Депозити населення за 1997 р. збільшилися на 171,7 %, що порозумівається наміром банку одержати один із самих стабільних і недорогих видів притягнутих засобів. Банк протягом останнього років приділяє цьому напрямку діяльності особлива увага, надаючи клієнтам банку (фізичним особам) вигідні умови залучення їхніх коштів. Існує диференціація процентних ставок у залежності від терміну і суми внеску, розробляються різні види внесків з підвищеними процентними ставками, що в підсумку піднімає популярність банку серед широких шарів населення (незважаючи на значні операційні витрати, що у майбутньому повинні перекритися масштабністю цього виду діяльності).

Ощадні сертифікати (балансовий рахунок 3320) за рік збільшилися на 197,4 %, причому в загальній структурі притягнутих засобів їхня питома вага збільшилася з 3,3 % на початок року до 5,0 % — на кінець. Така популярність даного виду банківських ресурсів у клієнтів банку порозумівається тим, що ощадні сертифікати випускаються на пред'явника з щоденним котируванням і не вимагають тривалої процедури оформлення, що особливо привабливо для населення.

Засобу по трастовим операціях (балансові рахунки 2601, 2621) являють собою засобу клієнтів, надані банку під визначену прибутковість (як правило, при цьому гарантується мінімальна прибутковість), що залежить від подальшого розміщення прийнятих у довірче керування засобів. При цьому чому ризикованіше будуть вкладення, тим вище прибутковість для клієнта. На фінансовому ринку України в зв'язку з відсутністю розвитого вторинного фондового ринку й обмеженістю видів фінансових інструментів (наявні ж види цінних паперів через недосконале законодавство не привлекательні для інвесторів) клієнти банку мають дуже обмежений вибір для вкладення своїх тимчасово вільних засобів. У 1997 р. клієнти в основному надавали кошти банку під визначену прибутковість з обов'язковим обговоренням фінансових інструментів, куди ці засоби можуть бути поміщені (у першу чергу, державні боргові зобов'язання — ОВГЗ і акції приватизованих підприємств). Під кожного клієнта формувався "портфель" з різних видів фінансових інструментів, загальна прибутковість якого залежала від складових.

На початок і кінець року питома вага засобів по трастовим операціях у структурі притягнутих засобів складав 1,1% при темпах збільшення за 1997 р. 204,3 %. При цьому протягом року спостерігалися значні коливання даної складової притягнутих засобів як в абсолютному, так і у відносному вираженні.

Стаття '''Інші кредитори" (балансові рахунки 2900-2909) містить у собі кредиторську заборгованість банку перед клієнтами; це можуть бути засобу клієнтів (у тому числі і банків), спрямовані на покупку ОВГЗ на первинних аукціонах НБУ, на покупку валюти, а також засобу клієнтів банку по інших операціях.

Кредиторська заборгованість є для банку додатковим (і "безкоштовним") видом притягнутих засобів, оскільки щодня по різних операціях клієнтів "зависають" засобу до моменту їхнього подальшого використання (звичайно на добу). Це дозволяє банку використовувати їх на короткострокові активні вкладення.

Тому наявність у структурі притягнутих засобів кредиторської заборгованості (на початок року 0,6 %, на кінець — 0,7 %) свідчить, з одного боку, про наявність і можливість використання (у залежності від характеру заборгованості) тимчасово не затребуваних клієнтами коштів, а з іншого боку — про активну роботу банку по наданню різних банківських послуг (від масштабів яких і залежать залишки на рахунках кредиторської заборгованості).

Проаналізувавши структуру притягнутих засобів, можна зробити висновок про те, що досліджуваний банк за 1997 р. істотно її поліпшив (насамперед якісно). Найбільш високими темпами збільшувалися міжбанківські кредити (на 96,4 % — кредитні лінії ЕБРР і НУФ), що, з одного боку, не відбилося на показниках ліквідності, тому що всі засоби надалі видавалися клієнтам банку на аналогічні терміни, а з іншого боку — послужило вагомим джерелом збільшення прибутку банку, оскільки банк при кожнім виданому кредиті мав визначену маржу. Інший важливий вид притягнутих засобів — розрахункові рахунки хоч і зменшилися за рік у загальному обсязі притягнутих засобів (з 39,3 до 34,4 %), але відбулося їхнє абсолютне збільшення (з 35,7 до 61,8 млн грн). Це можна пояснити специфікою збільшення розрахункових рахунків у порівнянні з іншими видами притягнутих засобів, що полягає в запізнюванні їхнього збільшення. Тому абсолютне їхнє збільшення майже в два рази свідчить про гарні результати діяльності банку. Також слід зазначити довіра населення до банку (темп збільшення кількості внесків населення склав 171,7 %). Дана структура притягнутих засобів ефективна і з погляду прибутковості банку, оскільки чим більше "дешевих" ресурсів, тим вище рівень прибутку. Усе це свідчить про ефективну політику керівництва банку по формуванню притягнутих засобів і про гарні перспективи для подальшого розвитку банку.

2.2. Забезпечення фінансової стійкості банку

Ліквідність та платоспроможність комерційного банку є одним з найважливіших показників, що характеризують фінансову стійкість банківської установи, вони показують достатність власних коштів того чи іншого банку для забезпечення захисту інтересів його вкладників та інших кредиторів, а також характеризують здатність банківської уста-нови забезпечувати своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань.

Ліквідність — це здатність банку забезпечити своєчасне вико-нання своїх грошових зобов'язань. Вона визначається збалансо-ваністю між термінами і сумами погашення активів та термінами і сумами виконання зобов'язань банку, а також термінами та сумами інших джерел та напрямів використання коштів типу видачі креди-тів та понесених витрат.

Платоспроможність — здатність юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання.

Одним із найважливіших завдань управління банком є забезпе-чення належного