки здійснюють кредитні операції на тривалий строк, здебільшого під заставу нерухомості. Значна частка їхніх пасивів формується за рахунок власного капіталу і капіталу, мо-білізованого шляхом випуску іпотечних облігацій. Облікові і депози-тні банки історично спеціалізуються на здійсненні короткострокових депозитних і кредитних операцій. Тому в них серед активних опера-цій переважають кредитні та облікові операції з комерційними вексе-лями, а серед пасивних — операції із залучення тимчасово вільних грошових коштів у депозити до запитання.

В Україні яскравим представником банку з вираженою функці-ональною спеціалізацією є Укрощадбанк, в пасиві якого близько 90% — це кошти фізичних осіб, а основна спеціалізація активних операцій — споживче кредитування.

Ступінь спеціалізації галузевих банків значною мірою залежить від сфери їхньої діяльності, а також від особливостей господарської діяльності галузевої клієнтури, що можуть бути пов'язані із сезон-ними чи іншими коливаннями виробничого процесу. Все це впливає на специфіку формування активів і пасивів банків. В Україні налічу-ється близько 20 банків із галузевою спеціалізацією, серед яких “Легбанк”, “Енергобанк”, “Автозазбанк”, “Донвуглекомбанк”, “Меблебанк”, “Укрнафтогазбанк” та ін.

Ще більший ступінь деталізації, диференційованості видів банків зумовлений їхньою спеціалізацією на обслуговуванні конкретного типу клієнтури. Так, для зарубіжної банківської справи характерно, що біржові банки обслуговують виключно операції біржових струк-тур, страхові — страхових інститутів, а кооперативні банки здійс-нюють кредитно-розрахункове обслуговування кооперації. Саме тому банки з клієнтською спеціалізацією називають “кишенькови-ми”, тобто створеними для фінансового обслуговування певної фір-ми. Учасниками кооперативних банків є кооперативи. Особливість пасивних операцій цих банків полягає у створенні поряд з традицій-ними резервних фондів спеціального призначення. Серед активних операцій характерними є операції з надання кредитів під заставу фі-нансових і матеріальних цінностей.

На вітчизняному банківському ринку до банків з клієнтською спеціалізацією належать “Правексбанк”, “Олбанк”, “Альянс”.

Усі комерційні банки незалежно від форми власності, величини капіталу та спеціалізації виконують операції із залучення тимчасово вільних грошових коштів у депозити (депозитні операції); операції, пов'язані із розрахунково-касовим обслуговуванням клієнтури (роз-рахункові та касові операції) й операції з кредитного обслуговуван-ня клієнтів (кредитні операції). Звичайно, коло операцій, що їх ви-конують банки, може бути значно ширшим, але саме ці операції є обов'язковими, і тому їх називають базовими операціями комерційних банків. Усі банківські операції відображаються окремими статтями в балансі комерційного банку. Залежно від того, в якій частині балансу вони обліковуються, їх прийнято поділяти на пасивні й активні.

Пасивні операції— це операції з мобілізації ресурсів комерцій-ного банку. За видом банківських ресурсів розрізняють пасивні опе-рації з формування власних, залучених та позичених ресурсів.

Операції з формування власних ресурсів включають:*

операції з формування статутного фонду банку;*

операції з формування резервного фонду банку;*

операції з формування страхових фондів банку;*

операції з формування інших фондів банку спеціального при-значення, які створюються за рахунок прибутку банку і використо-вуються відповідно до рішення, прийнятого вищою управлінською ланкою комерційного банку;*

операції, пов'язані з формуванням і розподілом банківського прибутку.

Операції з формування залучених ресурсів називають пасивними депозитними операціями. Вони відображають процес залучення й обліку в банківському балансі тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб, банків, які зберігаються на різноманітних рахунках (строкових і до запитання). Вкладниками можуть бути як юридичні та фізичні особи, що постійно обслуговуються в даному банку (клі-єнти банку), так і юридичні і фізичні особи, що не належать до постійних клієнтів цього банку, а обслуговуються в іншому банку.

У банківській практиці України передбачена можливість вибору банку для постійного обслуговування і для проведення окремих де-позитних операцій на вигідних умовах в інших банках. З цією метою банки відкривають рахунки до запитання (поточні, бюджетні, депо-зитні) та на строк (депозитні). Наявність залишку грошових коштів на цих рахунках дає можливість банку, що обслуговує власників ра-хунків, використовувати ці залишки як