Контрольна з підприємницької діяльності

Зміст

1. Захист споживачів в умовах ринкового господарювання

Відповідно до Закону України „Про захист прав споживачів”, споживачі, які перебувають на території України, мають право на:

Держава забезпечує громадянам як споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи.

Відповідно до статті 10-1 закону України „Про захист прав споживачів” органи місцевого самоврядування з метою захисту прав споживачів мають право створювати при їх виконавчих органах структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які вправі:

розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань захисту прав споживачів;

аналізувати договори, що укладаються продавцями (виконавцями, виробниками) із споживачами, з метою виявлення умов, які обмежують права споживачів;

при виявленні товарів (робіт, послуг) неналежної якості, фальсифікованих, небезпечних для життя, здоров'я, майна споживачів чи/та навколишнього природного середовища терміново повідомляти про це відповідні територіальні органи у справах захисту прав споживачів, інші органи, що здійснюють контроль і нагляд за якістю і безпекою товарів (робіт, послуг);

у випадках виявлення продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), які не супроводжуються доступною, достовірною, необхідною інформацією та відповідними супровідними документами або з простроченими термінами придатності, призупиняти продаж товарів (виконання робіт, надання послуг) до пред'явлення інформації, супровідних документів або припиняти продаж товарів (виконання робіт, надання послуг);

готувати подання до органу, який видав дозвіл на здійснення відповідного виду діяльності, для вирішення питання про призупинення дії цього дозволу чи про дострокове його анулювання у разі систематичного порушення прав споживачів;

подавати до суду позови про захист прав споживачів.

Гарантований рівень споживання в Україні забезпечується:

стимулюванням виробництва товарів, виконання робіт та надання послуг;

запровадженням у разі необхідності нормованого розподілу товарів, якщо немає гарантій їх вільного придбання кожним споживачем;

запровадженням компенсаційних виплат, різних видів допомоги і пільг громадянам.

2. Аналіз діяльності малого і середнього підприємництва

Згідно законодавству України до малих підприємств належать новостворювані та діючі підприємства:

у промисловості та будівництві - з чисельністю працюючих до 200 чоловік;

в інших галузях виробничої сфери - з чисельністю працюючих до 50 чоловік;

у науці і науковому обслуговуванні - з чисельністю працюючих до 100 чоловік;

у галузях невиробничої сфери - з чисельністю працюючих до 25 чоловік;

у роздрібній торгівлі - з чисельністю працюючих до 15 чоловік.

Особливості створення і діяльності малих підприємств встановлюються законодавством України.

У США малими вважаються підприємства, на яких працює не більше 499 чоловік, а середніми – до рубежу в 1000 чоловік.

В Японії, визначення малих ы середніх підприємств (МСП) залежить від галузі господарства: у роздрібній торгівлі малими вважаються підприємства, у яких до 15 найманих робітників. В інших галузях застосовуються наступні показники: у невиробничому секторі – до 25 працівників, у виробничому секторі (крім промисловості і будівництва) – до 50, у науці – до 100, у промисловості і будівництві – до 200 найманих робітників.

Неможливо переоцінити внесок МСП у народне господарство західних націй. Вони є становим хребтом багатьох економік, що наочно підтверджується прикладом Німеччини: Відповідно до недавнього дослідження (Mittelstand, 1997), 99,6% з 2,1 мільйони всіх німецьких компаній є МСП. Вони відповідають за 44,1% валового національного продукту Німеччини і забезпечують 67,9% усіх робітників місць і 80% професійної підготовки в Німеччині (Juncker, 1993). У міру того, як німецькі транснаціональні корпорації різко скоротили робочі місця, за останні три роки МСП створили більш одного мільйона нових робочих місць. На частку МСП приходиться 26,9% нових патентів. МСП заробили репутацію інноваційних компаній, що швидко і гнучко реагують на зміни ситуації на своїх ринках. Часто вони очолюються своїми ж власниками, що мають велику особисту зацікавленість в успіху компанії. Деякі з цих МСП, хоча вони майже не відомі, є лідерами світового ринку у своїй області, оскільки їм удалося знайти ринкову нішу. Звичайно МСП більш рентабельні, чим великі підприємства: у той час як компанії з 20-1000 робітниками дістають прибуток до оподатковування на рівні 8-10 відсотків від усіх доходів, корпораціям з числом зайнятих більш 1000 чоловік вдається одержати тільки 5 відсотків прибутку до оподатковування.

Таблиця 2.1

Основні показники розвитку малих підприємств |

1991 | 1993 | 1995 | 1997 | 1999 | 2001 | 2002

Кількість малих підприємств, одиниць | 47084 | 84780 | 96019 | 136238 | 197127 | 233607 | 253791

Кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення1), одиниць | 9 | 16 | 19 | 27 |