Класифікація методів інвестиційного аналізу

Найбільш важливим зі статичних методів є «строк окупності», що показує ліквідність даного проекту. Недоліком статичних методів є відсутність обліку фактора часу.

Динамічні методи, що дозволяють врахувати фактор часу, відбивають найбільші сучасні підходи до оцінки ефективності інвестицій і переважають у практиці великих і середніх підприємств розвинених країн. У господарській практиці застосування цих методів обумовлено також і високим рівнем інфляції.

Динамічні методи часто називають дисконтними, оскільки вони базуються на визначенні сучасної величини (тобто на дисконтуванні) грошових потоків, зв'язаних з реалізацією інвестиційного проекту.

При цьому робляться наступні припущення:*

потоки коштів на кінець (початок) кожного періоду реалізації проекту відомі;*

визначено оцінку, виражену у вигляді процентної ставки (норми дисконту), відповідно до якої кошти можуть бути вкладені в даний проект. Як таку оцінку звичайно використовують: середню чи граничну вартість капіталу для підприємства; процентні ставки по довгострокових кредитах; необхідну норму прибутковості на вкладені кошти й ін. Істотними факторами, що роблять вплив на величину оцінки, є інфляція і ризик.

3.4. Аналіз івестицій статистичними методами

Строк окупності інвестицій (Payback Period - PP)

Цей метод - один з найпростіших і широко розповсюджений у світовій практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень.

Він складається в обчисленні кількості років, необхідних для повного відшкодування первісних витрат, тобто визначається момент, коли грошовий потік доходів зрівняється із сумою грошових потоків витрат. Відбираються проекти з найменшими строками окупності. Алгоритм розрахунку строку окупності (РР) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо доход розподілений по роках рівномірно, то строк окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При одержанні дробового числа воно округляється убік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника РР має вид:

PP = ІС / CFt при рівномірному надходженні доходів

Т

- ІС + У CFt >= 0 при нерівномірному надходженні доходів

і=1

протягом всьогостроку окупності

РР = n , при якому CFt > IC,

де: CFt - чистий грошовий потік доходів

IC - сума грошових потоків витрат

Проведемо вказаним методом економічний аналіз першої групи проектів

Проект №1

1-й рік – 30 000 грн. 100 000 грн.

2-й рік – 30 000 грн. + 45 000 грн. = 75 000 грн. 100 000 грн.

3-й рік – 75 000 грн. + 75 000 грн. = 150 000 грн. 100 000 грн.

Отже, РР = 3 роки.

Проект №2

1-й рік – 130 000 грн. 200 000 грн.

2-й рік – 130 000 грн. + 150 000 грн. = 280 000 грн. 200 000 грн.

Отже, РР = 2 роки

Проект №3

1-й рік – 200 000 грн. 300 000 грн.

2-й рік – 200 000 грн. + 250 000 грн. = 450 000 грн. 300 000 грн.

Отже, РР = 2 роки.

Отже, строк окупності другого і третього проектів менший, порівняно з першим і становить 2 роки.

Показник строку окупності інвестицій дуже простий у розрахунках, разом з тим він має ряд недоліків, які необхідно враховувати в аналізі.

По-перше, він ігнорує грошові надходження після сплину строку окупності проекту.

По-друге, оскільки цей метод заснований на не дисконтованих оцінках, він не робить розходження між проектами з однаковою сумою кумулятивних доходів, але різним розподілом по роках. Він не враховує можливості реінвестування доходів і тимчасову вартість грошей. Тому проекти з рівними строками окупності, але різною тимчасовою структурою доходів визнаються рівноцінними.

У той же час, цей метод дозволяє судити про ліквідність і ризикованість проекту, тому що тривала окупність означає тривалу іммобілізацію засобів (знижену ліквідність проекту) і підвищену ризикованість проекту. Існує ряд ситуацій, при яких застосування методу, заснованого на розрахунку строку окупності витрат, може бути доцільним. Зокрема, це ситуація, коли керівник підприємства в більшій мірі стурбований рішенням проблеми ліквідності, а не рентабельності проекту - головне, щоб інвестиції окупилися якомога швидше. Метод також гарний у ситуації, коли інвестиції поєднані з високим ступенем ризику, тому, чим коротше строк окупності, тим менш ризикованим є проект. Метод РР успішно використовується для швидкого відбраковування проектів, а також в умовах високої інфляції, політичної нестабільності чи при дефіциті ліквідних коштів: ці обставини орієнтують підприємство на одержання максимальних доходів у найкоротший термін.

3.5. Динамічні методи

3.5.1.Чиста приведена вартість (Net Present Value - NPV)

Цей критерій оцінки інвестицій відноситься до групи методів дисконтування грошових потоків чи DCF-методів. Він заснований на зіставленні величини інвестиційних витрат (IC) і загальної суми скоректованих у часі майбутніх грошових надходжень, генеруючих нею протягом прогнозованого терміну. При заданій нормі дисконту (коефіцієнта r, встановлюваного аналітиком (інвестором) самостійно виходячи з щорічного відсотка повернення, що він хоче чи може мати на інвестований їм капітал) можна визначити сучасну величину усіх відтоків і притоків коштів протягом економічного життя проекту, а також зіставити їх один з одним. Результатом такого зіставлення буде позитивна чи негативна величина (чистий приток чи чистий відток коштів), що показує, чи задовольняє проект прийняту норму дисконту.

Нехай I0 — сума первісних витрат, тобто сума інвестицій на початок

проекту;

PV — сучасна вартість грошового потоку протягом економічного життя проекту.

Тоді чиста сучасна вартість дорівнює:

NPV = PV - Iо

Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (PV) розраховується по формулі:

,

де: r -