Контрольна робота
з дисципліни: „Макроекономіка”
на тему: „Показники динаміки рівня цін”

Однієї з задач статистичного вивчення явищ і процесів є розгляд і аналіз їх у динаміці.

Величина ВВП може вимірятися в поточних цінах, що діють у даному, звітному періоді й у порівнянних (незмінних) — цінах базисного періоду. ВВП, обчислений у поточних цінах, називається номінальним, а в порівнянних — реальним. Оцінка в поточних цінах відбувається в момент виробництва, а оцінка ВВП у порівнянних цінах здійснюється розподілом номінального ВВП на індекс-дефлятор і використовується при різних зіставленнях, наприклад, при аналізі показника в динаміці.

Співвідношення показника ВВП номінального з реальним представляє індекс-дефлятор ВВП:

У цьому індексі відбиває зміна цін у звітному періоді в порівнянні з базисним при фіксованому фізичному обсязі. Динаміка ВВП оцінюється індексом фізичного обсягу:

У цьому індексі порівнюється реальний ВВП (показник звітного періоду в порівнянних цінах) із ВВП базисного періоду.

Приклад 1. Відомі дані по країні за звітний період: валовий випуск товарів і послуг у ринкових цінах — 40 млрд. грн., вартість витрачених у процесі виробництва (млрд. грн.): матеріальних витрат — 12, нематеріальних послуг — 4, командировочних витрат — 2, у т.ч. оплата харчування — 0,2. Середньорічна чисельність населення в звітному періоді склала 25 млн. чіл. (5,). Дефлятор ВВП дорівнював 131 %.

ВВП у ринкових цінах складе:

Реальний ВВП=

У розрахунку на душу населення:

У розрахунку на душу населення:

Для визначення індексу фізичного обсягу номінальний ВВП повинний бути переоцінений у порівнянні ціни. Існує кілька методів перерахування ВВП і його компонентів у порівнянні (незмінні) ціни. Основні з них:

Метод дефлятувания застосовується, головним чином, для переоцінки компонентів кінцевого використання ВВП у порівнянні ціни. Полягає в тому, що ВВП у поточних цінах поділяється на індекс-дефлятор ВВП:

Метод подвійного дефлятувания застосовується для перерахування ВДВ у порівнянні ціни. Здійснюється послідовним дефлятуванням, тобто розподілом валового випуску (ВВ) і проміжного споживання (ПС), виражених у поточних цінах, на відповідні індекси цін.

де Ip — індекси цін валового випуску товарів і послуг окремих галузей і видів діяльності;

Ip/ — індекси цін проміжного споживання в тих же галузях економіки або видах діяльності.

Приклад 2. Валовий випуск товарів одного із секторів економіки в звітному періоді в поточних цінах склав 2,5 млрд. грн., проміжне споживання — 1,2 млрд. грн. Ціни на випуск товарів не змінилися, на элементы проміжного споживання виросли на 2 %. Як зміниться фізичний обсяг ВДВ у звітному періоді, якщо в базисному її величина дорівнювала 1,3 млрд. грн.

Основним методом вивчення динаміки цін є індексний. Порівняння цін одного товару виробляється за допомогою індивідуального (однотоварного) індексу цін.

Агрегатний індекс цін, де застосовані ваги базисного періоду, називається формулою Ласпейреса:

де р1 р0 — ціни на товар у базисному і звітному періодах.

При вивченні динаміки середньої ціни товару по різних територіях і субринках застосовується індекс середньої ціни перемінного складу:

де p0, p1 — середня ціна товарної групи (товару) по територіях, субринках у базисному і звітному періодах;

pq — ціна і кількість проданого виду товару (товару на визначеній території або субринку);

q0,ql — кількість проданого товару в базисному і звітному періодах (на визначеній території або субринку).

Найважливішими складовими, котрі визначають грошові витрати населення на покупку товару, є рівень цін на цей вид товару і структура його продажу. Вплив цих факторів на зміну середньої ціни товару відбивають індекси постійного складу і структурних зрушень'.

Між зазначеними індексами існує наступний взаємозв'язок:

Iстр = Iпост * Ізм

Основною формою індексу цін для сукупності різнорідних товарів є агрегатний індекс. Ціни різнорідних у натурально-речовинному відношенні товарів не суммуються. Несумірність цін переборюється шляхом зважування кожної ціни по кількості проданих товарів. Щоб виявити безпосередню зміна цін, необхідно зафіксувати показники кількості на одному з рівнів, — базисному або звітному.

Цей індекс є основою для розрахунку індексу споживчих цін. Він показує зміну споживчих витрат у поточному періоді в порівнянні з базисним, якби при зміні цін рівень споживання залишався колишнім. Такий розрахунок коректний при відсутності значних кількісних і якісних змін у структурі споживання (у часі і по території, якщо індекс розраховується для декількох регіонів).

Агрегатний індекс цін з вагами, зафіксованими на рівні звітного періоду, називається формулою Пааше:

Цей індекс використовується в оцінці динаміки роздрібних цін. Результат розрахунку поданій формулі показує, у скільки разів сума фактичних витрат населення на покупку товарів більше (менше) суми грошей, що населення повинне було б заплатити за ці ж товари, якби ціни залишалися на рівні базисного періоду.

Значення індексів, обчислених по формулах Ласпейреса і Пааше, не збігаються. Установлено, що розходження числових значень цих індексів можуть визначатися трьома факторами: варіацією індивідуальних індексів цін і зв'язаного з цим зміни структури попиту, а також коефіцієнтом кореляції, що вимірює стохастичний зв'язок між індивідуальними індексами.

Доведено, що найкращий лінійний індекс лежить між індексами, обчисленими по формулах Ласпейреса і Пааше. Статистики намагалися знайти компромісну формулу.

Перша з них — формула Еджворта-Маршалла:

Дана формула уловлює зрушення в структурі покупок, але прив'язана до умовної структури товарообігу, не характерної ні для одного реального періоду, тому і не має прямого економічного