Як відзначалося, статутний і резервний фонди є найбільш стабільною частиною власних засобів, і їхній рекомендований рівень складає 5 млн ЕКЮ (відповідно до Базельської угоди). Для досліджуваного банку ці фонди істотно перевищують рекомендований рівень, що багато в чому вплинуло на рішення ЕБРР про вибір банку як уповноваженого на обслуговування кредитних ліній.

Прибуток минулих років (балансовий рахунок 5030) — це сукупність засобів, накопичених за час попереднього функціонування банку і дивідендів, що залишилися після виплати, і інших виплат (благодійної допомоги, премій співробітникам банку і т.д.). Цей фонд формується наприкінці року.

Аналізуючи динаміку збільшення фонду аналізованого банку, дійдемо висновку, що отримана банком прибуток за 1996 р. у сумі 8,443 млн грн була розподілена так: 2 млн грн спрямовані на виплату дивідендів (прибутковість акцій — 20 %), а прибуток, що залишився - на формування фонду "Прибуток минулих років".

Прибуток минулих років, що очікує твердження являє собою частина прибутку, що залишилася після розподілу прибутку поточного року. Її розподіл залежить від рішення загальних зборів акціонерів, де зважується, яка частина буде виплачена акціонерам, а яка спрямована на формування фондів банку. На початку року в цей фонд було зараховано 2 млн грн, що після твердження загальними зборами акціонерів розміру виплати 20 % були перераховані акціонерам банку.

Загальні резерви формуються за рахунок розподілу прибутку. Вони залежать від ризикованості проведення банком своїх операцій, а також від збільшення обсягу активних операцій у цілому. Протягом 1997 р. цей фонд постійно збільшувався (з 0,347 млн грн на початок року до 2,369 млн грн на його кінець), що свідчить про невисокий рівень ризику при проведенні банком активних операцій і нарощуванні їхнього обсягу.

Прибуток поточного року показує, наскільки ефективно банк функціонував протягом звітного року. За 1997 р. банк дістав прибуток у сумі 17,693 млн грн, що майже в два рази перевищила прибуток за 1996 р. Це порозумівається збільшенням обсягу активних операцій і ефективністю керування наявними банківськими ресурсами.

Резерви па покриття кредитних ризиків формуються за рахунок витратної частини; залежать вони від того, до яких категорій ризику відносяться видавані кредити. Наприклад, при видачі стандартних кредитів банку необхідно відчисляти в даний фонд 2 % їхньої суми; але у випадку чи пролонгації прострочення (навіть відсотків по позичці) банк зобов'язаний віднести цей кредит до більш ризикованої категорії і відповідно збільшити відрахування в даний фонд.

За 1997 р. фонд збільшився незначно, оскільки в портфелі цінних паперів були відсутні ризиковані цінні папери і формувався він тільки за рахунок видаваних банком кредитів. Тому що більшість кредитів видавалося по лінії ЕБРР, що крім внутрішніх вимог банку до позичальника висував також свої досить тверді вимоги, то в кредитному портфелі банку практично були відсутні проблемні кредити (оскільки кредити видавалися тільки надійним підприємствам). Тому питома вага цього фонду незначний — близько 1 % загального обсягу власних засобів протягом 1997 р.

Аналіз структури власних засобів УАКБ дозволяє зробити висновок про її ефективність, тому що для забезпечення фінансової стійкості банку протягом року накопичувались найбільш стабільні складові власних засобів — статутний і резервний фонди, що значно перевищували рекомендовані Базельською угодою, а прибуток, одержувана наприкінці року, лише частково йшла на виплату дивідендів (частина, що залишилася направлялася на поповнення різних фондів банку, що дозволяло йому розвиватися і поліпшувати показники ліквідності і платоспроможності).

Переважну частку в загальній сумі банківських ресурсів досліджуваного банку (як і будь-якого іншого комерційного банку) займають притягнуті засоби. При цьому важливо, щоб їхнє збільшення підкріплювалося підвищенням рівня власних засобів, у противному випадку банк може втратити платоспроможність і збанкрутувати. Для досліджуваного банку показник платоспроможності знаходився на високому рівні, що дозволяло банку активно залучати позикові засоби протягом 1997 р. Тому збільшення власних засобів сприяв збільшенню притягнутих, що в цілому дозволило банку підвищити обсяг активних операцій і, таким чином, дістати додатковий прибуток (за умови ефективного керування активами і пасивами). При аналізі притягнутих засобів також важливі їх кількісна і якісна оцінки. Збільшення притягнутих засобів свідчить про підвищення довіри до банку з боку кредиторів (банків, підприємств і населення).

Аналіз структури притягнутих засобів досліджуваного банку (табл. 4) показує, що основну частку займають розрахункові рахунки і міжбанківські кредити. Це порозумівається специфікою роботи банку в порівнянні з іншими українськими акціонерними банками. Для більш детального аналізу притягнутих засобів варто розглянути їхній складові в динаміку протягом 1997 р., що дозволить дати кількісну і якісну оцінки.

Таблиця 6.

Структура залучених коштів

Показник | 1997 г. | 1998 г. | Темп збільшення за рік, %

01.01 | 01.04 | 01.07 | 01.10 | 01.01

млн грн | % к сумі | млн грн | % к сумі | млн грн | % к сумі | млн грн | % к сумі | млн грн | % к сумі

Кореспон-

Дентські

Рахунки банків | 10,682 | 11,7 | 13,06 | 12,2 | 9,123 | 7,2 | 3,342 | 2,4 | 6,357