країни-учасниці певні зобов’язання по відношенню до їх національних валютних систем;
широке розповсюдження кредитних засобів міжнародних розрахунків;
посилення концентрації і централізації банківського капіталу, розвиток кореспондентських відносин між банками різних країн, розповсюдження практики ведення поточних кореспондентських рахунків в іноземній валюті;
вдосконалення засобів зв’язку – телефону, телеграфу, телексу, що дозволили спростити контакти між валютними ринками та понизити ступінь кредитного та валютного ризиків;
розвиток інформаційних технологій, швидка передача повідомлень про курси валют, банки, стану їх кореспондентських рахунків, тенденціях в економіці і політиці та ін.
На сучасному етапі розвитку міжнародних валютно-кредитних відносин всі валютні операції класифікують таким чином: Петрашко Л.П. “Валютні операції”: навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001 –203 с.
До конверсійних операцій відносяться Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. –376 с.:
угоди з негайною поставкою типу “spot”, “today”, “tomorrow”;
строкові угоди: форвардні, ф’ючерсні, опціонні;
угоди типу “swap”;
валютний арбітраж: просторовий, часовий, конверсійний, валютний.
Рис.2.1. Класифікація валютних операцій
Кореспондентські відносини з іноземними банками включають:
встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками;
самостійне відкриття банком рахунків для міжнародних розрахунків з іноземними банками;
досягнення домовленостей про порядок і умови ведення банківських операцій по міжнародних розрахунках;
робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків;
встановлення кореспондентських відносин і здійснення міжнародних банківських операцій з іноземними банками через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або уповноважених банків;
Операції, пов’язані з відкриттям та веденням валютних рахунків включають наступні:
відкриття валютних рахунків юридичним особам (резидентам і нерезидентам), фізичним особам;
нарахування процентів по залишках на рахунках;
надання овердрафтів;
надання виписок в міру здійснення операцій;
виконання операцій з розпорядження клієнтів відносно коштів на їхніх валютних рахунках;
контроль експортно-імпортних операцій.
До неторгових операцій відносять:
купівля та продаж готівкової іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті;
інкасо іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті;
випуск та обслуговування пластикових карток клієнтів;
купівля (оплата) дорожніх чеків іноземних банків;
оплата грошових акредитивів і виставлення аналогічних акредитивів;
організація роботи і порядку проведення операцій в обмінних пунктах.
Операції по залученню та розміщенню валютних коштів включають Міжнародні розрахунки: Тексти лекцій / Укп. Т. Є. Оболенська. — К.: КНЕУ, 1999. — 128 с.:
кредитні; депозитні; з цінними паперами; лізингові; форфейтингові; факторингові.
До міжнародних розрахунків відносять:
документарний акредитив; документарне інкасо; банківський переказ; вексель; чек.
Інші операції включають:
трастові; консультаційно-інфомаційні; спільна діяльність; страхові; управління грошовими коштами та іншим майном; угоди про переуступку права вимоги; операції з монетарними металами.
Широке розповсюдження електронних засобів зв’язку (СВІФТ), систем електронних клірингових розрахунків (ЧІПС в США, ЧАПС в Англії і т.д.), комп’ютерної обробки операцій дозволяє значно швидше здійснювати операції Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках:Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. –376 с.. Про це свідчать, наприклад, операції по розміщенню одноденних депозитів “з сьогодні до завтра” чи “з завтра до післязавтра”. Таким чином, на міжбанківському короткостроковому ринку здійснюються:
Угоди today – конверсійні операції з датою валютування в день укладання угоди.
Угоди tomorrow – конверсійні операції з датою валютування на наступний робочий банківський день з дня укладання угоди.
В останні роки серед валютних операцій помітне місце зайняли свопи. Swap – це поєднання операцій на умовах “spot” з операцією на строк, тобто операції одночасної купівлі чи продажу іноземної валюти за готівку та продажу чи купівлі її на умовах “форвард”. Подібні операції здійснюються в цілях покриття валютної позиції, коли не можна залучити іноземну валюту в депозит, чи в цілях одержання прибутку, коли вигідніше придбати надану валюту шляхом операції на умовах “своп”, а не в депозит. А також вони здійснюються володарями портфелів валют чи цінних паперів з метою отримання додаткового доходу.
Операції “своп” можна поділити на дві великі групи:
*перша група операцій передбачає перехід валюти від одного володаря до іншого з метою уникнення валютного ризику для забезпечення здійснення міжнародних операцій.
*друга група операцій заснована на використанні подвійного валютного курсу. З одного боку, береться поточний валютний курс, а, з іншого – майбутній валютний курс, котрий може бути завчасно погоджений. Ідея цих операцій в тому, щоб змінити структуру грошового портфелю чи його рубльову вартість.
В цілому можна зазначити, що валютні операції, у зв’язку з їх різноманітністю, складністю та багатоступінчітістю, мають виключно сприятливі перспективи для розвитку в майбутньому, так як дозволяють адаптувати конкретні умови до потреб самих різних сторін, які беруть в них участь.
2.2. Організація міжнародних розрахунків
Поява міжнародних розрахунків та їх наступні зміни, пов’язані з розвитком та інтернаціоналізацією товарного виробництва та обігу. У них відображається відносно відокремлена форма руху вартостей у міжнародному обороті внаслідок незбігу періодів виробництва і реалізації товарів, віддаленості ринків збуту. Міжнародні розрахунки – це здійснення платежів за грошовими вимогами та зобов’язаннями, які виникають у зв’язку з економічними, політичними та культурними відносинами між юридичними особами та громадянами різних країн Петрашко Л.П. “Валютні операції”: навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001 –203 с..
Основними посередниками в міжнародних розрахунках між експортерами та імпортерами виступають банки, котрі забезпечують рух грошових коштів своїх клієнтів між країнами. Банки різних країн підтримують між собою кореспондентські зв’язки: відкривають один одному поточні рахунки (“Ностро” – рахунки даного банку в інших банках і “Лоро” – рахунки інших банків в даному банку), зберігають на них грошові кошти в іноземній