зменшить рівень безробіття. Також допоможе у визначенні заробітної плати на робочу силу в майбутньому, тобто якщо очікується великий рівень пропозиції спеціалістів, наприклад з економіки, то відповідно заробітна плата може зменшитися.
Коли вибір роду діяльності тим чи іншим претендентом на робоче місце зроблено, постає питання вибору місця роботи, фірми, яка потребує працівників. Якщо усі роботодавці пропонують робочі місця, наприклад, бухгалтера приблизно однакової якості, то критерієм вибору буде винаго-рода за працю. і
Кожна з фірм змушена пропонувати претендентам зарплату приблиз-но такого ж рівня як і інші фірми. Платити вищу зарплату не в інтересах фірми, якщо ж запропонувати нижчу від інших фірм, не знайдеш бажаю-чих відповідної кваліфікації зайняти вакантне місце. Щоправда, можна знайти відповідних претендентів, і за дещо нижчої оплати праці, якщо створите (інші, переваги такого робочого місця, наприклад, більші комфортні умови праці, тривалішу оплачувану відпустку.
Які чинники враховують при формуванні регіональної програми зайнятості
Серйозною проблемою є регіональне безробіття. Його по-долання потребує відповідної структурної політики і розроб-лення регіональних програм забезпечення ефективної зайнято-сті населення на основі подальшої диверсифікації економіки, залучення та функціонування приватного капіталу, розвитку інфраструктури, відкриття центрів перепідготовки робочої си-ли, формування спеціальних фондів кредитування приватних підприємців.
Регіональні програми зайнятості населення призначе-ні для вирішення на рівні окремих галузей і підприємств проблем прихованого безробіття, сприяння продуктивній зайнятості пра-цівників і практичній реалізації диференційованого підходу до окремих підприємств з урахуванням державної політики струк-турної перебудови, санації державних підприємств і заходів державної політики на ринку праці.
У програмах, розроблених в Україні, узагальнюються конкре-тні заходи щодо створення відповідного правового, організацій-ного та методичного забезпечення політики зайнятості за такими напрямами:
- формування механізму диференційованого підходу щодо збереження робочих місць;
- створення механізмів реалізації політики зайнятості в загальнонаціональних програмах (зокрема, в програмах громадських ро-біт, сприяння зайнятості молоді, відродження села та ін.);
- регулювання трудових міграцій;*
забезпечення додаткових гарантій зайнятості населення окремим категоріям громадян;*
сприяння професійній мобільності;*
розвиток соціально-трудових відносин;*
удосконалення інформаційно-статистичної бази розвитку рин-ку праці;*
сприяння зайнятості шляхом розвитку соціального парт-нерства.
Заходи щодо реалізації державної політики зайнятості на територіальному рівні ураховують необхідність сприяння будь-яким формам розширення сфери прикладання праці, в тому числі створення нових робочих місць, забезпечення умов для розвитку підприємництва та працевлаштування незайнятого населення і безробітних; забезпечення державних гарантій для окремих категорій населення; поліпшення системи професій-ної орієнтації, підготовки й перепідготовки кадрів; матеріаль-ної підтримки безробітних та їхніх сімей; організації громад-ських робіт тощо.
У програмах також обґрунтовується організаційне, наукове і фінансове забезпечення усіх запланованих заходів та необхід-ність контролю щодо їх реалізації.
Заходи, розроблені у програмах, передбачають забезпечення сприятливих податкових, інвестиційних, фінансово-кредитних та інших умов господарювання для підприємств, організацій, уста-нов усіх форм власності.
Як циклічність економічного розвитку позначається на обсягах попиту на робочу силу.
Циклічний розвиток економіки постійно зміню-є безробіття за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової кон'юнктури. Масштаби і тривалість такого безробіття досягають максимуму під час спаду (кризи) виробництва і мінімуму — під час піднесення. Отже, розміри ринку праці коли-ваються разом з коливаннями циклу ділової кон'юнктури. Найбільшою мірою від циклічного безробіття страждають молодь, жінки, люди похилого віку і некорінне населення.
Що таке “мікроелемент трудового процесу”.
“Мікроелемент трудового процесу” – одиниця працездатного населення, яке володіє фізичними і розумовими здібностями і знаннями, необхідних для здійснення корисної діяльності; виконує певну визначену функцію у загальному процесі виробництва певного товару, послуги.
11. Прямі способи державного перерозподілу доходів:
А) регулювання цін на соціально важливу продукцію;
В) трансфертні платежі.
12. Якщо крива Лоренца збігається з обсягами координат, то розподіл доходів:
В) Абсолютно нерівномірний.