Тема: Вплив безробіття на обсяги виробництва на макрорівні.

Безробіття розрізняють:

Аналіз безробіття на макрорівні припускає дослідження наступних статистичних показників:

Рівень економічної активності населення (Уа):

, де

Н – чисельність населення;

ЭН – економічно неактивне населення;

Рівень безробіття (Уб):

, де

Эа – економічно активне населення;

З – чисельність зайнятих;

Досягнення високого рівня зайнятості є однію з ключових цілей макроекономічної політики. Ціль досягнення високого рівня зайнятості важлива з погляду як позитивної, так і нормативної економічної теорії.

Витрати, зв'язані з безробіттям.

З погляду позитивної економічної теорії, додаткова кількість робочих місць має на увазі створення більшої кількості суспільного продукту і більш високий рівень задоволення матеріальних потреб. Економічна система, що не цілком використовує пропоновані на ринку ресурси робочої сили, функціонує, не досягаючи границі своїх виробничих можливостей. Величина суспільного продукту, недоотриманого внаслідок існування безробіття, іноді може досягати сотень мільярдів доларів.

Однак, на думку більшості людей, ці мільярди доларів нествореного суспільного продукту мають вторинне значення в порівнянні з витратами безробіття в нормативному змісті, тобто витратами, що враховують збиток, нанесений життєвим інтересам людей і системі суспільних цінностей. Для багатьох людей почуття власного достоїнства безпосередньо зв'язано з тією справою, якою вони зайняті. Тому, знайшовши, що жоден підприємець не має потребу в їхньому сприянні, люди переживають важке психологічне потрясіння. Статистично збиток такого роду можна простежити в тенденціях динаміки показників рівня розірваних шлюбів і родин, що розпалися, а також показників злочинності і захворюваності, величина яких росте в періоди підвищення рівня безробіття. Розпад сімейних і дружніх відносин, що є звичайним явищем у бідних районах великих міст, також зв'язується з перевагою високої частки безробітних у загальній чисельності населення даних районів. Особливо це стосується молоді у віці до 20 років і членів так званих меншостей (расових, релігійних, етнічних).

З обліком сказаного навряд чи варто дивуватися тому, що політичні діячі настільки уважно стежать за повідомленнями про рівень безробіття. Внаслідок особливої важливості даної проблеми має сенс розібратися в тім, як здійснюється розрахунок основних показників рівня безробіття.

Показники рівня безробіття.

Відповідно до методології, розробленої Бюро переписів, Бюро статистики праці для розрахунку показників безробіття збирає дані на підставі щомісячних опитувань близько 50 тисяч випадково обраних сімейних господарств. Агенти по зборі статистичної інформації відвідують ці господарства і задають ряд питань щодо трудового статусу їхніх членів. Ці питання стосуються наступних проблем: чи мав той чи інший індивід роботу на минулому тижні; чи намагався він знайти роботу; скільки часу він уже витратив на працевлаштування; які дії він починав з цією метою.

Виходячи з відповідей на подібні питання, кожна людина, відповідно до приведеного раніше визначенням, попадає в категорію зайнятих чи безробітних.

Індивіди, не зайняті в суспільному виробництві і не прагнучі одержати роботу, не враховуються при визначенні чисельності робочої сили. Багато людей, що відносяться до даної категорії, у принципі не проти потрудитися, але не роблять цього в силу тієї чи іншої причини (студенти денного відділення; обличчя, що пішли на пенсію; домашні господарки, що працюють повний робітник день, але не одержують плати за свою працю). Дві категорії населення автоматично виключаються при розрахунку чисельності робочої сили. Це діти у віці до 16 років і обличчя, що відбувають термін висновку у в'язницях і спецлікарнях.

Військовослужбовці являють собою особливу категорію. Величина сукупної робочої сили включає число військовослужбовців, що складаються на дійсній військовій службі, тоді як при визначенні чисельності робочої сили, зайнятої в цивільному секторі економіки, ця категорія економічно активного населення не враховується. Така особливість впливає на результат обчислень норми безробіття. Норма безробіття в цивільному секторі економіки показує питому вагу безробітних у чисельності робочої сили даного сектора, тоді як загальна норма безробіття являє собою частку безробітних у чисельності сукупної робочої сили. Унаслідок того, що усі військовослужбовці, що складаються на дійсній службі, включаються в категорію зайнятих, те очевидно, що величина загальної норми безробіття буде нижче аналогічного показника, розрахованого для цивільного сектора. Розбіжність складає, як правило, біля десятої частки процентного пункту. Звичайно в публікаціях зустрічається показник безробіття по цивільному секторі економіки.

У багатьох макроекономічних дослідженнях, норма безробіття і чисельність робочої сили розглядаються тільки стосовно до цивільного сектора економіки. З огляду на нерідкі випадки економічної зацікавленості в службі в Збройних Силах, деякі автори затверджують, що показник загальної норми безробіття краще відбиває ситуацію на ринку праці.

Реальний обсяг виробництва, при якому норма безробіття знаходиться на природному рівні, називають природним рівнем реального обсягу виробництва.

Якщо в результаті циклічного розширення величина реального обсягу виробництва піднімається вище свого природного рівня, то виявляється тенденція зниження норми безробіття нижче свого природного значення. Причина, що пояснює дане явище, очевидна: щоб зробити додатковий продукт, потрібно більша кількість робочої сили. Аналогічним образом, коли в результаті стиску величина реального виробництва опускається нижче природного рівня, норма безробіття перевищує своє природне значення, тому що попит на робочу силу падає.

Однак взаємозв'язок між змінами реального обсягу виробництва і норми безробіття не можна виразити